Справа № 521/3139/25
Номер провадження:1-кп/521/1322/25
25 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейського районний суд міста Одеси у колегіальному складі :
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9
за участю обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №22024160000000395 від 11.09.2024 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяєве Одеської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України,
- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України,
та
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України
В ході судового розгляду прокурором подано до суду письмові клопотання про продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_8 та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав адвоката ОСОБА_10 , просив відмовити у задоволенні клопотання, та врахувати що обвинувачений ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, співпрацював зі слідством та відшкодував матеріальну шкоду потерпілому.
Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 також просила суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання, посилаючись на відсутність ризиків на які вказував прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_8 просив відмовити в клопотанні прокурора.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане прокурором клопотання, колегія суддів, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на 60 днів. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно дост.331 КПК України не залежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
У рішенні від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»)
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1,258 - 258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Розглянувши доводи, викладені прокурором в клопотанні про продовження строку запобіжного заходу, суд зазначає, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження.
Ризики вчинення обвинуваченими дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачені обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачені наразі мають об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особ наслідками.
Крім того, суд враховує, що на даний момент не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, у зв'язку з чим, на переконання суду, обвинувачені можуть незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку останніх.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, характер вчиненого кримінального правопорушення, відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у обвинувачених, які унеможливлюють перебування останніх у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинувачених, а також те, що при застосування більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачені можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне продовжити у відношенні обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 раніш застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний строк 60 днів, тобто до 20 липня 2025 року включно, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
При цьому, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 369, 372, 395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_11 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим у кримінальному провадженні №22024160000000395 від 11.09.2024 року - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Продовжити відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали становить 60 днів і обчислюється з моменту обрання, тобто з 25.08.2025 року та діє до 23.10.2025 року.
Ухвала суду щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3