Справа № 932/8131/25
Провадження № 2-о/932/167/25
26 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Малінова О. С.
за участю секретаря Стогнушенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована згідно заяви: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Степанова Ольга Володимирівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м.Дніпро, пр. Гагаріна, 112, ЄДРПОУ 33339119), про встановлення факту народження дитини, -
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Степанова Ольга Володимирівна, заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини. Заявниця обґрунтувала свої вимоги тим, що на початку 2022 року до повномасштабного вторгнення російської федерації, виїхала до м. Маріуполь Донецької області. Внаслідок захоплення м. Маріуполя окупаційними російськими військами заявниця була примусово евакуйована на непідконтрольну територію - у м. Горлівка Донецької області. При евакуації жодних документів про переміщення осіб на тимчасово непідконтрольну територію не оформлювалось та заявниці не видавалось. 20 жовтня 2024 року, громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в місті Горлівка Донецької області, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, в пологовому будинку народила дівчинку, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження. При цьому, виїхати з м. Горлівка на територію, що контролюється українською владою, для належної реєстрації народження дитини заявниця не мала можливості без загрози для життя, в зв'язку з тривалими бойовими діями. Тому заявниця отримала в органі РАЦС м.Горлівка свідоцтво про народження невстановленого зразку. У шлюбі заявниця не перебуває. Статтею 125 СК України визначено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду. Ч. 1 ст. 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Просить суд встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Горлівка Донецької області Україна; мати - громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у місті Слов'янськ Донецької області, Україна, (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ). Відомості про батька дитини вказати відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, вказавши його прізвище, ім'я, по батькові як ОСОБА_3 , громадянин України.
Заявниця, представник заявниці в судове засідання не з'явились, звернулись з заявою про розгляд справи за їх відсутності, в якій заявлені вимоги підтримали.
Представник заінтересованої особи - Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, своїх заперечень суду не надав.
З'ясувавши позицію заявниці, представника заявниці, представника заінтересованої особи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. У разі смерті батьків або вразі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько не перебувають в шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Відповідно до ч. 1ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
В силу ч.ч. 1, 3ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Судовим розглядом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявниця ОСОБА_1 об 11 годині 40 хвилин в медичному закладі м. Горлівка Донецької області народила дитину дівчинку, вагою 2950 г, про що одержала медичне свідоцтво про народження № 138, видане закладом охорони здоров'я на окупованій території. На підставі вказаного медичного свідоцтва заявницею (матір'ю дитини) одержано свідоцтво про народження дитини, видане 22 жовтня 2024 року Микитівським відділом РАЦС м. Горлівка Державної Регістраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки ДНР № 000258. При цьому, оскільки документи, що підтверджують факт народження дитини, видані медичним закладом та реєстраційним органом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, вони є недійними і не створюють правових наслідків відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Судом оглянуто надану заявником на підтвердження своїх вимог копію медичне свідоцтво про народження № 138, копію свідоцтва про народження дитини, копію паспорту заявниці.
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявник та його дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_4 про встановлення факту народження дитини жіночої статі ОСОБА_2 в м. Горлівка Донецької області, Україна, ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що наддасть можливість отримати матері дитини ОСОБА_1 , яка є громадянкою України, свідоцтво про народження її дитини, видане державним органом України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 95, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована згідно заяви: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Степанова Ольга Володимирівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м.Дніпро, пр. Гагаріна, 112, ЄДРПОУ 33339119), про встановлення факту народження дитини, задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка Донецької області, Україна, у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, яка народилася в м. Слов'янськ Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відомості про батька дитини вказати відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, вказавши його прізвище, ім'я та по-батькові, як ОСОБА_3 , громадянин України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 26 серпня 2025 року.
Суддя: О.С.Малінов