Справа № 212/6380/25
2-о/212/181/25
26 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
за участю секретарів - Пижик В. О., Яшкова М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області,
за участі заявника - ОСОБА_1 , -
Заявник, ОСОБА_1 , звернулась до суду із даною заявою, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Однак, починаючи з 2014 року в зв'язку із збройним конфліктом на території Луганської області, вони були вимушені покинути місце постійного проживання та переїхали до Дніпропетровської області. З часу переміщення і до моменту смерті чоловіка вони продовжували постійно проживати разом, орендуючи житло, оскільки власного житла на новому місці проживання не мали. Протягом усього періоду спільного проживання вона отримувала мінімальну пенсію, яка не дозволяла покривати навіть базові потреби. Через відсутність постійного доходу та неможливість самостійно забезпечити належний рівень життя, вона не працювала та фактично перебувала на повному утриманні чоловіка. Всі витрати, пов'язані з житлом, харчуванням, медичним обслуговуванням, комунальними платіжками та іншими щоденними потребами забезпечувалися виключно за рахунок його пенсійного доходу, який був єдиним стабільним джерелом доходу для існування їх сім'ї. Таким чином на момент його смерті вона не мала власних достатніх фінансових ресурсів для самостійного існування, тому повністю залежала від доходів чоловіка, що свідчить про фактичне перебування на його утриманні. Після смерті свого чоловіка нею було подано заяву для переходу на пенсію в зв'язку з втратою годувальника, однак у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту утримання або рішення виконкому органу місцевого самоврядування, у призначенні пенсії було відмовлено. У зв'язку з викладеним, просила суд встановити факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник, ОСОБА_1 , у суді надала пояснення аналогічні тим, що викладені у заяві по суті справи, яку просила суд задовольнити повністю.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання з проханням провести розгляд справи без участі представника Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, ухваливши рішення відповідно до чинного законодавства.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 26 травня 1973 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 , виданого Палацом щастя м. Первомайськ Луганської області, актовий запис № 198 від 26 травня 1973 року.
Згідно зі свідоцтва про смерть, виданого 17 квітня 2025 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг.
Суд встановив, що відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025 року щодо переходу з пенсії за вислугу років на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Враховуючи, що заявник не долучила документ про перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого годувальника їй було відмовлено в проведенні даного перерахунку.
За ст. 3 СК сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до змісту ч. 1, 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. При цьому непрацездатними членами сім'ї вважаються, крім іншого, чоловік (дружина), якщо вони досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в ч. 2 цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
За паспортними даними громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що останній був зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Також за паспортними даними громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що заявниця зареєстрована також в АДРЕСА_1 .
В той же час з довідок внутрішньо переміщених осіб вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживав у АДРЕСА_2 на момент своєї смерті.
Так само ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи зареєстрованою в АДРЕСА_1 , фактично проживала у АДРЕСА_2 на момент смерті свого чоловіка.
Також допитавши свідка, ОСОБА_3 , остання пояснила суду, що є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стверджувала, що заявниця разом мешкала із ОСОБА_2 до моменту смерті останнього по АДРЕСА_2 однією родиною, маючи спільний бюджет. Додавала, що дохід її батька був основним джерелом для існування родини ОСОБА_1 .
Таким чином у судовому засіданні було підтверджено, що подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мешкали разом на момент смерті чоловіка заявниці, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщені особи.
При цьому з відомостей, наданих суду 25 серпня 2025 року ГУ Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_1 з жовтня 2024 року по березень 2025 року включно відповідно становив 26569,78 грн., тобто десь по 4428,30 грн. на місяць.
В той же час з відомостей, наданих суду 25 серпня 2025 року ГУ Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_2 з жовтня 2024 року по березень 2025 року включно відповідно становив 98456,88 грн., тобто десь по 16409,48 грн. на місяць, що значно перевищував розмір пенсії ОСОБА_1 .
Отже, судом було встановлено, що заявниця фактично перебувала на утриманні свого чоловіка, оскільки той отримував більший розмір пенсії ніж вона, внаслідок чого дохід ОСОБА_2 був основним для їх подружжя.
З огляду на зазначене, суд дійшов переконання, що для заявниці, яка спільно проживала однією сім'єю зі своїм покійним чоловіком, пенсійні виплати ОСОБА_2 були постійним і основним джерелом засобів до існування.
Встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для ОСОБА_1 , оскільки дозволить їй використати право переходу на пенсію померлого чоловіка через втрату годувальника.
Таким чином зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення поданої заяви та визнання факту перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка, ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , а проживає в АДРЕСА_2 , перебувала на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 26 серпня 2025 року.
Суддя: Д. О. Козлов