26 серпня 2025 року м. Харків Справа №905/144/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства «Акцент Банк» (вх.№1429Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 року у справі №905/144/25,
за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк», м.Дніпро,
до Фізичної особи-підприємця Масло Анжели Володимирівни, с.Пречистівка, Мар'їнський район, Донецька область,
про стягнення заборгованості в сумі 237222,57 грн,-
У лютому 2025 року позивач - Акціонерне товариство «Акцент Банк», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Масло Анжели Володимирівни про стягнення заборгованості в сумі 237222,57 грн, з яких: 140154,45 грн - залишок заборгованості за кредитом; 41829,76 грн - залишок заборгованості за процентами; 44238,36 грн - залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 10000,00 грн - штраф (змінна складова).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов кредитного договору №20.73.000000477 від 20.05.2021 року, в частині сплати суми кредиту, процентів та винагороди, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 226222,57 грн, що також стало підставою для нарахування штрафу.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 року у справі №905/144/25 (повний текст складено 10.06.2025 року, суддя Демідова П.В.) у задоволені позову відмовлено.
Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
- рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 року у справі №905/144/25 скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі;
- відшкодувати судові витрати пов'язані з поданням даної апеляційної скарги в розмірі судового збору;
- розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника позивача (апелянта).
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що надані позивачем виписки по рахункам позичальника по даній справі повністю відповідають вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять абсолютно всі необхідні реквізити та відповідно є належними та допустимими доказами по справі. Також виписки по рахункам та розрахунок заборгованості свідчить про тривале виконання зобов'язань за кредитним договором позичальником і активне користування кредитом, що додатково підтверджує отримання позичальником кредиту та наявну заборгованість.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача - Акціонерного товариства «Акцент Банк» на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 року у справі №905/144/25; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 20 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк протягом якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. При цьому, судом роз'яснено про можливість надання та звернення до суду засобами електронного зв'язку і порядок такого звернення. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/144/25.
Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена сторонам у справі через підсистему електронний суд до кабінету користувача і доставлена позивачу 26.06.2025 року та представнику відповідача - 16.07.2025 року.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
02.07.2025 року матеріали справи №905/144/25 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№8796 від 16.07.2025 року), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач наполягає на тому, що банком не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача у відповідному розмірі, а також доказів наявності заборгованості за кредитом та відсотками станом на дату відкриття провадження у справі. Крім того, банком не надані роз'яснення про наявність в матеріалах справи виписки/особовий рахунок з 20/05/2021 по 10/02/2025, яка, згідно рахунку, є внутрішньобанківським рахунком для обліку іншої кредиторської заборгованості, відповідно до якої сума заборгованості за договором №20.73.0000000477 від 20.05.2021 частково погашена в розмірі 105089,77 грн. При цьому в призначені платежу зазначено, що погашення здійснено ОСОБА_1, яка є невідомою особою для відповідача.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням наданого відзиву, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вказує Акціонерне товариство «Акцент Банк» (банк, позивач у справі) 20.05.2021 року між ним та фізичною особою-підприємцем Масло Анжелою Володимирівною (позичальник, відповідач у справі) укладено кредитний договір №20.73.0000000477.
Розділом А вказаного договору визначено істотні умови кредитування.
Так, вид кредиту - строковий кредит (п.А1). Ліміт цього договору: у розмірі 200000,00 (двісті тисяч гривень нуль копійок): на фінансування поточної діяльності (п.А2). Термін повернення кредиту 17.05.2024 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток №1 цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтентного платежу = сума кредиту за договором *((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування(міс.) * процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс)-1); сума щомісячного платежу за %= (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)*кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтентного платежу; сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за % (п.А3).
За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% (двадцять цілих дев'яносто сотих) % річних (п.А6). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (п.А8).
Пунктом А.10 кредитного договору передбачено, що позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% (нуль цілих сімдесят дев'ять сотих) від суми зазначеного у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001% (нуль цілих нуль сотих) процентів від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору (п.А11 договору).
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначений у п.А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п.А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6 цього договору (п.4.1 договору). Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п.4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно до п.А.8 цього договору (п.4.3 договору).
Позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п.А.9 цього договору (п.4.4 договору). Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього договору (п.4.5 договору). Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п.А.11 цього договору (п.4.6 договору).
Пунктами 4.8, 4.10, 4.11 договору передбачено, що погашення кредиту, сплата процентів за цим договором здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього договору. Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому процент розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.
Згідно з п.5.8 договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами (п.6.1 договору). Цей договір у частині п.4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п.6.2 договору).
