Провадження № 22-ц/803/6085/25 Справа № 761/17461/24 Головуючий у першій інстанції: Подорець О. Б. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
13 серпня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Подорець О.Б. від 29 січня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У травні 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 12.10.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СL-138946, підписанням якого останній зобов'язався використати надані в його межах грошові кошти на цілі, вказані у цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором. 24.10.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24102023, у відповідності до умов якого, «Кредобанк» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру. Відповідно до витягу реєстру боржників від 24.10.2023 до договору факторингу №24102023 від 24.10.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 109153,98 грн, з яких 52871,25 грн - заборгованість в частині непогашеного кредиту, 56282,73 грн - заборгованість в частині несплачених процентів за користування кредитом. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором №СL-138946 від 12.10.2018 у загальному розмірі 109153,98 грн.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №СL-138946 від 12.10.2018 в розмірі 109153,98 грн, з яких 52871,25 грн. - сума заборгованості в частині непогашеного кредиту, 56282,73 грн - заборгованість в частині несплачених процентів за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 , користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 12.10.2018 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СL-138946, відповідно до умов якого останньому було надано кредит у розмірі 70000,00 грн строком на 60 місяців до 11.10.2023 зі сплатою за користування процентів за ставкою 47,69% річних (а.с.4-6).
13.05.2020 АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір №1 до кредитного договору №СL-138946 від 12.10.2018 з метою зменшення кредитного навантаження на платоспроможність позичальника в умовах карантину та погодили змінити порядок погашення заборгованості шляхом підписання нового Графіку платежів (а.с. 8).
16.11.2020 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №СL-138946 від 12.10.2018, в якому сторони погодили зміну порядку погашення заборгованості шляхом підписання нового графіку платежів, якого позичальник зобов'язався неухильно дотримуватися, при цьому сторони погодили новий термін повернення кредиту до 11.10.2024 (а.с.7).
24.10.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24102023, у відповідності до умов якого «Кредобанк» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належне йому право вимоги за кредитним договором №СL-138946 від 12.10.2018 на суму 109153,98 грн, з яких 52871,25 грн - заборгованість в частині непогашеного кредиту, 56282,73 грн - заборгованість в частині несплачених процентів за користування кредитом, що підтверджується копією вказаного договору, а також копією акту прийому-передачі прав вимог за договором факторингу від 24.10.2023 та витягом з додатку №1 до договору факторингу (а.с.17, 18).
Згідно розрахунку заборгованості заборгованості за кредитним договором №СL-138946 від 12.10.2018, станом на 31.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 109153,98 грн, а саме 52871,25 грн - сума заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та 56282,73 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 12).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс5.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення відповідачем кредитного договору №СL-138946 від 12.10.2018, строк користування кредитом за яким було погоджено по 11.10.2024 року (з урахування додаткових угоди); встановивши неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 , користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за вказаним кредитним договором заборгованості в розмірі 109153,98 грн, з яких 52871,25 грн. - сума заборгованості в частині непогашеного кредиту (тіла кредиту), 56282,73 грн - заборгованість в частині несплачених процентів за користування кредитом.
Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем (а.с. 12).
Доводи апеляційної скарги про неспівмірно великий розмір процентів за користування кредитом не є підставою для відмови у позову в цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом пункту 4.1 кредитного договору №СL-138946 від 12.10.2018, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 47,69% річних.
У пункті 4.2 вказаного вище договору погоджено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1 кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.
За змістом пунктів 4.4 - 4.6 кредитного договору №СL-138946 від 12.10.2018, загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становлять 117024,83 грн. Реальна річна процентна ставка 59.6% річних. Загальна вартість кредиту для позичальника за цим кредитним договором становить 187024,83 грн.
Доказів оспорення відповідачем умов договору щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом суду не представлено. Також не доведено, що нарахування заборгованості по процентам на суму 56282,73 грн здійснено з порушенням умов укладеного договору №СL-138946 від 12.10.2018, тощо. Клопотання про витребування відповідних доказі судом, призначення судової економічної (бухгалтерської) експертизи - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколом судового засідання.
Судом установлено, що відповідач уклав кредитний договір №СL-138946 від 12.10.2018 та прийняв його умови. 13 травня 2020 року та 16 листопада 2020 року укладав з АТ «Кредобанк» додаткові договори, якими визнавав борг та погоджував нові Графіки погашення кредиту. Вказані договір та додаткові договори відповідачем не оспорювались, факт їх підписання ОСОБА_1 не заперечує. Крім того, позичальник, згідно змісту апеляційної скарги, не стверджує, що кредитні кошти не отримував.
Тому за обставин даної справи, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, позивачем доведено факт укладення кредитного договору №СL-138946 від 12.10.2018 та наявність заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 25 серпня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова