Справа № 182/5133/25
Провадження № 1-кс/0182/808/2025
22.08.2025 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в м. Нікополі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами ст. 169 КПК України, у кримінальному провадженні № 42024042100000059 від 10.07.2024, -
за участю заявниці ОСОБА_3
(в режимі ВКЗ з власного пристрою)
прокурора ОСОБА_4
(в режимі ВКЗ з власного пристрою)
18.08.2025 ОСОБА_3 (далі по тексту - Заявниця) звернулася до слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами ст. 169 КПК України, у кримінальному провадженні № 42024042100000059 від 10.07.2024.
Доводи скарги
У своїй скарзі Заявниця посилається на наступне. 10.06.2025 за місцем проживання її чоловіка працівниками СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (далі по тексту - Нікопольське РУП) проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.05.2025. Дозвіл на проведення обшуку надано в рамках здійснення СВ Нікопольського РУП досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024042100000059 від 10.07.2024.
На час проведення обшуку вона перебувала у будинку чоловіка, так як разом з чоловіком проживає їх спільна дитина.
В ході проведення обшуку працівники органу досудового розслідування вилучили у неї належний їй мобільний телефон моделі «Айфон 15» з сім-карткою на номер НОМЕР_1 .
Вилучений під час обшуку мобільний телефон з сім-карткою не є предметом кримінального провадження, засобом або предметом кримінального правопорушення, а тому вказаний мобільний телефон з сім-карткою є тимчасово вилученим майном.
Оскільки, вилучений під час обшуку мобільний телефон не було їй повернуто, а також на вилучений телефон не було накладено арешт (в ЄДРСР відсутні ухвали слідчого судді щодо накладення арешту на вилучене майно) і строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна сплинув, вона 30 липня 2025 року звернулася до органу досудового розслідування з клопотанням в порядку ст. 169 КПК України, щодо повернення вилученого під час обшуку мобільного телефону. На клопотання відповіді станом на 11.08.2025 вона не отримала. Посилаючись на норми КПК України та практику Європейського суду з прав людини просить зобов'язати слідчих СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області, які входять до складу слідчої групи, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042100000059 від 10.07.2024, повернути їй тимчасово вилучене у неї майно, а саме: мобільний телефон моделі «Айфон 15» з сім-карткою на номер НОМЕР_1 .
Позиції учасників судового провадження.
Заявниця у судовому засіданні скаргу підтримала. Пояснення надала аналогічні тим, які викладені у скарзі. Просила задовольнити скаргу.
Прокурор Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні скарги, так як вилучений мобільний телефон з сім-карткою, згідно ухвали слідчого судді не є тимчасово вилученим майном.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши скаргу та додані до неї копії матеріалів, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.
Для вирішення питання щодо неповернення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя має визначити чи має майно, відносно якого порушене питання, статус тимчасово вилученого.
Так, відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак п. 1 - 4 вказаної статті.
Водночас, оцінка підстав віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого, в розумінні ст. 167 КПК України, залежить також від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.
Статтею 168 КПК України передбачено випадки за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема згідно з ч. 2 цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.
Вказана слідча дія, відповідно до ст. 234 КПК України, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, в якій, з-поміж іншого, мають міститися відомості про речі та документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України).
Необхідність зазначення таких відомостей узгоджується із тим, що під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук слідчий/прокурор, серед іншого, має довести достатність підстав вважати, що відповідні речі та документи мають значення для досудового розслідування, відомості, які в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також, можливість перебування таких речей та документів у зазначеному житлі чи іншому володінні особи (п. 2 - 4 ч. 5 ст. 234 КПК України).
Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про дозвіл на проведення обшуку, здійснюється судовий контроль за втручанням у право власності осіб, зокрема щодо конкретного обсягу майна, яке має значення для конкретного кримінального провадження та яке за умови подальшого дотримання встановлених законом правил отримання доказової інформації із таких речей і документів та її фіксування забезпечуватиме правомірність утримання такого майна органом досудового розслідування.
У зв'язку із цим, ст. 236 КПК України, якою встановлено порядок проведення обшуку, розрізнено статус майна, яке може вилучатися під час такої слідчої дії. Така різниця у статусі обумовлена відмінностями у подальшому процесуальному оформленні майна у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінністю в питанні повернення власнику.
Так, положення ч. 7 ст. 236 КПК України передбачають, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відтак, законодавцем визначено, що тимчасово вилученим майном під час обшуку є майно, яке:
- не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку;
- не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.
Застосовуючи вказані положення до майна, щодо якого порушено питання у скарзі, слідчий суддя враховує наступне.
Слідчими СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042100000059 від 10.07.2024 з правою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.
У межах кримінального провадження № 42024042100000059 від 10.07.2024 слідчим суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (ухвала від 28.05.2025 справ № 182/3231/25) надано дозвіл на проведення обшуку у будинку АДРЕСА_1 , … з метою виявлення та вилучення мобільних телефонів та сім-карток … ОСОБА_3 …
Відповідно до зазначеної ухвали дозвіл на обшук надавався з метою виявлення та вилучення у т.ч. мобільних телефонів та сім-карток.
Як вказує Заявниця, в ході проведення обшуку 10.06.2025, на підставі ухвали слідчого судді вилучено належний їй мобільний телефон моделі «Айфон 15» з сім-карткою.
Орган досудового розслідування із клопотанням про арешт вищевказаного мобільного телефону з сім-карткою до Нікопольського міськрайонного суду не звертався.
Слідчий суддя не погоджується із доводами Заявниці про те, що вилучене під час обшуку майно, на яке в подальшому не накладено арешт, є тимчасово вилученим.
У цьому контексті, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що доводи Заявниці про те, що майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого відхиляються, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві, зокрема не відповідають положенням наведеним вище.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за можливе врахувати висновки, висловлені у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 457/1485/13-к, відповідно до яких КПК України не передбачає необхідність накладення арешту на речі та документи, дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі на проведення обшуку.
Отже, для повернення майна в порядку ст. 169 КПК України, Заявниця має довести перед слідчим суддею, що відповідне майно, відносно якого порушується питання про його повернення, не входило до переліку майна, на яке слідчим суддею прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про проведення обшуку.
Заявниця до скарги долучила ухвалу слідчого судді, на підставі якої було проведено обшук у належному їй будинку.
Зі змісту резолютивної частини ухвали слідує, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку у будинку … з метою виявлення та вилучення мобільних телефонів та сім-карток ….
Слідчим суддею встановлено, що вилучений мобільний телефон з сім-карткою, згідно ухвали слідчого судді не є тимчасово вилученим майном, оскільки входив до переліку щодо якого було надано дозвіл на відшукування.
З огляду на викладене, скарга Заявниці на бездіяльність слідчого СВ Нікопольського РУП, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна, є необґрунтованою.
На підставі викладеного та керуючись, ст. 168 - 170, 303, 307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами ст. 169 КПК України, у кримінальному провадженні № 42024042100000059 від 10.07.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1