Справа № 758/12486/25
25 серпня 2025 року суддя Подільського районного суду м. Києва Блащук А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,-
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3 ст. 19 ЦПК України).
Так, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
При цьому, судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин.
Вивчивши матеріали заяви у їх сукупності, а саме вимоги заяви, інші матеріали заяви, на які заявник посилається, як на підставу своїх вимог, суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу, оскільки із її змісту вбачається спір про право та не додано документів, що підтверджують обставини, за якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так сторонами в наказовому провадженні є стягувач та боржник, в той самий час як заявником в заяві про видачу судового наказу вказано позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 .
Крім того, позовна заява не містить доказів проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1676131
від 18.08.2025 зареєстроване місце ОСОБА_2 зазначено за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 1 статті 165 ЦПК України передбачені підстави для відмови у видачі судового наказу.
Суддя, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 165 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного та, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 165, ст. 166 ЦПК України, суддя -
У видачі судового наказу по заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів - відмовити.
Відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: А.М.Блащук