Справа № 157/1342/25
Провадження №3/157/712/25
21 серпня 2025 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 074424 від 25 жовтня 2024 року зазначається, що ОСОБА_1 15 липня 2025 року о 22 год 45 хв у м. Камені-Каширському по вул. Болотна керував автомобілем марки «Фіат Добло», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер 6820», чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Поліцейський ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не подав.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав та підтримав подане ним письмове клопотання, у якому просить провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та в обґрунтування клопотання зазначає, що ним не заперечується факт керування автомобілем, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 345940 від 15 липня 2025 року, однака після зупинки поліцейським автомобіля, яким він керував, останній не повідомив йому жодної з причин зупинки, що передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський зобов'язаний був поінформувати його про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, що відповідно до правового принципу «плодів отруйного дерева» породжує недопустимість усіх здобутих доказів у цій справі. Будучи не обізнаним із обов'язком поліцейського щодо обов'язковості повідомлення йому причини зупинки, він надав останньому усі необхідні документи. Матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо підстав зупинки автомобіля, яким він керував. Також, поліцейський після зупинки взагалі не повідомив його про те, що здійснюється відеофіксація обставин, на підставі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та вимог Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, що є підставою для визнання такого відеозапису недопустимим та не належним доказом у справі. В ході перевірки його документів поліцейський запитав про те, хто вживав спиртні, на що пасажир його автомобіля вказав, що він. Після цього на вимогу поліцейського він вийшов із автомобіля та на запитання чи вживав алкоголь, він відповів категорично, що не вживав. Згодом на прохання працівника поліції він здійснив подих останньому в обличчя, після чого поліцейський вказав, що він його обманює. В свою чергу, він ( ОСОБА_1 ) вказав поліцейському, що випив пиво, але це робив задовго до того, як сісти за кермо автомобіля, та будь-яких ознак алкогольного сп'яніння він не має. Крім цього, на відеозаписі зафіксовано, що він повідомляв поліцейському, що ніколи не вживає перед тим, як сідати за кермо автомобіля. Попри те, що ознаки алкогольного сп'яніння чітко визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, поліцейський йому не повідомив жодної із вищеперерахованих ознак алкогольного сп'яніння, а тому фактично підстав для проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння не було. Також, підтвердженням того, що законних підстав для проходження ним огляду на стан сп'яніння є те, що поліцейський до його відому змісту ані акту огляду, ані направлення, які містяться в матеріалах справи, не доводив, а наявний підпис в акті огляду проставлений ним за вказівкою поліцейського та не може бути сприйнятим як згода, оскільки поліцейський йому не роз'яснив за що саме він проставляє підпис і ця обставина цілком узгоджується з долученими до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписами подій, на яких взагалі відсутні будь-які відомості щодо таких документів, що може свідчити про те, що дані документи є сфабрикованими та не можуть бути розцінені судом як доказ у цій справі. Поліцейський лише зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду ознаки алкогольного сп'яніння, їх виявлення чи повідомлення йому таких ознак не відбувалося, що підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Незважаючи на те, що жодних підстав для проходження огляду не було, він все ж на вимогу працівника поліції виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР України, та пройшов такий огляд, однак поліцейські грубо порушили процедуру такого огляду та ввели його, як особу, яка не володіє знання у галузі права, в оману щодо проходження такої процедури. Так, працівником поліції не було дотримано вимоги ст. 266 КпАП України, п. 6 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), та п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок №1103). Поліцейським було грубо порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, чітко регламентовану вищевказаними положеннями законодавства України, що підтверджується долученим відеозаписом. На відеозаписі зафіксовано, що поліцейський у категоричній формі йому запропонував пройти огляд на стан сп'яніння або на місці зупинки, або проїхати в медичний заклад, при цьому не зазначив, у який саме. В подальшому двічі йому чітко і ясно повторив, що він мусить йому запропонувати «або той, або той варіант». Після проходження огляду на місці зупинки поліцейський не роз'яснив йому право не погодитися із результатом огляду на місці та пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я після отримання результатів газоаналізатора поліцейським. Якби він знав, що у нього є право оспорити отримані поліцейським результати огляду на місці зупинки, то він би обов'язково таким правом скористався, оскільки з тестом він згідний