Справа № 202/5967/25
Провадження № 2-о/202/189/2025
26 серпня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючої судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дніпровська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить установити факт належності їй договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. 22.09.1994 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-11097 (право власності на підставі якого зареєстровано в КБ «ДМБТІ» в реєстровій книзі №3п за реєстровим номером 48).
Заява обґрунтована тим, що їй, ОСОБА_1 , на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Право власності набуто нею на підставі договору купівлі-продажу від 22 вересня 1994 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-11097.
Її право власності на це майно було зареєстровано в КБ «ДМБТІ» в реєстровій книзі №3п за реєстровим номером 48.
При оформленні договору купівлі-продажу була допущена помилка в адресі об?єкта нерухомого майна, а саме зазначено номер будинку «1» замість вірного 1/1, тобто фактично не дописано номер корпусу будинку АДРЕСА_2 .
Листом в.о. завідувача Шостої дніпровської державної нотаріальної контори повідомлено про неможливість виправлення цієї помилки через те, що ОСОБА_2 на цей час не є державним нотаріусом.
Встановлення належності їй правовстановлюючого документа необхідно для реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року у даній справі було відкрито окреме провадження.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свою заяву підтримала, а також зазначила, що в договорі купівлі-продажу її прізвище було зазначено як « ОСОБА_3 », що не відповідає її прізвищу в паспорті громадянина України.
Представник заінтересованої особи - Дніпровської міської ради в судове засідання не з?явився, надав заяву про відкладення судового розгляду, але доказів на підтвердження наявності поважних причин неявки не надав.
Судом ураховано, що Дніпровська міська рада була завчасно повідомлена про розгляд справи, має значний штат осіб, уповноважених представляти її інтереси, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, заперечень проти заяви ОСОБА_1 у встановлений строк не надала, тому справу розглянуто у відсутність представника заінтересованої особи на підставі наявних даних та доказів.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом установлено, що згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого 22.09.1994 державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-11097, ОСОБА_4 , що діяла за себе та за дорученням від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продала, а ОСОБА_1 придбала в будинку А-9 квартиру АДРЕСА_3 (так зазначено в правовстановлюючому документі).
Згідно з листом Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 18.06.2025 № 6306 в інвентаризаційній справі на квартиру АДРЕСА_1 містяться відомості про право власності в цілому за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.1994, посвідченого Шостою дніпровською державною конторою в реєстрі за № 3-11097, зареєстровано КП «ДМБТІ» 05.10.1994, що записано в реєстровій книзі № 3п за реєстровим № 48.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, які встановлюються у судовому порядку.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути також встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В своїй заяві заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт належності їй договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Між тим суд звертає увагу, що в укладеному 22.09.1994 договорі купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. та зареєстрованому в реєстрі за № 3-11097, зазначено адресу об?єкта нерухомого майна, що відчужується, як АДРЕСА_4 , тобто без зазначення корпусу будинку.
Тому в даному випадку в разі неможливості одержання правовстановлюючого документа з вірною адресою об?єкта нерухомого майна за відсутності спору щодо права заявниці на це майно належним способом підтвердження її прав може бути встановлення факту володіння нею на праві власності квартирою АДРЕСА_1 або визнання за права власності на це майно, якщо її право не визнається чи оспорюється.
Але заявником такі вимоги у цій справі не заявлялися, а відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог.
Водночас суд бере до уваги, що прізвище покупця в договорі купівлі-продажу квартири від 22.09.1994, посвідченому державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. та зареєстрованому в реєстрі за № 3-11097, зазначено як « ОСОБА_3 », що не збігається з прізвищем заявниці, зазначеним у паспорті, - ОСОБА_7 .
Поряд із цим у суду немає підстав ставити під сумнів належність саме заявниці цього договору купівлі-продажу, так як адреса місця проживання покупця, що зазначена в договорі, збігається з попередньою зареєстрованою адресою місця проживання заявниці, що зазначена в її паспорті: АДРЕСА_5 .
Відтак суд вважає доведеним у судовому засіданні факт належності ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. 22.09.1994 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-11097.
Отже суд вважає можливим заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, встановивши факт належності їй вищевказаного правовстановлюючого документа.
Керуючись ст. 258-259, 263-265, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Черненко І.М. 22.09.1994 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-11097.
В іншій частині заяви відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 26 серпня 2025 року.
Суддя Наталія Марченко