Справа № 509/2891/25
26 серпня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюк І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/2891/25 за позовом Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
02.06.2025 року Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.09.2024 року о 11:00 год. на вул. Інститутська, 7 у ж/м «Червоний Хутір» Одеської області з вини водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого транспортний засіб «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження.
В порушення умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент пригоди застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.
Відповідно до висновку вартість матеріального збитку завданого потерпілому становить 85640,98 грн. Позивач виконуючи вимоги ст. 41 Закону, прийняв рішення про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих в загальному розмірі 76468,16 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №945022 від 26.12.2024 року.
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги з оплати проведення експертизи складає: 78668,00 грн.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Ухвалою судді від 06.06.2025 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому надіслав до суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128,130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Також здійснювався виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України відповідача, які були розміщені відповідно приписів ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, тому він вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з'явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з'явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 76-81 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - підчас судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 30.09.2024 року о 11:00 год. на вул. Інститутська, 7 у ж/м «Червоний Хутір» Одеської області, керуючи транспортним засобом «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , під час об'їзду автомобіля «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху (ПДР), за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
27.11.2024 року постановою Овідіопольського районного суду Одеської області, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_2 , був пошкоджений, внаслідок чого його власнику завдано матеріальних збитків.
Станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до Звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу завданого власнику колісного транспортного засобу «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_2 складеного суб'єктом оціночної діяльності, експертом оцінювачем ОСОБА_3 встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (збитків) його складників, становить 85640,98 грн.
Зазначена шкода особисто відповідачем потерпілому не відшкодована.
01.10.2024 року ОСОБА_2 , власник транспортного засобу «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_2 з метою отримання страхового відшкодування звернулася до МТСБУ з відповідною заявою.
Позивач відшкодував ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 76468,16 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 945022 від 26.12.2024 року.
Крім того, МТСБУ було сплачено на користь ОСОБА_3 витрати за оплату послуг аваркома (експерта) у розмірі 2200,00 грн., що також підтверджується платіжною інструкцією № 941556 від 25.10.2024 року.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тобто Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Згідно із ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.
Приймаючи до уваги ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація».
Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV,а для суброгації відповідно до ст.993ЦК України і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням.
Отже, у страхуванні відповідальності навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація неприпустима, оскільки виникають правовідносини з відшкодування витрат у порядку регресу.
Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.
У відповідності до вимог ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.
Згідно із ст. 38 Закону України "Про страхування", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, а також за аваркома (експерта), а тому позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем сплачено судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 141, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 993, 1191, 1166 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
Позовну заяву Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) в порядку регресу суму страхового відшкодування 76468 (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят вісім ) грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та 2200 (дві тисячі двісті) грн. 00 грн. витрат на послуги експерта.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Головуючий: Є.М.Панасенко