Справа № 569/17206/25
22 серпня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП _______________,
за ст. 122-4 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410144 від 02.08.2025 зазначено, що 25.07.2025, о 18 год 15 хв, в м. Рівне по вул. Княгині Ольги, 8, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan NV200», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив її місце, чим порушив вимоги п. 2.10 а ПДР України.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що не відчув зіткнення з іншим транспортним засобом, не почув звуку механічних пошкоджень, вказав, що не мав умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди. З цих підстав просив закрити провадження по справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
За змістом п. 1.10 ПДР України залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Пунктом 2.10 а ПДР України передбачено, що уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410144 від 02.08.2025, схему місця ДТП від 25.07.2025, рапорт інспектора патрульної поліції від 25.07.2025, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , який вказує, що не мав умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, не прагнув уникнути відповідальності за скоєне зіткнення з іншим транспортним засобом, але через власну неуважність не помітив зіткнення з іншим автомобілем, повністю визнає винну у вчиненій дорожньо-транспортній пригоді.
Дослідивши вказані докази суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, спрямованих на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, а відтак в його діях відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що провадження в даній справі підлягає до закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК