Справа № 601/3573/24
Провадження № 1-кс/601/571/2025
25 серпня 2025 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 в залі суду у м.Кременець розглянувши клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із вищою освітою, одруженого, непрацюючого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше судимого вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 24.07.2025 до покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України звільненому від відбування покарання з випробуванням , іспитовим строком на 1 рік,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, -
21.08.2025 слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за погодженням із прокурором ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024211010000457 від 08.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 28.07.2020 року, 20.10.2020 року та 30.12.2020 року, державним реєстратором ОСОБА_4 здійснено несанкціоновані дії у автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого 24 червня 2025 року Кременецьким районним судом у справі №601/1393/24 провадженні №1-кп/601/33/2025 винесено вирок та ухвалено покарання у виді 1 (одного) року іспитового строку.
Водночас, ОСОБА_6 після вчинення даних кримінальних правопорушень, але до моменту вступу в законну силу обвинувального вироку суду, вчинив повторно несанкціоновані дії у автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_4 обіймаючи посаду державного реєстратора Кременецької міської ради, будучи відповідальною особою за ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, маючи ідентифікатор доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та доступ до автоматизованої системи - Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно (який функціонує на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), мав можливість працювати в даній системі під власним логіном і паролем, та, відповідно, мав безпосередній доступ до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11.10.2022 ОСОБА_4 отримав заяву про державну реєстрацію іншого речового права від 11.10.2022, заповнену ОСОБА_7 з додатками для проведення державної реєстрації «Реєстрація права власності» на земельну ділянку з кадастровим номером 6123489000:01:001:0440.
В цей момент у ОСОБА_4 повторно виник злочинний умисел, направлений на повторну несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, як особою, яка має право доступу до неї.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки, 11.10.2022 о 14 год. 39 хв. 10 сек., перебуваючи у приміщенні відділу державної реєстрації Кременецької міської ради, що знаходиться за адресою по вул. Шевченка, 56, м. Кременець Тернопільської області, використовуючи службову комп'ютерну техніку та електронний цифровий підпис державного реєстратора Кременецької міської ради, всупереч вимог статей 3, 10, 24, 27, Закону, пункту 12 Порядку № 1127, за допомогою електронного цифрового підпису, увійшов до автоматизованої системи - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - та шляхом внесення запису №48162061, здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка виразилась у реєстрації права власності за фізичною особою ОСОБА_8 , а саме проведено державну реєстрацію іншого речового права (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) 6123489000:01:001:0440).
Внаслідок повторних несанкціонованих дій у автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Кременецької міської ради ОСОБА_4 повторно несанкціоновано було змінено інформацію, яка обробляється в автоматизованих системах, та проведено реєстрацію права власності, а саме на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття права користування земельною ділянкою; без направлення запиту до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав для отримання інформації про реєстрацію до 11.10.2022 проведено державну реєстрацію іншого речового права (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) 6123489000:01:001:0440), чим згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки завдано збитки в сумі 56937,15 грн. (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень, п'ятнадцять копійок).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання вищевказаним ризикам, доцільно обрати запобіжний захід останньому у вигляді особистого зобов'язання.
Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на зазначені в клопотанні підстави, просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно задоволення клопотання покладається на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.
Слідчий суддя встановив, що Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024211010000457 від 08.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
20.08.2025 відносно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, яке останній отримав 21.08.2025, що вбачається із власноручного підпису ОСОБА_4 .
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і відносно нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають наступні обставин:
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
-чи наявні ризики кримінального провадження;
-чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;
-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв'язку.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v.United Kingdom , 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, а саме у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, повторно.
Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, а саме це підтверджує: витяг з ЄРДР; протокол допиту підозрюваного від 21.08.2025, повідомлення про підозру від 20.08.2025, заявою потерпілої від 20.09.2024, ухвала слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 31.03.2025, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 25.04.2025, опис речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 25.04.2025, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копія платіжного доручення, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваого із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче слідчий у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому розгляду, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється;
Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 6 років.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний з'являється на виклики до суду та з'явився на розгляд вказаного клопотання. Однак, досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Відомостей про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, яких було б достатньо для утримання підозрюваного в місці його проживання, слідчому судді не надані.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на потерпілого у кримінальному провадженні, тобто ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.
При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у підозрюваного активні дії щодо впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення крмінального правопорушення передбаченого ч.ч.1,3 ст.362 КК України, вчинив повторно кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.362 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про наявність трьох ризиків кримінального провадження, передбаченого статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові обставини, відповідно до ст. 178 КПК України.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України;
- інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років;
- станом на сьогоднішній день ОСОБА_4 виповнилося 42 роки;
- підозрюваний одружений на утриманні має двох неповнолітніх дітей;
- відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано;
- підозрюваний раніше судимий;
Щодо застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є необхідним і, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти існуючим ризикам, а тому клопотання належить задовольнити.
У клопотанні слідчого також порушується питання про покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та Кременецького районного суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З огляду на тяжкість, характер вчиненого кримінального правопорушення, існуючих ризиків, слідчий суддя вважає обґрунтованою вимогу cлідчого про покладення на ОСОБА_4 обов'язку, передбаченого п.1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою).
В свою чергу, особисте зобов'зання по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбаченого законом.
З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, особисте зобов'язання забезпечує мету застосування запобіжних заходів, забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного.
У зв'язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов'язки, які кореспондуються з встановленими ризиками кримінального провадження, а саме: прибувати до слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та Кременецького районного суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк особистого зобовязання та дії покладених на нього обов'язків встановлюється слідчим суддею до 23 год. 59 хв. 19.10.2025 року в межах строку досудового розслідування.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та Кременецького районного суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків до 23 год. 59 хв. 19.10.2025 року.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тер нопільській області ОСОБА_5 .
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1