Справа № 159/299/24
Провадження № 2/159/37/25
26 серпня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання Бакай Л.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення йому в натурі нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про виділення йому в натурі нерухомого майна з пайового фонду КСП «Хлібороб» та визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається що набув право власності на майнові паї у КСП «Хлібороб», що підтверджується виданим Голобською селищною радою 27 липня 2023 року свідоцтвом серії ВЛ №285553 на загальну суму 154460,00 грн, що становить 4,63% від загальної вартості пайового фонду.
Оскільки загальні збори пайовиків неможливо провести у зв'язку із відсутністю пайовиків та з ліквідацією управителя майнових паїв (КСП «Хлібороб» чи його правонаступник відсутні), який виділив би майно у випадку якби збори могли б бути проведені, він змушений звернутися до суду за захистом свого права про виділення частки майна з пайового фонду та визнання права власності.
У судове засідання, призначене на 26.08.2025 сторони не з'явилися.
Позивач та його представник подали заяву про розгляді справи у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 подав суду відзив в якому позовні вимоги не визнав, але в подальшому 03.06.2025р. звернувся до суду із заявою в якій не заперечував проти задоволення позову, просив справу розглянути без його присутності.
Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою в якій не заперечував проти задоволення позову, позов визнав, просив справу розглянути без його присутності.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
За змістом частин четвертої та п'ятої ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що за таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Отже за таких умов датою рішення суд зазначає дату складання повного тексту рішення.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що Позивач набув право власності на майнові паї у КСП «Хлібороб», що підтверджується виданим Голобською селищною радою 27 липня 2023 року свідоцтвом серії ВЛ №285553 на загальну суму 154460,00 грн, що становить 4,63% від загальної вартості пайового фонду.
Відповідно до протоколу зборів власників майнових паїв КСП «Хлібороб» від 19.09.2023 року, загальні збори не відбулися через відсутність інших власників паїв.
Згідно довідки Голобської селищьної ради Ковельського району Волинської області №695 від 09.11.2023р. у КСП «Хлібороб» с. Новий Мосир - правонаступник на майнові паї відсутній.
Відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від "07" грудня 2010 р. по справі № 4/54-Б СГ ТзОВ "Хлібороб" ЄДРПОУ 03736997, с. Новий Мосир, ліквідовано. В ухвалі вказано, що згідно відомостей КП «Волинське ОБТІ», лист №5609 від 18.08.2010р., права на нерухоме майно у ТзОВ "Хлібороб" відсутні. За таких умов було затверджено ліквідаційний баланс.
У відповіді №1191956 від 12.03.2025р. з ЄДР юридичних осіб, внесений 06.01.2011р. запис про припинення ТзОВ "Хлібороб" ЄДРПОУ 03736997.
Згідно листа Ковельської районної військової адміністрації Волинської області №1033/37/2-25 від 09.04.2025р. запис про припинення ТзОВ "Хлібороб" ЄДРПОУ 03736997 було вчинено у зв'язку з банкрутством. Реєстраційна справа знищена.
З наведених доказів суд зробив висновок, що спірне майно КСП «Хлібороб» не було передано в ТзОВ "Хлібороб".
За таких підстав відповідачами у справі є майнові пайовики КСП «Хлібороб».
В довідці Голобської селищної ради Ковельського району №308 від 20.03.2025р. вказано, що загальна вартість пайового фонду КСП «Хлібороб» становить 154460 грн. Відповідно до книги обліку виданих свідоцтв про право власності на пай, видані свідоцтва ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (сертифікат ВЛ-281275 ), ОСОБА_6 , ОСОБА_2 (сертифікат ВЛ-285550), ОСОБА_3 , ОСОБА_7 (сертифікат ВЛ-285552), ОСОБА_1 .
З копії «Книга обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай КСП» вбачається, що зареєстровано видачу майнових сертифікатів ОСОБА_4 ВЛ-281272 від 21.07.2022р. на суму 25350,00 грн., ОСОБА_5 ВЛ-281275 від 21.03.2023р. на суму 15940,00 грн., ОСОБА_6 ВЛ-281279 від 04.04.2023р. на суму 18640,00 грн., ОСОБА_2 ВЛ-285550 від 19.05.2023р., ОСОБА_3 ВЛ-285551 від 24.05.2023р. на суму 5770,00 грн., ОСОБА_7 ВЛ-285552 від 08.06.2023р. на суму 20730,00 грн., ОСОБА_1 ВЛ-285559 від 27.07.2023р. на суму 154460,00 грн..
