Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8130/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/565/25
25 серпня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Громадської організації «Громадська рада доброчесності», подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення,
Ухвалою слідчого судді Громадській організації /далі - ГО/ «Громадська рада доброчесності» відмовлено у задоволенні її скарги на невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ відомостей про вчинення кримінальних правопорушень з мотивів того, що: (1) у заяві про злочин не наведено достатніх об'єктивних даних і конкретних фактів, які можуть прямо свідчити про наявність у діях голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_7 та діях судді ОСОБА_8 ознак вчинення кримінальних правопорушень; (2) викладені в заяві відомості зводяться до висунення домислів заявника та надання їм суб'єктивної оцінки щодо зловживання суддею ОСОБА_8 своїми службовими повноваженнями, а головою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_7 - толерування витрачання бюджетних коштів на відрядження судді; (3) в описаних у заяві кримінальних правопорушеннях відсутні умови, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, які є обов'язковими для віднесення кримінального правопорушення до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ (а. с. 13, 15-16).
В апеляційній скарзі висловлено прохання поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити скаргу. В апеляційній скарзі зазначається що: (1) закінчення строку на апеляційне оскарження припало на вихідні дні, а повний текст оскаржуваної ухвали отримано через систему «Електронний суд» 14.08.2025; (2) уповноважена особа НАБУ була зобов'язана після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 04.08.2025 внести відомості, викладені у ній, до ЄРДР і розпочати досудове розслідування, проте цього не зробила; (3) заява про злочин містила всі необхідні дані та факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, з чого уповноважена особа може сформувати короткий виклад обставин для внесення відомостей про них до ЄРДР (а. с. 20-23).
Представник ГО «Громадська рада доброчесності» в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів.
Прокурор, будучи обізнаними про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, підстав для відкладення судового розгляду не встановлено.
Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
В апеляційній скарзі ГО «Громадська рада доброчесності» просить визнати поважною причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки закінчення строку на апеляційне оскарження припало на вихідні дні, а повний текст оскаржуваної ухвали представник отримав 14.08.2025 через систему «Електронний суд».
У ході оцінки зазначеного доводу встановлено, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 12.08.2025 було надіслано 19.08.2025 за допомогою системи «Електронний суд» на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження на один день. Адже слідчий суддя постановив та оголосив резолютивну частину відповідної ухвали 12.08.2025 за участі представника (а. с. 13). Тобто перебіг строку на апеляційне оскарження відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 і ч. ч. 5, 7 ст. 115 КПК розпочався з наступного дня (13.08.2025) та завершувався 17.08.2025 (останній день на подачу). Але враховуючи, що п'ятим днем для апеляційного оскарження є вихідний день (неділя), то останнім днем для подання апеляційної скарги вважається наступний за ним робочий день - понеділок 18.08.2025.
Однак, враховуючи ч. 1 ст. 117 КПК і позицію, висловлену в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 (справа №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18), а також те, що ГО «Громадська рада доброчесності» оскаржує рішення, зокрема, в частині підстав відмови у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей про вчинення злочинів до ЄРДР, то до проголошення й отримання повного тексту цієї ухвали 15.08.2024 (а. с. 37-39) скаржнику не були відомі мотиви оскаржуваного рішення. Наведена причина є поважною, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги ГО «Громадська рада доброчесності», то колегія суддів вважає їх безпідставними із огляду на наведене нижче.
За змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов'язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві / повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення Кримінального кодексу України /далі - КК/, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Поруч із зазначеним, із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв'язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей про факти, що містять ознаки кримінального правопорушення. Й відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких міститься інформація, згідно з якою певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Отже, при вирішенні справи за скаргою ГО «Громадська рада доброчесності» слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Оцінюючи доводи заявника стосовно вчинення головою і суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, колегія суддів виходить із того, що у відповідності із ч. 5 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» /далі - Закон/ суддя має право підвищувати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.
Крім того, судді можуть утворювати громадські об'єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня (ч. 3 ст. 56 Закону). Суддя може бути членом національних або міжнародних асоціацій та інших організацій, що мають на меті захист інтересів суддів, утвердження авторитету судової влади в суспільстві або розвиток юридичної професії та науки (ч. 4 ст. 56 Закону).
