181/2508/25
1-кс/179/182/25
25 серпня 2025 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Синельниківського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженню № 12025041480000257, внесеному 16.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 06.08.2025 надійшли матеріали клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Синельниківського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженню № 12025041480000257, внесеному 16.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України для здійснення судового провадження у встановленому законом порядку.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчого відділу відділення поліції № 2 Синельниківського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041480000257 від 16.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
16.07.2025 під час проведення огляду місця події, а саме: території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено наступні предмети: 4 гільзи калібру 5.45 мм, 1 фрагмент кулі.
16.07.2025 командир мінометного взводу в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 видав працівникам поліції 1 автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1 магазин, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм.
Вилучене майно 16.07.2025 постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12025041480000257 від 16.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
Вилучені речі та предмети, являється у вказаному кримінальному проваджені речовими доказами.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, і є речовими доказами - тобто підлягають арешту з метою збереження.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, надали заяву про розгляд клопотання без їх участі, клопотання підтримують.
Командир мінометного взводу в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти задоволення клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Об'єктивно, повно та всебічно дослідивши надані до клопотання матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу відділення поліції № 2 Синельниківського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041480000257 від 16.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
16.07.2025 під час проведення огляду місця події, а саме: території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено наступні предмети: 4 гільзи калібру 5.45 мм, 1 фрагмент кулі.
16.07.2025 командир мінометного взводу в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 видав працівникам поліції 1 автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1 магазин, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм.
Вилучене майно 16.07.2025 постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12025041480000257 від 16.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Тобто, з вищевказаної норми вбачається, що арешт майна може полягати у забороні його відчуження, розпорядження та/або користування ним.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання про арешт майна слідчим обґрунтовано тим, що вилучені речі є речовим доказом та відповідають вимогам ст. 98 КПК України, мають значення для подальшого досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Арешт майна відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження. Виходячи зі змісту правової природи вищевказаного поняття вбачається, що метою арешту майна є в подальшому забезпечення реалізації завдань кримінального процесуального права.
Таким чином, в даному випадку метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що вилучене 16.07.2025 майно, а саме: 1 автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1 магазин, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм, які належать військовій частині НОМЕР_1 , є речовими доказами по кримінальному провадженню, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна та беручи до уваги те, що слідчим надано докази, що тимчасове вилучене майно, має силу речового доказу по даному кримінальному провадженню та з метою збереження речових доказів, враховуючи, що арешт майна є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, можливості використання цього вилученого майна як доказів у кримінальному провадженні, з метою забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, слідчий суддя дійшов до висновку про накладення арешту на вищезазначене майно.
Водночас, слідчий також просить місцем зберігання тимчасово вилученого майна визначити камеру схову ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповідно до частини 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Отже, нормами КПК України не передбачено повноважень слідчого судді визначати місце зберігання речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, не передбачено визначення під час досудового розслідування місця зберігання речового доказу рішенням слідчого судді.
Із зазначеного можна зробити висновок, що під час досудового розслідування зберігання речових доказів, наданих стороні кримінального провадження, покладається на зазначену сторону.
Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
Виходячи з наведеного, вирішення питання про визначення місця зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахуванням норм законодавства.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 168, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Синельниківського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженню № 12025041480000257, внесеному 16.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: 1 автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1 магазин, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм, 1 магазин та 30 патронів калібру 5.45 мм.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1