не був, вважаючи дії поліцейського цілком правомірними та не ставлячи під сумнів його правоту. Отже, вказані вище обставини свідчать про обмеження поліцейським його можливості ефективного використання наданих законом прав, у тому числі права не погодитися з результатом огляду, права пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я. Питання згоди чи незгоди з результатом огляду у нього поліцейський не з'ясовував, що підтверджується наявним відеозаписом. Наявна у матеріалах справи роздруківка результату тесту приладу «Drager Alkotest 6820» не містить дати (день, місяць, рік) проходження такого огляду, а наявний у ній його підпис, з огляду на відсутність на відеозаписі вчинення ним такого запису, не може бути беззаперечним доказом його вини у скоєнні вищезазначеного адміністративного правопорушення. Проставив такий підпис за вказівкою поліцейського, який в свою чергу не пояснив йому, що він має право відмовитися від підпису. Проставляючи свій підпис у відповідних документах, він лише виконував вказівки поліцейського, адже не ставив під сумнів законність дій поліцейського. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та протягом усього часу спілкування із поліцейськими, останніми не роз'яснено йому права, передбачені ст. 268 КпАП України та ст. 63 Конституції України, що повністю підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом. Не роз'яснення йому прав, зокрема, права на захист, перешкодило реалізувати надані йому права, що відповідно є прямою підставою до визнання доданих до протоколу доказів недопустимими. Разом з тим, з відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що всупереч вищезазначеним вимогам пунктів 4, 5 Розділу II Інструкції, поліцейський свідомо здійснив вимкнення безперервного фіксування обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього. Так, на відеозаписі, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, загальною тривалістю 4 хвилин 15 секунд, зафіксовано, що відразу після проходження ним огляду, поліцейський, який проводив огляд, сказав своєму напарнику: «останнього писав, то пиши ти», після чого інший поліцейський сказав фразу своєму колезі: «Вадім, виключай», після чого відеофіксація подій припинилася. Отже, матеріали справи не містять безперервного відеозапису фіксування обставин подій від моменту зупинення його працівниками поліції до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з п. 7 Розділу ІІ вищезазначеної Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2‰ алкоголю в крові. Згідно з наявною у мережі Інтернет технічної характеристики з експлуатації приладу «Drager Alkotest 6820», який використовувався поліцейським під час огляду, неточність вимірювання ним наявності алкоголю (похибка) може коливатися, зокрема до 1,00‰ похибка складає 0,017‰. З урахуванням похибки приладу «Drager Alkotest 6820», результат огляду на стан алкогольного сп'яніння не може свідчити про перевищення допустимої норми, зазначеної в Інструкції, оскільки при врахуванні максимального значення допустимої похибки у вимірюваннях показник становитиме 0,217 ‰, що не може достовірно свідчити про перебування його у стані алкогольного сп'яніння. Результат приладу «Drager Alkotest 6820», який склав 0,22 ‰, з врахуванням похибки вимірювального приладу, є близьким допустимої норми, про що сам поліцейський вказав після огляду, а тому останній повинен був запропонувати повторно пройти огляд на стан сп'яніння, щоб усунути будь-які сумнів, а також запропонувати після огляду на місці зупинки пройти такий огляд і в закладі охорони здоров'я. Такими чином, поліцейським не було дотримано вимог законодавства щодо виявлення та фіксації адміністративного правопорушення, оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не надано достатніх, допустимих, достовірних та належних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, яке відповідного до практики Європейського Суду з прав людини прирівнюється до кримінального. Неможливим є притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв, у зв'язку із відсутністю в його діях ознак складу такого правопорушення, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України виключає провадження в даній справі та передбачає його закриття.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КпАП України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452).
Згідно із ст. 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до Інструкції № 1452, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці) поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як вбачається з дослідженого у судовому засіданні відеозапису ОСОБА_1 , який керував автомобілем та був зупинений поліцейським, на пропозицію поліцейського, без зазначення останнім жодних ознак сп'яніння, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу, результат огляду склав 0,22 проміле, після цього відеозапис було вимкнено поліцейським.
На відеозаписі відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду його на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, як і відомості про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його право, що у разі незгоди з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, він може пройти такий огляд у найближчому лікувальному закладі.
Відеозапис свідчить, що питання згоди чи не згоди водія з результатом огляду поліцейським взагалі не з'ясовувалося.
Таким чином, поліцейським не було дотримано встановлений ст. 266 КпАП України порядок проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 7 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2‰ алкоголю в крові.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Drager Alkotest 6820», результат тестування о 22 год 49 хв при температурі повітря +33,0° C склав 0,22‰.
Відповідно до технічної характеристики з експлуатації вказаного алкотестера, зазначеної у Свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 03 квітня 2025 року, що долучене до протоколу про адміністративне правопорушення, у діапазоні вимірювань від 0,00 проміле до 0,4 проміле абсолютна похибка = +/- 0,04 проміле.
Виходячи з наведеного, показник алкоголю за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою зазначеного приладу є у межах похибки, і такий результат огляду не може безспірно свідчити про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння.
Поняття «вживання алкоголю» та «стан алкогольного сп'яніння» є поняттями не завжди однаковими, так як «стан алкогольного сп'яніння» залежить не тільки від «вживання алкоголю», а і від багатьох інших факторів (стать, вік, індивідуальні особливості організму, наявність супутніх захворювань, якості випитого напою і його міцності, часу, протягом якого було прийнято певну дозу алкоголю, фізичного, психічного тану людини та інше), а певні концентрації алкоголю в організмі, є недостатніми, щоб викликати симптоматику алкогольного сп'яніння.
З урахуванням похибки приладу «Drager Alkotest 6820», результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не може в достатній мірі свідчити про перевищення допустимої норми, зазначеної в Інструкції 0,2‰, оскільки при встановленні цифрового показника 0,22‰, що, з врахуванням похибки вимірювального приладу, є гранично допустимою нормою, ОСОБА_1 належало б запропонувати повторно пройти огляд на стан сп'яніння, а також запропонувати пройти такий огляд після огляду за допомогою спецприладу і в закладі охорони здоров'я, чого поліцейським зроблено не було.
Застосування поліцейським під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння особи, яка керувала транспортним засобом, технічних засобів відеозапису регламентується Інструкцією із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.
Згідно з п. 5 Розділу II зазначеної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Вищезазначений відеозапис не відповідає вимогам зазначеної Інструкції, на ньому не відображені усі події, починаючи з моменту спілкування поліцейських з водієм до остаточного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, поліцейський цілеспрямовано зупинив фіксування обставин подій після отримання результату тестування на алкоголь ОСОБА_1 .
Обґрунтованими є твердження ОСОБА_1 , що поліцейські не повідомили йому підставу його зупинки та не повідомили виявлених ознак алкогольного сп'яніння, які згідно з законодавством є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Поліцейський лише формально зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння. Їх виявлення у водія, інформування про них водія відеозапис не містить.
Не містить відеозапис і обставин щодо підписання ОСОБА_1 акта його огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а тому відсутні належні та достатні докази вважати, що останній погодився з результатом такого огляду.
На зазначеному відеозаписі відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КпАП України, а також передбачене ст. 63 Конституції України право не свідчити, давати пояснення проти себе, і право на захист.
Достатніми є підстави вважати обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що направлення на огляд його у лікарню, яке додано до протоколу про адміністративне правопорушення, йому після проведення його огляду за допомогою спецприладу не надавалося, з цим направленням його поліцейські не ознайомлювали та навіть не роз'яснювали права на огляд у лікарні у разі незгоди з результатом огляду за допомогою спецприладу, адже таких обставин на відеозаписі немає.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, що з урахуванням відсутності в порушення вимог законодавства безперервної відеозйомки, свідчить про недотримання встановленої законом процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під час розгляду справи були встановлені такі наведені вище обставини, які свідчать про обмеження поліцейським водія ОСОБА_1 , який заперечуючи вживання алкогольних напоїв, фактично не погоджувався з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, у можливості ефективного використання наданих останньому законом прав, зокрема права пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікарні.
З огляду на вищенаведене, провадження у справі щодо ОСОБА_1 належить закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Дата складення повного тексту постанови - 22 серпня 2025 року.
Суддя: О.В. Антонюк