Згідно з п. 31 Висновку №4 (2003) Консультативної ради європейських суддів судді «приречені на постійне навчання та підготовку». Й жоден закон в Україні не обмежує суддів у можливості підвищувати свій професійний рівень не лише в межах навчальних заходів, які проводяться Національною школою суддів України, але й шляхом участі в інших заходах, у тому числі, за межами України.
Більше того у п. 2.7. Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням №20/зп-25 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22.01.2025 [визначає порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення або кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді] суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він, у тому числі і відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Таким чином, право судді на підвищення своєї професійної кваліфікації є складовою його правового статусу, а тому участь судді в заходах з підвищення кваліфікації не може вважатися вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цього провадження, колегія суддів ураховує таке:
(1) 04.08.2025 ГО «Громадська рада доброчесності» направила поштою до НАБУ заяву про вчинене кримінальне правопорушення головою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_7 та суддею цього суду ОСОБА_8 , яка обґрунтована посиланням на публікацію від 05.06.2025 на сайті Судова влада статті з темою «Суддя ОСОБА_9 виступила з доповіддю на щорічному з'їзді Асоціації правників штату Кентуккі», котрий відбувся на території США. В ній заявник стверджує, що ОСОБА_8 здійснювала неодноразові виїзди за кордон в період воєнного стану в рамках підвищення кваліфікації або участі в аналогічних заходах в якості лекторки, доповідачки, що підтверджується публікаціями як на особистій сторінці судді в соціальній мережі «Facebook», так і на офіційній сторінці Верховного Суду. Крім того, вказує, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на його адвокатський запит №702 від 23.05.2025 не надав відповіді з приводу кількості разів перебування згаданою суддею у відрядженнях у період з січня 2022 року й по теперішній час, а також стосовно нарахування та виплати їй суддівської винагороди за відповідні періоди відряджень. На переконання заявника, наведені факти вказують на зловживання суддею ОСОБА_8 своїми службовими повноваженнями та свідчать про толерування головою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду витрачання бюджетних коштів на відрядження судді за вказаних обставин. Зазначені дії голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_7 з підписання наказів про направлення у відрядження, на думку заявника, слід розцінювати як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, а дії судді цього суду ОСОБА_8 щодо перебування у відрядженнях та отримання під час перебування в них суддівської винагороди - за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 364 КК (а. с. 25-28);
(2) 11.08.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла, направлена через систему «Електронний суд» 08.08.2025, скарга ГО «Громадська рада доброчесності» на бездіяльність детектива НАБУ, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 04.08.2025 (а. с. 1-5).
Із наведених фактів вбачається, що ГО «Громадська рада доброчесності» ініціювала кримінальне провадження щодо судді Верховного Суду з мотивів активної реалізації цією суддею права, передбаченого ч. 5 ст. 56 Закону, на підвищення свого професійного рівня, а щодо голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - з мотивів її сприяння підвищенню суддею свого професійного рівня, тобто виконання повноваження, зазначеного у п. 9 ч. 6 ст. 42 Закону. Проте ініціювання кримінального провадження щодо судді з підстав участі у заходах із підвищення кваліфікації є втручанням в суддівську діяльність, яке є недопустимим.
Варто також зауважити, що не має жодного значення з точки можливості кваліфікації відповідних дій згаданих вище суді та голови касаційного суду за ст. 364 КК статус (як слухач, лектор/доповідач/тренер тощо) в якому суддя під час відрядження приймав участь у заходах з підвищення кваліфікації. Адже беручи участь у відповідних заходах навіть у якості не слухача, а лектора чи доповідача тощо, суддя, готуючись до них, приділяє час на підготовку до виступу перед аудиторією (слухачами), опрацьовуючи навчальну літературу, вивчаючи законодавство та правозастосовну практику. Крім того, під час подібних заходів суддя слухає інших лекторів та відповідає на запитання, поставлені йому як доповідачу. Тобто, весь наведений процес охоплює таку розумову діяльність людини, яка неминуче призводить до підвищення суддею свого професійного рівня.
Вищезазначені висновки підтверджуються й правовим регулюванням та практикою, яка стосується адвокатської професії, котра подібна до суддівської. Так, рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 №63 (в редакції рішення Ради адвокатів України від 13.2.2024 №90) затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України. В п. 13 цього Порядку зазначено, що одним із видів підвищення професійного рівня адвокатів є їх виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. За участь у вказаній ролі адвокату нараховується подвоєна кількість балів в рамках акредитованого заходу.
Із огляду на наведене, оскільки об'єктивних даних, які хоча б попередньо свідчили про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, не наведено, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4