Справа № 178/2617/24
13 червня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Берелет В.В.,
секретаря: Янченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Кринички цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,-
Позивачка звернулася до суду з цим позовом, обгрунтовуючи вимоги тим, що вона та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували у шлюбі.
Спочатку у сімейному житті все було добре, проте протягом 2021 року шлюбні відносини між ними поступово погіршились.
19 січня 2024 року Криничанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) шлюб було розірвано про що було зроблено відповідний актовий запис № 01 від 19 січня 2024 року .
У період перебування у шлюбі 26 квітня 1996 року за договором купівлі - продажу від 26.04.1996 р. був придбаний за 151 552 100,00 грн. житловий будинок з господарськими будівлями, в АДРЕСА_1 житловий глинобитний, обкладений плиткою жилий будинок А1 жилою площею 20,5 кв.м., глинобітні сіни а1, сарай погрібник Г1, саманний сарай Б1, підвал п/д, водопровід №1, забір № 2.
Даний житловий будинок, було придбано у 1996 р. у батька позивачки ОСОБА_3 , який в свою чергу успадкував від рідної тітки.
Факт купівлі - продажу будинку підтверджується також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 393716058 від 05.09.2024 р. , та витягом про реєстрацію права власності № 12692622 від 29.11.2006 р.
У даній інформаційній довідці № 312404200 від 14.10.2022 р. зазначено ; підстава виникнення права власності « договір купівлі - продажу р/н 2-174, 206.04.1996 рік, Криничанська державна нотаріальна контора».
Таким чином, житловий будинок з господарськими будівлями, в АДРЕСА_2 , разом з земельною ділянкою, було придбано в період шлюбу та за сумісні кошти, а тому даний будинок разом з земельною ділянкою належить, як подружжю на праві спільної сумісної власності.
Після розлучення вони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, зокрема зазначеного житлового будинок за адресою: АДРЕСА_2 , разом з земельною ділянкою площею.
У 2008 році було ними було придбано легковий автомобіль КІА Cee'd 1,4 GasLX 5M/T на підставі договору № 0343 від 23.10.2008 р., таким чином даний транспортний засіб також було придбано в період шлюбу.
Також 19.11.2012 р. було придбано по дорученню легковий автомобіль CHERRY моделі S11QQ, 2007 року випуску р/н НОМЕР_1 , даний транспортний засіб також було придбано в період шлюбу.
Тому просить визнати вищевказане майно спільною сумісною власністю подружжя, і, розподілити спільне майно по 1/2 частині та стягнути судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщений; відзиву чи заперечень до суду не надав.
Перевіривши матеріали та оцінивши докази по справі суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували у шлюбі з 29.07.1991 року по 19.01.2024 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 , виданого Криничанським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровської області від 29.07.1991 року.
19 січня 2024 року Криничанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса ) шлюб було розірвано про що було зроблено відповідний актовий запис № 01 від 19 січня 2024 року .
У період перебування у шлюбі 26 квітня 1996 року за договором купівлі - продажу від 26.04.1996 р. був придбаний за 151 552 100,00 грн. житловий будинок з господарськими будівлями, в АДРЕСА_1 житловий глинобитний, обкладений плиткою жилий будинок А1 жилою площею 20,5 кв.м., глинобітні сіни а1, сарай погрібник Г1, саманний сарай Б1, підвал п/д, водопровід №1, забір № 2.
Даний житловий будинок, було придбано у 1996 р. у батька позивачки ОСОБА_3 , який в свою чергу успадкував від рідної тітки.
Факт купівлі - продажу будинку підтверджується також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 393716058 від 05.09.2024 р. , та витягом про реєстрацію права власності № 12692622 від 29.11.2006 р.
У даній інформаційній довідці № 312404200 від 14.10.2022 р. зазначено ; підстава виникнення права власності « договір купівлі - продажу р/н 2-174, 206.04.1996 рік, Криничанська державна нотаріальна контора».
Таким чином, житловий будинок з господарськими будівлями, в АДРЕСА_2 , разом з земельною ділянкою, було придбано в період шлюбу та за сумісні кошти, а тому даний будинок разом з земельною ділянкою належить, як подружжю на праві спільної сумісної власності.
Після розлучення вони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, зокрема зазначеного житлового будинок за адресою: АДРЕСА_2 , разом з земельною ділянкою площею.
У 2008 році було ними було придбано легковий автомобіль КІА Cee'd 1,4 GasLX 5M/T на підставі договору № 0343 від 23.10.2008 р., таким чином даний транспортний засіб також було придбано в період шлюбу.
Також 19.11.2012 р. було придбано по дорученню легковий автомобіль CHERRY моделі S11QQ, 2007 року випуску р/н НОМЕР_1 , даний транспортний засіб також було придбано в період шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюб ним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Ч.1 ст.369 ЦК України передбачає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування або розпорядження своїм майном.
Згідно із пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
У відповідності до статті 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведенню.
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 Сімейного Кодексу України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам .
Ураховуючи вище викладене, норми діючого законодавства України; те, що відповідач спростував презумпцію спільної сумісної власності подружжя, оскільки за ним зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування від 30.12.1988, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити.
Визнати будинок та господарські будівлі і споруди, що розташовані по АДРЕСА_2 , та автомобілі КІА Cee'd 1,4 GasLX 5M/T та CHERRY моделі S11QQ, 2007 року випуску р/н НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 ; у складі; А- 1 житловий глинобитний будинок, загальною площею 47,5 кв.м., з яких житлова площа складає 32,1 кв.м., та слідуючих господарських будівель та споруд: а-1 козирька, Б-1 сараю шлаконабивного, В-1 погріба шлаконабивного, Д-1 землянки цегляної, Е-1 вбиральні цегляної, паркану1, водопроводу 2, паркану 3, паркану 4, хвіртки 5).
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 автомобілі КІА Cee'd 1,4 GasLX 5M/T та CHERRY моделі S11QQ, 2007 року випуску р/н НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 5759,31 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Повний текст рішення виготовлено 13 червня 2025 року.
Суддя: Валентина БЕРЕЛЕТ