21.08.2025 Справа № 756/13323/24
Унікальний 756/13323/24
Провадження №2/756/1039/25
Іменем України
21 серпня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Луценко О.М.
за участі секретаря - Галелюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача, уточненим в ході розгляду справи, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в якому зазначив, що 12.06.2024 сталося залиття належної йому квартири АДРЕСА_1 внаслідок побутового залиття з квартири АДРЕСА_2 . Залиття не є постійним. Мешканець квартири АДРЕСА_2 вчасно не надав доступу працівникам ОД-507 для обстеження, тому встановити точну причину залиття немає можливості.
Згідно висновку експерта вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири позивача внаслідок залиття, складає 11638,20грн.
Враховуючи те, що залиття квартири, на думку позивача, сталося з вини відповідача, який відмовляються у добровільному порядку відшкодовувати завдану шкоду, розмір якої становить 11638,20 грн., просить стягнути з відповідача на користь позивача вказані збитки, а також витрати на проведення експертизи в розмірі 14000,00 грн., витрати на переказ готівкових коштів в розмірі 182,00грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що ОСОБА_2 є користувачем квартири АДРЕСА_3 , постійно проживає та зареєстрований в ній.
12.06.2024 сталося залиття належної позивачу квартири АДРЕСА_1 внаслідок побутового залиття з квартири АДРЕСА_2 .
Комісією ОД-507 встановлено, що ймовірною причиною залиття є побутове залиття з квартири АДРЕСА_2 . Залиття не є постійним. Мешканець квартири АДРЕСА_2 вчасно не надав доступу працівникам ОД-507 для обстеження, тому встановити точну причину залиття немає можливості.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, наданих ним висновків експерта. Крім того, позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача витрат понесених нею на проведення будівельно-технічної експертизи в розмірі 14000,00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказував, що комісією ОД-507 було складено акт про залиття через два місця після події, тобто лише 10.08.2024, окрім того даним актом не встановлено, що залиття сталося з вини відповідача, а зазначено лише ймовірною причиною залиття є побутове залиття з квартири АДРЕСА_2 . Просить відмовити у задоволенні позовних вимог, будь-яких доказів на підтвердження завдання шкоди позивачем не надано, а ті докази, на які вони посилається, навпаки спростовують її завдання.
Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартира АДРЕСА_1 , що підтверджуєтьмя свідоцтвом про право власності (а.с.9-10).
Судом встановлено, що 12.06.2024 сталося залиття належної позивачу квартири АДРЕСА_1 внаслідок побутового залиття з квартири АДРЕСА_2 .
Комісією ОД-507 встановлено, що ймовірною причиною залиття є побутове залиття з квартири АДРЕСА_2 . Залиття не є постійним. Мешканець квартири АДРЕСА_2 вчасно не надав доступу працівникам ОД-507 для обстеження, тому встановити точну причину залиття немає можливості.
В акті про залиття зазначено, що внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_1 пошкоджено:
-кухня (площа-6,7 кв.м.)-стеля(водоемульсійне фарбування)-0,6м., стеля ( шпалери)-0,3кв.м.;
-в санвузлі виявлено руді сліди залиття на стелі, на стельовій плитці та на стінах на кахельній плитці.
Також вказаним актом про залиття комісією рекомендовано мешканцям квартири АДРЕСА_2 утримувати внутрішньо будинкові інженерні мережі та сантехнічне обладнання в квартирі в належному технічному стані і вчасно усувати виявлені пошкодження.
Для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт позивач звернувся експертно- дослідної служби України.
На виконання ухвали суду про призначення будівельно-технічної експертизи позивачем сплачено кошти в розмірі 14000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.
Згідно висновку експерта №1237/03/2025 від 27.03.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, щодо пошкодження внаслідок залиття 12.06.2024 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень вказаної квартири становить 11638,20 грн. (а.с.55-68).
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі - продажу від 24.04.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шандиба Л.І. ОСОБА_3 ( а.с.12).
Відповідно до ч.4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно із ст. 319, 322 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Статтею 151 Житлового кодексу України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Таким чином саме на власника покладено обов'язок утримувати своє майно, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт та відшкодовувати збитки пов'язані із його правом власності.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.
До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, а відповідач має спростувати наявність своєї вини.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Позивач вказує, що шкоду заподіяно відповідачем, тому відсутність вини у заподіянні шкоди повинен доводити саме відповідач.
Дійсно, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що полягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що збитки позивачу були завдані внаслідок неналежного утримання квартири АДРЕСА_3 , її власником.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених збитків в розмірі 11638,20 грн., а також витрати пов'язані з проведенням експертних досліджень та складанням експертних висновків в розмірі 1400,00 грн.та витрати на переказ готівкових коштів в розмірі 182,00грн.
Крім того, суд приходить до висновку, про задоволення в задоволенні позову в частині стягнення 5000,00 грн. витрат пов'язаних з оплатою правничої допомоги.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, повязані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
На підставі вищевикладеного, як вбачається з прохальної частини заяви про стягнення правничої допомоги в розмірі 5 000,00грн., позивач надав договір про надання правової допомоги від 24.09.2024 укладеного між адвокатом Миненком О.А. та ОСОБА_1 та розрахунком надання правничої допомоги.
Таким чином, суд оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення даної позовної вимоги.
Керуючись ст.ст.12, 76-89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 ) матеріальну шкоду в розмірі 11638,20гривень, витрати пов'язані із проведенням будівельно - технічної експертизи в розмірі 14000,00грн., витрати на переказ готівкових коштів в розмірі 182,00грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано Київському апеляційному суду, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошені.
Суддя О.М. Луценко