Відповідно до графіку платежів, який є додатком 1 до договору №20.73.0000000477 від 20.05.2021 року сума кредиту, процентів та комісії, яка підлягала сплаті до 20 числа кожного місяця включно по 20.04.2024 року складала 9138,34 грн, а в останньому місяці до 17.05.2024 року - 9138,29 грн.
Позивач вказує, що з боку відповідача має місце порушення умов кредитного договору №20.73.000000477 від 20.05.2021 року, в частині сплати суми кредиту, процентів та винагороди, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 226222,57 грн, а саме: 140154,45 грн - залишок заборгованості за кредитом; 41829,76 грн - залишок заборгованості за процентами; 44238,36 грн - залишок заборгованості за винагородою. Неналежне виконання умов договору стало підставою для нарахування штрафу та звернення позивача до суду у даній справі.
За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3. ст.1049 Цивільного кодексу України).
У підтвердження видачі кредиту відповідачем надано копію меморіального ордеру №ТR.17840956.22355.70198 від 20.05.2021 року в сумі 200000,00 грн, з призначенням платежу: видача кредиту згідно договору №20.73.0000000477 від 20/05/2021, платник та отримувач Масло Анжела Володимирівна ФОП. Зазначений меморіальний ордер містить підпис та печатку банку.
Відповідно до п.п.1.19-1 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», чинного станом на дату укладення кредитного договору між сторонами, меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно зі ст.22 вказаного Закону ініціювання переказу здійснюється, зокрема за меморіальним ордером. Під час використання розрахункового документу ініціювання переказу є завершеним для банку платника - за дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст.30 вказаного Закону).
Виходячи із зазначеного видача кредиту вважається завершеною з моменту отримання коштів на рахунок відповідачем, при цьому меморіальний ордер підтверджує ініціювання видачі, проте не безпосереднє перерахування.
Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75 первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта є виписка з клієнтського рахунку, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що матеріали позовної заяви не містять доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги в повному обсязі, зокрема доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача у зазначеному розмірі, а також доказів наявності заборгованості за кредитом та відсотками станом на дату відкриття провадження у справі.
Як вже зазначалось, в матеріалах справи наявний меморіальний ордер, який є за своїм змістом доказом ініціювання банківської операції, однак не є беззаперечним доказом того, що така операція була вчинена.
В матеріалах справи наявна виписка/особовий рахунок з 20/05/2021 по 10/02/2025, яка, згідно рахунку, є внутрішньобанківським рахунком для обліку іншої кредиторської заборгованості, відповідно до якої сума заборгованості за договором №20.73.0000000477 від 20.05.2021 року частково погашена в розмірі 105089,77 грн, при цьому в призначені платежу зазначено, що погашення здійснено ОСОБА_1.
Так, за відповідним документом відсутнє посилання на меморіальний ордер, за яким надавався кредит. З документа вбачається також посилання на інший рахунок ніж вказаний за кредитним договором. Крім того матеріали справи не містять жодної інформації щодо ОСОБА_1 .
Відповідач наголошував на тому, що їй вказана особа невідома, в свою чергу банк не надає будь-яких пояснень ані з цього приводу, ані з інших обставин справи, щодо яких є обґрунтований сумнів.
Матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції неодноразово пропонував позивачу надати суду докази перерахування кредитних коштів відповідачу та докази заборгованості за процентами та відсотками станом на теперішній час, про що зазначено в ухвалах від 27.02.2025, від 01.04.2025 та від 29.04.2025. Однак вимоги ухвал не виконані. З метою з'ясування всіх обставин справи суд ухвалою від 29.04.2025 наполягав на участі представника позивача в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, проте заяв та клопотань про участь у засіданні в режимі відеоконференції від позивача до суду не надходило, в підготовче засідання позивач не з'явився.
Враховуючи пасивну поведінку позивача, недоведеність факту надання кредитних коштів, відсутність ґрунтовних пояснень щодо відображення погашення заборгованості третьою особою, правовий статус якої в спірних відносинах відповідачем та судом поставлений під сумнів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, винагороди та штрафних санкцій, внаслідок чого відмовив у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних і допустимих доказів у розрізі доктрини вірогідності на підтвердження своєї позиції по справі. Посилання на судову практику та на те, що меморіальний ордер є належним доказом наразі не є беззаперечним фактом та доказом наявності між сторонами правовідносин і обставин наявності заборгованості та її розміру.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Акцент Банк» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 року у справі №905/144/25 має бути залишене без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент Банк» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 року у справі №905/144/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов