Провадження № 3/484/998/25
Справа № 484/1703/25
26.08.2025 суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Шикеря І.А., за участю секретаря судового засідання Туркалової І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від первомайського РВП ГУНП в Миколаївської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25.03.2025 о 14.15 год. в м.Первомайськ по вул. Нечуя-Левицького, 32, ОСОБА_1 керував т.з. «MUSSTANG MT200-8», будучи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою алкотестеру «Драгер», результат якого склав 0,82 проміле. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі Первомайському КМП ПЦМБЛ відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А ПДР, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснивши, що його працівники поліції не зупиняли, мотоциклом він не керував, протокол складався відносно того, що він побився з сусідом. Приїхала поліція і почала складати протокол, що він п'яний за кермом. Вказує, що він йшов з магазину без мотоцикла, вискочив сусід і вдарив його цеглиною. Мотоцикл знаходився у сестри сина, йому принесли техпаспорт щоб він йому передав. По побиттю справа в суді. Він там потерпілий. Нічого не писав, підписав те, що сказали під диктовку. Транспорт оформляв Преподобний.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він є поліцейським ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, прийшов виклик, що ОСОБА_3 було нанесено тілесні ушкодження. ОСОБА_1 дав пояснення, що керував мотоциклом в нетверезому стані, безпосередньо він не бачив як ОСОБА_1 керував, однак останній повідомив, що керував. Приїхали по заяві ОСОБА_3 по факту 125 КК України. Там було ще швидка. Повідомив, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 отримав коли їхав на мотоциклі. ОСОБА_3 пояснив, що дійсно керував транспортним засобом, казав, що вживав спиртні напої вчора. Коли приїхали, ОСОБА_1 був біля будинку, була швидка. Мотоцикл був у подвір'ї і ОСОБА_3 теж. ОСОБА_1 повідомив, що він рухався додому, сусід вибіг з подвір'я і наніс удар. ОСОБА_4 пояснював, що ОСОБА_1 швидко їхав біля подвір'я і він зіштовхнув його з мотоциклу.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 25.03.2025 він з дружиною вийшов у двір та побачив, що по вулиці хтось їде, це був ОСОБА_3 , який їхав на швидкості і виляв мотоциклом, на що вони з дружиною зробили йому зауваження, після чого ОСОБА_3 зупинився біля сусідки, залишив мотоцикл, дістав пляшку горілки та пива і поліз битися. Мотоцикл, на якому приїхав ОСОБА_3 , стояв біля куми, він казав, що мотоцикл належить родичу і він лише один.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з диску, доданого до матеріалів справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення є доведеною, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами.
Таким чином, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен оцінити докази, одним із яких є протокол.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 281433 від 25.03.2025; результатом алкотестеру «Драгер» тест №1938 від 25.03.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено 0,82 проміле алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 зазначив, що з результатами огляду згоден; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Первомайської ПЦМБЛ, згідно якого ОСОБА_1 відмовився проходити огляд в закладі охорони здоров'я; поясненнями свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , один з яких підтвердив свої показання в судовому засіданні.
З DVD диску, наданого суду, вбачається, що на відеозаписі від 25.03.2025 о 15:41:06 год. та о 15:43:11 год., ОСОБА_1 підтверджує факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував той факт, що керував мотоциклом у стані алкогольного сп'яніння, стверджуючи, що не керував транспортним засобом взагалі.
Суд дані пояснення сприймає критично, адже зазначені твердження ОСОБА_1 спростовуються вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на встановлені факти у суді, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд не вправі накладати стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами у випадку, коли винна особа позбавлена такого права або його не мала.
Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З аналізу наведених норм та обставин справи слідує, що ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення, відповідно довідки САП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, не отримував посвідчення водія, а тому, в розумінні Правил дорожнього руху України, не був водієм, оскільки не був наділений спеціальним правом керування транспортним засобом, в зв'язку з чим останнього неможливо позбавити такого права, тому стягнення на ОСОБА_1 слід накласти без позбавлення права керування транспортними засобами.
В силу ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави, необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 283-285 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави, судовий збір, в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання, відповідно до ст.308 КУпАП, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.
Суддя: І.А. ШИКЕРЯ