Справа № 521/4193/25
Номер провадження № 2/521/3521/25
20 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Громіка Д.Д.,
при секретарі - Котигорох Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 28.12.2020 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 була укладена Заява - Анкета № 25261 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank, відповідно до якого відповідач отримала грошові кошти кредиту у розмірі 40000,00 гривень строком на 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,22 % на день. Підписавши Заяву - Анкету від 28.12.2020 відповідач акцептувала Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank (розміщені на сайті https://tascombank.ua), та згодна, що дана Заява - Анкета, а також Тарифи Банку є невід'ємними частинами Договору. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинна надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, а також інші витрати згідно Умов. Однак, ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 10.03.2025 має заборгованість в розмірі 74982,15 грн., з яких: 39853,23 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 35128,92 грн. - заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена). Оскільки відповідач у порушення зазначених норм закону та умов договору зобов'язання за договором кредиту не виконала, просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 74982,15 грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 28.03.2025 було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.
Представник позивача Бойко О.С. в судове засідання не з'явилася. Однак, у позовній заяві просила суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача, у разі неявки відповідача не заперечила проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась без поважних. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
По справі встановлено, що 28.12.2020 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 була укладена Заява - Анкета № 25261 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank, відповідно до якого відповідач отримала грошові кошти кредиту у розмірі 40000,00 гривень строком на 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,22 % на день.
Підписавши Заяву - Анкету від 28.12.2020 ОСОБА_1 акцептувала Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank (розміщені на сайті https://tascombank.ua), та згоден, що дана Заява - Анкета, а також Тарифи Банку є невід'ємними частинами Договору.
Також відповідач підтвердила, що вона ознайомлена зі змістом цієї Заяви - Анкети, що є невід'ємною частиною Договору, Договору з усіма додатками до нього та повністю з ними згодна. Умови Заяви - Анкети та Договору є зрозумілими для неї, обов'язковими для виконання та заперечень щодо них відсутні.
Згідно з п.п. 1.2.2 п 1. Заяви - Анкети від 28.12.2020 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» відповідач просила надати банківські та фінансові послуги, зокрема: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 , у національній валюті.
З наявної в матеріалах справи Довідки вбачається, що ОСОБА_1 з 28.12.2020 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви - Анкети № 25261 з номером Кредитного договору № 002/9007029-SP від 29.12.2020, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк».
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за щомісячними відсотками.
Так, із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 10.03.2025 має заборгованість в розмірі 74982,15 грн., з яких: 39853,23 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 35128,92 грн. - заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена).
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем спростовано не було.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Так як своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов'язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів, а також процентів за користування кредитом.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.
Згідно ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 74982,15 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 - 282 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» суму кредитну заборгованості у розмірі 74982 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 15 коп., з яких:
-39853,23 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена);
-35128,92 грн. - заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 серпня 2025 року.
Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», код за ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. № 30.
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Суддя: Д.Д. Громік