Справа №760/21990/25 1-кс/760/10302/25
21 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110000922 від 25.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України,
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернулась до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 06.08.2025 під час обшуку житла, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- речовину рослинного походження, зовні схожу на «канабіс» та подрібнювач для неї;
- мобільний телефон «iPhone 12 Pro» (заблокований);
- мобільний телефон «iPhone ХР» (s/n НОМЕР_1 );
- 4 картриджі з вмістом екстракту, зовні схожого на екстракт «канабісу», кожен (картридж) з яких має напис «СА ST111ZY».
На обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000922 від 25.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Відповідно до відомостей внесених до ЄРДР, невстановлені особи за попередньою змовою здійснюють контрабандне переміщення наркотичних засобів зі США на територію України міжнародними поштовими відправленнями
Відповідно до рапорту про виявлене кримінальне правопорушення, який надійшов з 1 відділу 3 Управління Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою ДЗНД СБ України, в ході виконання функціональних обов'язків по лінії протидії незаконному міжнародному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів отримано інформацію про контрабандне переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах з території США до України. Відомо, що невстановлені на даний час організатори протиправної діяльності, які постійно проживають на території м. Києва та м. Харкова, налагодили канал контрабандного переміщення наркотичних речовин з США до України, використовуючи широку мережу підставних осіб, що на постійній основі отримують міжнародні поштові відправлення.
За результатами проведених заходів встановлено, що на даний час невстановлені особи організували канал контрабандного переміщення через державний кордон на територію України наркотичного засобу «канабіс» у особливо великих розмірах.
Зокрема, отримані дані стосовно поштового відправлення серія/номер CV821482574US, яке прямує із м. Лос-Анджелес США до м. Харків Україна в якому знаходиться близько 6 (шести) кілограм наркотичного засобу «канабіс». Відповідно до даних митної декларації: відправник - ОСОБА_4 , АДРЕСА_3; отримувач - ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_2 ; опис поштового відправлення - вживаний одяг; міжнародний поштовий оператор ТОВ «Meest».
06.08.2025 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено:
- речовину рослинного походження, зовні схожу на «канабіс» та подрібнювач для неї;
- мобільний телефон «iPhone 12 Pro» (заблокований);
- мобільний телефон «iPhone ХР» (s/n НОМЕР_1 );
- 4 картриджі з вмістом екстракту, зовні схожого на екстракт «канабісу», кожен (картридж) з яких має напис «СА ST111ZY».
Оглядом вказаних речей встановлено, що вони мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене вищезазначені речі (інформація, яка збережена на вказаних пристроях) можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, тому вони визначені речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій клопотання підтримав, просив його задовольнити, також, просив долучити до матеріалів справи Ухвалу про легалізацію обшуку та протокол огляду.
Представник власника майна та власник майна належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з'явились..
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000922 від 25.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
06.08.2025 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , у якому проживав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено:
- речовину рослинного походження, зовні схожу на «канабіс» та подрібнювач для неї;
- мобільний телефон «iPhone 12 Pro» (заблокований);
- мобільний телефон «iPhone ХР» (s/n НОМЕР_1 );
- 4 картриджі з вмістом екстракту, зовні схожого на екстракт «канабісу», кожен (картридж) з яких має напис «СА ST111ZY».
07.08.2025 вказані речі визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18.08.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 22025101110000922.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110000922 від 25.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 06.08.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- речовину рослинного походження, зовні схожу на «канабіс» та подрібнювач для неї;
- мобільний телефон «iPhone 12 Pro» (заблокований);
- мобільний телефон «iPhone ХР» (s/n НОМЕР_1 );
- 4 картриджі з вмістом екстракту, зовні схожого на екстракт «канабісу», кожен (картридж) з яких має напис «СА ST111ZY».
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Cлідчий суддя ОСОБА_1