З Договору купівлі-продажу майнового паю від 29.06.2023р. вбачається, що ОСОБА_7 продала свій майновий пай за сертифікатом ВЛ-285552, майнова частка якого складає 20730,00грн. - позивачу ОСОБА_1 .
З Договору купівлі-продажу майнового паю від 25.05.2023р. вбачається, що ОСОБА_5 продала свій майновий пай за сертифікатом ВЛ-281275, майнова частка якого складає 15940,00грн. - позивачу ОСОБА_1 .
З Договору купівлі-продажу майнового паю від 21.08.2025р. вбачається, що ОСОБА_3 продала свій майновий пай за сертифікатом ВЛ-285551, майнова частка якого складає 5770,00грн. - позивачу ОСОБА_1 .
В листі Міністерство аграрної політики України №37-17-2/5492 від 20.04.2005р. вказав, що Договір купівлі-продажу майнового паю не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення. Щодо видачі нового майнового свідоцтва, то органи місцевого самоврядування за заявою покупця майнових паїв зобов'язані видати на його ім'я нове свідоцтво на сумарну номінальну вартість викуплених майнових паїв. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю на підставі договору купівлі-продажу майнового паю до сільської, селищної або міської ради подається засвідчена в установленому порядку копія договору купівлі-продажу майнового паю, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
З копії «Книга обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай КСП» засвідченої 26.08.2025р. вбачається, що сертифікати видані на ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 - анульовані у зв'язку із відчуженням.
В довідці Голобської селищної ради від 26.08.2025р. №588 зазначено, що позивач ОСОБА_8 на підставі договору купівлі майнового паю викупив у ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 майнові паї члена КСП «Хлібороб». В цій же довідці вказано, що відповідач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу викупив у ОСОБА_4 , ОСОБА_6 майнові паї. Також вказано, що свідоцтва видані ОСОБА_4 ВЛ-281272 , ОСОБА_5 ВЛ-281275 , ОСОБА_6 ВЛ-281279 , ОСОБА_7 ВЛ-285552 , ОСОБА_3 ВЛ-285551 анульовані у зв'язку з їх відчуженням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно копії свідоцтва про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) відповідач ОСОБА_2 набув право власності на майнові паї у КСП «Хлібороб», що підтверджується виданим Голобською селищною радою 27 липня 2023 року свідоцтвом серії ВЛ №285550 на загальну суму 44190,00 грн, що становить 1,33% від загальної вартості пайового фонду.
З наведеного суд зробив висновок, що власниками майнового паю КСП «Хлібороб» є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішеннями виконавчого комітету Голобської селищної ради №11/4; 11/5; 11/6; 11/7; 11/8; 11/9; 11/10 від 20.09.2023 року нежитловим приміщенням, а саме: приміщенню комори присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 , приміщенню зерноскладу: АДРЕСА_1 , приміщенню будинку тваринника: АДРЕСА_1 , приміщенню корівник двохрядний: АДРЕСА_1 , водонапірна башта: АДРЕСА_1 , водонапірна башта: АДРЕСА_1 , приміщення зерносховища: АДРЕСА_1 .
Згідно технічних паспортів, приміщення комори за адресою АДРЕСА_1 має загальну площу 128,4 кв.м.; приміщення комори за адресою АДРЕСА_1 має загальну площу 229,8 кв.м., приміщення будинку тваринника за адресою АДРЕСА_1 має загальну площу 48,8 кв.м., приміщення корівника двохрядного за адресою АДРЕСА_1 має загальну площу 675,9 кв.м., водонапірна башта за адресою АДРЕСА_1 має загальну площу 2,2 кв.м., водонапірна башта за адресою АДРЕСА_1 має загальну площу 6,9 кв.м., приміщення сіносховища за адресою АДРЕСА_1 має загальну площу 106,2 кв.м..
Також судом встановлено, що інвентаризаційним описом по основних засобах по бригаді №3 Партизанське вартість спірного майна за вищевказаними адресами становить: комора (площею 128,4 кв.м.) 4296,7 грн., комора (зерносклад площею 229,8 кв.м.) 25232,27 гривень, будинок тваринника 17349 гривень, корівник двохрядний 32009,98 гривень, водонапірні башти - 2 шт. 6560,30 гривень, сіносховище 3774,52 гривень.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію вищевказаного спірного майна в реєстрі речових прав.
Згідно довідки КП «Волиньпроект» №1961/01-04, станом на 31.12.2012р. право власності на об'єкти нерухомого майна, за адресом АДРЕСА_1 (незалежно від нумерації) за КСП «Хлібороб» не зареєстровано.
Як зазначено в ч.2 ст.33 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» Після задоволення вимог кредиторів паї членів підприємства видаються їм натурою або грошима чи цінними паперами.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу (ЦК) України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
На підставі з ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Майновий пай - це частка кожного члена КСП в майновому пайовому фонді, розмір якої залежить від трудової участі в діяльності цього підприємства. Право на майновий пай посвідчується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) (далі - Свідоцтво).
Відповідно до п.2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177, майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.
У разі переоцінки або збільшення загальної вартості майна, частка кожного співвласника автоматично збільшується пропорційно до його частки. Кожен власник отримує відповідну частину від загальної вартості незалежно від оцінки майна.
Суд враховує, що оцінка майна не має визначального значення для правового аспекту його, навіть якщо ринкова вартість змінюється, юридична частка співвласника залишається сталою, і її фактична цінність змінюється разом зі зміною загальної вартості майна.
Указом Президента України № 744 від 27.08.2002 року «Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського населення» передбачено, що власники майнових паїв мають право на одержання цих паїв у натурі.
Як передбачено ч. 3 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
20.05.2008 року Міністерством аграрної політики України було прийнято наказ №315 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств» в розділі 4 передбачено процедуру виділення частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності.
Управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється через загальні збори співвласників.
Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймають одностайно.
Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року було затверджено про Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127), згідно якого цей порядок можна визначити у п'яти етапах.
Етап 1 - викуп майнових паїв.
Етап 2 - оформлення нового свідоцтва про перехід права власності на майновий пай на підставі цивільно-правових угод відповідним органом місцевого самоврядування (який видав і зареєстрував майновий сертифікат); видається новому власнику нове Свідоцтво.
Етап 3 - виділення майна в натурі зі складу майнового фонду майна. Згідно з Наказом №62 виділити із складу пайового фонду майно в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням (у процесі вирішення майнових питань) має підприємство-правонаступник (користувач) на підставі рішення зборів співвласників, проте, у Порядку №1127 про загальні збори мова не йдеться, лише, відповідно до п. 51 Порядку №1127 підставою для державної реєстрації права власності є Свідоцтво з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого КСП про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства й печаткою, та акт приймання-передачі майна.
Отже, для виділення майна в натурі мають бути проведені загальні збори співвласників майнових паїв КСП.
Етап 4 - реєстрація права власності на майно. Виділення майна в натурі не призводить до виникнення права власності. Для цього існує обов'язкова процедура державної реєстрації права власності на таке майно.
Етап 5 - судовий розгляд. Якщо підприємство-правонаступник відсутнє або не вдається зібрати необхідний кворум загальних зборів, то визнання права власності на майно відбувається у судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
За ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
В розумінні ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 386 ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Виходячи з приписів ст.9 Конституції України, Конвенція є частиною національного законодавства України, а тому може використовуватися при вирішенні спірних правовідносин в цивільній юрисдикції.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами права.
У рішенні від 30.11.2004 року у справі «Caseof Oneryildisv. Turkey» (заява NQ 48939/99) Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 Європейський Суд з прав людини наголошує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес». Позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
З наведеного слід дійти висновку, що з об'єктивних причин позивач не може в позасудовому порядку зареєструвати право власності на спірне нерухоме майно.
Аналогічних висновків, щодо виділення паю та визнання на нього права власності дійшов ВС у Постанові від 15.08.2023р., справа № 628/66/21.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в натурі з пайового фонду майна КСП «Хлібороб» та визнати за ним право власності таке майно:
-приміщення комори за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 128,4 м.кв. вартістю 4296,7 гривень;
-приміщення комори (зерносклад) за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 229,8 м.кв. вартістю 25232,27 гривень;
-будинок тваринника за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 м.кв. вартістю 17349 гривень;
-сіносховище за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 106,2 м.кв. вартістю 3774,52 гривні;
-водонапірні башти за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 6,9 м.кв та АДРЕСА_3 загальною вартістю 6560,30 гривні;
-корівник двохрядник 675,9 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 675,9 м.кв. вартістю 32009,98 гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.08.2025р.
Найменування сторін:
Позивач:
ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_4
Відповідач:
ОСОБА_2 , АДРЕСА_5
Відповідач:
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_6
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН