Справа № 588/1475/25
провадження № 3/588/537/25
26 серпня 2025 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Відділення поліції №1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 124 КУпАП
ОСОБА_1 10.08.2025 о 02 год. 20 хв. у м.Тростянець по вул.Охтирська гора керував транспортним засобом марки DODGE RAW VAN, державний номерний знак НОМЕР_1 під час руху на автодорозі Н-12 Суми-Полтава 64 км. 500 м не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не впорався з керуванням та допустив наїзд у кювет. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а власнику завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги пункту 2.3 б Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні 26.08.2025 ОСОБА_1 планував брати участь особисто, але в день засідання телефоном повідомив, про неможливість прибути в засідання через службову зайнятість. Також повідомив, що вину визнає, проти винесення постанови не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП знайшла своє підтвердження, зважаючи на таке.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статті 124 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Адміністративне правопорушення визнають вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла передбачити (недбалість). Якщо поняття умислу пов'язано з психічним ставленням особи до свого діяння та його наслідків, то під час визначення необережності до уваги беруть лише ставлення до шкідливих наслідків.
Правила дорожнього руху зобов'язують водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Аналіз диспозиції статті 124 КУпАП свідчить про те, що указана норма є бланкетною, а тому при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що, зокрема, було звернуто увагу і в постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Відповідно до пункту 2.3 б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Отже, оскільки ОСОБА_1 , керуючи транспортним марки марки DODGE RAW VAN, державний номерний знак НОМЕР_1 під час руху на автодорозі Н-12 Суми-Полтава 64 км. 500 м не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не впорався з керуванням та допустив наїзд у кювет, вважаю, що він порушив вимоги пункту 2,3 б Правил дорожнього руху, і такі порушення перебувають у причинному зв'язку з наслідками, що настали у вигляді пошкодження транспортного засобу належного ОСОБА_2 .
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за обставин, установлених судом, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421874 від 13.08.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликають, містять всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбачених статтями 124 КУпАП (а.с. 2);
- рапортом помічника чергового ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про надходження повідомлення зі служби 102 щодо дорожньо-транспортної пригоди від 10.08.2025 (а.с. 3, 4, 7-8);
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 6).
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, оскільки він, будучи учасником дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до статі 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вину визнав вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції статті 124 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП особою, на яку накладено стягнення сплачується судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. на користь держави.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного судом.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. В. Лебедь