Справа № 496/5475/25
Провадження № 2-н/496/528/25
26 серпня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ, -
Представник заявника звернувся до суду з вказаною заявою.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 року, цивільну справу № 496/5475/25 було передано до провадження головуючій судді Портній О.П.
Дослідивши подану заяву та долучені до неї документи, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Статтею 165 ЦПК України передбачені підстави для відмови у видачі судового наказу.
Отже, у заяві не зазначені число, місяць та рік народження боржника, що унеможливлює виконання вимог ч.ч. 4, 5 ст. 165 ЦПК України в частині того, що суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи або до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника для визначення підсудності.
Також у випадку відсутності ідентифікуючих даних про особу боржника неможливо виконати вимоги ч. 7 ст. 165 ЦПК України щодо визначення підсудності та не може скористатися даними з Єдиного державного демографічного реєстру.
Таким чином, аналізуючи положення законодавства, судовий наказ видається із зазначенням відповідних ідентифікуючих даних сторін, для можливості його подальшого пред'явлення для виконання у спосіб передбачений законодавством, що, в даному випадку, не вбачається за можливе, у зв'язку з відсутністю у заяві необхідної ідентифікуючої інформації стосовно боржника.
Частиною 9 ст. 165 ЦПК України визначено, що у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, вивчивши матеріали заяви та враховуючи відсутність ідентифікуючої інформації стосовно боржника (відсутність дати народження), суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Інститут наказного провадження є видом безспірного провадження в межах цивільного судочинства та відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Витребування судом доказів у наказному провадженні чинним ЦПК України не передбачено.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 167, 258-261, 353-355 ЦПК України, суддя,-
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ - відмовити.
Роз'яснити заявнику про можливість повторного звернення до суду з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ Цивільного процесуального кодексу України, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя О.П. Портна