15 серпня 2025 рокуСправа №160/19888/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягали у не зарахуванні ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 29.12.2011 по 25.12.2012 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та з 01.01.2022 по 31.12.2023 у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу її роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 29.12.2011 по 25.12.2012 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та з 01.01.2022 по 31.12.2023 у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення з 31.12.2021 з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 29.12.2011 по 25.12.2012, з 01.01.2022 по 31.12.2023 та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із зверненням з питання пенсійного забезпечення. За результатами розгляду звернення, позивача повідомлено, що до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано спірні періоди, так як вони не підтверджені наказом про результати атестації робочих місць та необхідністю перевірки пільгової довідки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, зокрема, в спірні періоди працював на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та ПАТ «Камет-Сталь» на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Вказані обставини сторонами не заперечуються та також підтверджуються довідками, які наявні в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 31.12.2021 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Позивач звернувся до відповідача із зверненням з питань пенсійного забезпечення.
За результатами розгляду даного звернення, відповідач листом від 19.04.2024 №0400-010304-8/79948 повідомив позивача, що для підтвердження пільгового стажу за Списком №1 було надано довідки від 10.02.2022 №023-272, №023-274, №023-275, №023-278 за періоди роботи з 22.12.1994 по 02.08.2021, які видано ПАТ «Дніпровський металургійний завод», від 11.01.2024 №143-42 за період роботи з 01.01.2022 по 07.01.2024, яку видано ПАТ «Камет - Сталь» та від 04.02.2022 №143-45 за період роботи з 03.08.2021 по 31.12.2021, яку видано ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод».
До пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди роботи згідно зазначених пільгових довідок з урахуванням атестації робочих місць та інформації про відволікання, за винятком періоду пільгової роботи з 01.01.2022 по 31.12.2023, який буде зараховано за результатами перевірки довідки від 11.01.2024 №143-42.
Судом встановлено, що періоди роботи, які позивач просить зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 зараховано позивачем до страхового стажу.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо відмови у зарахування пільгового стажу з підстав не проведення атестації робочого місця, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Суд зазначає, що Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, визначено, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
При цьому основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві, є трудова книжка.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а дійшла висновку, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Матеріали справи містять докази підтвердження наявності пільгового стажу за спірні періоди роботи. Позивачем доведено факт роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
За таких обставин, твердження відповідача про те, що пільговий стаж підтверджується лише за наслідками атестації робочих місць, суд вважає безпідставним та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Щодо незарахування пільгового стажу з підстав необхідності перевірки пільгової довідки, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначають Законом №1058.
За приписами ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку), затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Суд звертає увагу, що підтвердження достовірності даних довідки відбувається шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації.
Суд зазначає, що відповідачем не зазначено, що стало підставою для перевірки даної довідки та які її недоліки.
Відтак, суд вважає її цілком прийнятною, оскільки вона містить усі необхідні реквізити та відомості, необхідні для зарахування спірного періоду до пільгового стажу.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 дійшов висновку про те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 31.12.2021 (з дати призначення пенсії) з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 29.12.2011 по 25.12.2012, з 01.01.2022 по 31.12.2023, то суд зазначає наступне.
Здійснення перерахунку пенсії саме з 31.12.2021 має відбуватись з урахуванням зарахованих до пільгового стажу лише періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 29.12.2011 по 25.12.2012 тобто стажу, набутого до дня призначення пенсії.
Оскільки пільговий стаж з 01.01.2022 по 31.12.2023 позивач набула після дати призначення пенсії (31.12.2021), то перерахунок пенсії з урахуванням даного періоду повинен здійснюватись не з дати призначення пенсії (31.12.2021), а відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
Тому, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 139, 242-246, 257 - 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 29.12.2011 по 25.12.2012 та з 01.01.2022 по 31.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 29.12.2011 по 25.12.2012 та з 01.01.2022 по 31.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 31.12.2021 з урахуванням зарахованих до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001 та з 29.12.2011 по 25.12.2012, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська