Справа 206/2527/25
Провадження 2/206/1662/25
26 серпня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Глущенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
12 травня 2025 року до суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що 18 березня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7698336. 22 січня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 22012025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором № 7698336 від 18 березня 2024 року. ТОВ «ФК «ЄАПБ» на було права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7698336 від 18 березня 2024 року в сумі 27 332,80 гривень, з яких: 7 400,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 232,80 гривень - сума заборгованості за відсотками; 3 700,00 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами. Крім того, 21 липня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7718372. 11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. ТОВ «ФК «ЄАПБ» на було права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 7718372 від 21 липня 2024 року № 7698336 від 18 березня 2024 року в сумі 12 987,50 гривень, з яких: 5 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 675,00 гривень - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 4 312,50 гривень - сума заборгованості за процентами на прострочену позику. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по зазначеним вище договорам у загальному розмірі 40 320,30 гривень та понесені судові витрати.
Ухвалою від 14 травня 2025 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить розглядати дану справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася за невідомими суду причинами, про час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та наявних у справі доказів ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 березня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7698336, за умовами якого ОСОБА_1 отримала від товариства кредит у розмірі 3 400,00 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надано строком на 363 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 11 днів. Даний договір ОСОБА_1 підписала за допомогою електронного підпису одноразового індикатора А8463 18 березня 2024 року 15:37:03 (а.с. 7-15).
22 січня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 22012025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором № 7698336 від 18 березня 2024 року (а.с. 19-21).
Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 7698336 від 18 березня 2024 року за період з 22 січня 2025 року по 31 березня 2025 року сума заборгованості склала: 27 332,80 гривень, з яких: 7 400,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 232,80 гривень - сума заборгованості за відсотками; 3 700,00 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 23).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 22012025/1 від 22 січня 2025 року за кредитним договором № 7698336 від 18 березня 2024 року сума заборгованості склала: 27 332,80 гривень, з яких: 7 400,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 232,80 гривень - сума заборгованості за відсотками; 3 700,00 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 22).
21 липня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7718372, за умовами якого ОСОБА_1 було надано позику в розмірі 5 000,00 гривень, строком до 17 вересня 2024 року (58 днів). Даний договір ОСОБА_1 підписала за допомогою електронного підпису одноразового індикатора t92771(а.с. 29-33).
З розрахунку заборгованості до договору позики № 7718372 від 21 липня 2024 року станом на 11 грудня 2024 року склала: 12 987,50 гривень, з яких: 5 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 987,50 гривень - сума заборгованості за процентами за користування позикою (а.с. 38).
11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 40-44).
Відповідно до реєстру боржників № 9 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2025 року за за договором позики № 7718372 від 21 липня 2024 року сума заборгованості склала: 12 987,50 гривень, з яких: 5 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 675,00 гривень - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 4 312,50 гривень - сума заборгованості за процентами на прострочену позику (а.с. 45).
Загальна сума заборгованості за вказаними договорами ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» склала 40 320,30 гривень.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію'у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 7698336 від 18 березня 2024 року та договір позики № 7718372 від 21 липня 2024 року, за умовами яких відповідач отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський карткові рахунки, зазначені у договорах.
Вказані договори укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразовими ідентифікаторами.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених у письмовій формі.
Враховуючи, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів як особистим підписом так і за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За кредитний договір № 7698336 від 18 березня 2024 року ТОВ «Авентус Україна»; за договором позики № 7718372 від 21 липня 2024 року ТОВ «МАНІФОЮ» передали ОСОБА_1 грошові кошти, отже вказані правочини, у розумінні ст. 1054 ЦК України були укладені. Право вимоги за вказаними договорами перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Верховний Суд України в своїй постанові у справі № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року дійшов висновку про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення отриманих нею кредитів ні первісним кредиторам, ні новому, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов'язань у розумінні норм ЦК України, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Також, згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ - 35625014), суму заборгованості за: кредитним договором № 7698336 від 18 березня 2024 року в розмірі 27 332,80 гривень; за договором позики № 7718372 від 21 липня 2024 року в розмірі 12 987,50 гривень, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук