Справа № 463/3216/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/560/25 Доповідач: ОСОБА_2
24 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 19 травня 2025 року про звільнення від відбування призначеного покарання щодо засудженого ОСОБА_7 ,
з участю прокурора ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19 травня 2025 року подання начальника Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 задоволено.
Звільнено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Личаківського районного суду м.Львова від 31.07.2023 та ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 за ч.2 ст.185 КК України, у зв'язку із усуненням караності діяння за яке він був засуджений.
Згідно ухвали, начальник Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 звернувся до суду з поданням про приведення вироку Личаківського районного суду м.Львова від 31.07.2023 та ухвали Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 у відповідність до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», а саме звільнення від відбування призначеного покарання.
Мотивуючи своє рішення суд, зазначив, що оскільки вироком Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 та ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні 29.09.2021 таємного викрадення чужого майна, повторно, на загальну суму 1128 грн, тобто вартість викраденого майна у 2021 році не перевищувала два неоподатковувані мінімуми доходів громадян 2270 грн., а тому ОСОБА_7 підлягає звільненню від призначеного покарання, в частині засудження за ч.2 ст.185 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Не погоджуючись з ухвалою суду прокурор ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 19.05.2025 про звільнення ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 та ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 за ч.2 ст. 185 КК України, у зв'язку із усуненням караності діяння за яке він був засуджений (справа № 463/3216/21) скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та винести нову ухвалу, якою подання Личаківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області задоволити, звільнивши ОСОБА_7 тільки від покарання караність якого законом усунена.
В обґрунтування апеляційних вимог, зазначає, що оскільки вироком Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 року та ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні 29.09.2021 таємного викрадення чужого майна, повторно, на загальну суму 1128 грн, тобто вартість викраденого майна у 2021 році не перевищувала два неоподаткованих мінімуми доходів громадян 2270 грн., а тому ОСОБА_7 підлягає звільненню від призначеного покарання, в частині засудження за ч.2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Відтак, оскільки кримінальна караність частини діянь, за вчинення яких засуджено ОСОБА_7 , усунуто, то ОСОБА_7 слід вважати засудженим за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
Вважає, що внаслідок звільнення від покарання у виді трьох років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, необхідність застосування у вироку Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 та ухвалі Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 положень ч.1 ст. 70 КК України та призначення покарання за сукупністю злочинів відпала.
Разом з тим, суд в ухвалі про звільненні від призначеного покарання в частині вироку, за ч.2 ст. 185 КК України не зазначив, що ОСОБА_7 вважається таким, що засуджений вироком Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 та ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки і такий вирок вважається чинним.
Отже, вважає, що вказана ухвала суду підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність , а саме порушено вимоги ст. 74 КК України.
Засуджений ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 19 травня 2025 року, що підтверджується матеріалами справи, проте в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.3 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу прокурора, просили її задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положенням ст. 58 Конституції України, передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.1 п.13 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього кодексу, має право вирішувати питання в тому числі: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 Кримінального кодексу України (усунення карності діяння, за яке особа засуджена; призначення особі покарання, що перевищує санкцію нового закону знижується до максимальної межі покарання, встановленою санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 цього Кодексу).
Згідно п.2 ч.2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) по вирішенню питання, пов'язаного із виконанням вироку суду, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.13 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 29.09.2021 вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, на загальну суму 1128 грн. (по одному із епізодів злочинної діяльності).
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).
Враховуючи викладене, оскільки вироком Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 та ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні 29.09.2021 таємного викрадення чужого майна, повторно, на загальну суму 1128 грн., тобто вартість викраденого майна у 2021 році не перевищувала два неоподаткованих мінімуми доходів громадян 2270 грн., а тому ОСОБА_7 підлягає звільненню від призначеного покарання, в частині засудження за ч.2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Відтак, оскільки кримінальна караність частини діянь, за вчинення яких засуджено ОСОБА_7 , усунуто, то останнього слід вважати засудженим за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
Колегія суддів зазначає, що внаслідок звільнення від покарання у виді трьох років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, необхідність застосування у вироку Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 та ухвалі Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 положень ч.1 ст. 70 КК України та призначення покарання за сукупністю злочинів відпала.
Відповідно до п.п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст. ст. 409, 418, 419, 537 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 19 травня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою подання начальника Личаківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Личаківського районного суду м.Львова від 31.07.2023 та ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 за ч.2 ст.185 КК України, у зв'язку із усуненням караності діяння за яке він був засуджений.
Виключити з вироку Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 31.01.2024 року покликання на ч.1 ст. 70 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4