Справа № 568/1373/25
Провадження № 1-кп/568/122/25
"26" серпня 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Радивилів в спрощеному провадженні без технічної фіксації та без виклику учасників кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025186210000075 від 09.08.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леушени, Республіка Молдова, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
Органом досудового розслідування встановлено такі обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
ОСОБА_3 07.08.2025р. близько 17 год. 00 хв., перебуваючи у житловій кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою спричинення тілесних ушкоджень, з особистих мотивів, кистю, зжатою в кулак правої руки, умисно наніс один удар в область лівого ока та один удар в область нижньої щелепи справа ОСОБА_4 , чим спричинив останній легкі тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженні.
Частиною 2 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ст.ст. 381, 382 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником адвокатом ОСОБА_6 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, ч. 2 ст. 382 КПК України, встановлено, що учасниками судового провадження жодні встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини справи не оспорюються.
Потерпіла ОСОБА_4 надала письмову заяву, в якій зазначила, що вона не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні.
У відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування (у формі дізнання) встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згідний із встановленими досудовим розслідуванням (у формі дізнання) обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети покарання, якою є не лише кара, а й виправлення особи і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, що заснована на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Згідно ч.2 ст.12 КК України ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України - не встановлено.
Із медичних довідок КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» Радивилівської міської ради Рівненської області вбачається, що обвинувачений на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується негативно.
Враховуючи викладені обставини справи, тяжкість вчиненого кримінального проступку та його наслідки, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, дані про особу ОСОБА_3 , який в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою, відсутність матеріальних претензій зі сторони потерпілої, суд вважає за можливе призначити особі покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.
Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на відношення останнього до скоєного.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1