179/1182/25
1-кп/179/114/25
04 серпня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120250470000027 від 01.07.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микільське Солонянського району Дніпропетровської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
Встановлено, що 24 червня 2025 року близько о 20:00 годині ОСОБА_3 перебував на автобусній зупинці разом із ОСОБА_4 , розташованій біля вул. Української, с. Бузівка, Самарівського району, Дніпропетровської області, в яких між собою виникла словесна сварка.
В цей час та місці у ОСОБА_3 , на ґрунті виниклої сварки раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись у зазначеному місці та час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , перебуваючи в безпосередній близькості від останньої, стоячи навпроти неї, ОСОБА_3 здійснив удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_4 , в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, який відноситься до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я, на строк, перевищуючий 6 (шість) днів, але не більше 21 (двадцяти одного) дня.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку із чим прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілою подано заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , подану в порядку ч. 2 ст. 302 КПК України щодо визнання свої винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка написана обвинуваченим у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 та згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 у вищевказаній заяві засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості підозрюваним, підтверджено його згоду із встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Як вбачається з наданих матеріалів досудового розслідування, до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінального проступку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
На підставі ст. ст. 302, 381, 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Так, за результатами спрощеного провадження судом досліджено, що встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, останній беззаперечно визнав свою вину і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а тому суд вважає їх доведеними.
Отже, саме з підстав вищевикладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст. 66 КК України судом визнаються: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Судом також враховується характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався .
Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, суд при призначенні покарання також виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети не тільки кари, а й виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України. Саме такий вид покарання відносно обвинуваченого буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, - обвинуваченим вчинено кримінальний проступок та майнового стану, судом, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 КК України, визначається розмір призначеного покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов по справі не заявлено, запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого не обирався, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили - не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча суддя ОСОБА_1