Справа № 610/2105/25
Провадження № 2/610/1118/2025
20.08.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Петрової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ“" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
09.06.2025 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Голубова С.Г., звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області із позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ“", у якій просить:
- стягнути з відповідача на його користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки за договором оренди земельної ділянки від 26.09.2007 (з урахуванням додаткової угоди від 16.10.2014) у тому числі пені, індексу інфляції та 3% річних з прострочення внесення орендної плати у загальній сумі 26 820,87 гривень;
- розірвати договір оренди земельної ділянки від 26.09.2007 (з урахуванням додаткової угоди від 16.10.2014), площею 5,7924 га, кадастровий номер 6320288000:03:000:0054.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельна ділянка площею 5,7924 га ріллі, кадастровий номер 6320288000:03:000:0054, яка розташована на території Яковенківської сільської ради Балаклійського району Харківської області належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акта серії Р1 № 716336, виданого 03.04.2002.
26.09.2007 між ОСОБА_2 та ТОВ "ІАК «БАЛІНВЕСТ“" було укладено договір оренди земельної ділянки. За умовами договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 5,7924 га ріллі, яка знаходиться на території Яковенківської сільської ради Балаклійського району Харківської області, кадастровий номер 6320288000:03:000:0054. Нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 71 862,53 грн, договір укладено на 15 років, орендна плата вноситься в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2 155,88 грн на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься щороку у відповідному розмірі у термін 01 березня наступного року, за який здійснюється орендна плата. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
16.10.2014 між ОСОБА_2 і ТОВ "ІАК "БАЛІНВЕСТ" було укладено додаткову угоду до договору оренди, якою збільшено строк договору оренди земельної ділянки на двадцять років до 2034 року включно, встановлено орендну плату в розмірі 5 % від проіндексованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку вирішено нараховувати у зазначеному розмірі з 01 січня 2014 року. Право оренди на підставі укладеного договору оренди та додаткової угоди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2016.
Позивач набув право власності на вказану земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.2023.
Відповідач порушив свої зобов'язання за договором оренди зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, яку зобов'язаний був сплатити на його користь за 169 днів користування земельною ділянкою у 2022 році з урахуванням щорічної індексації у розмірі 3 041,99 грн, повністю за 2023 та 2024 роки у розмірі 7 226,98 грн та 7 595,56 грн відповідно, а всього - 17 864,53 грн.
Оскільки відповідач істотно порушив умови договору оренди, не сплативши у визначені строки на користь позивача оренду плату за 2022, 2023 та 2024 роки, що відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України та п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України є підставою для розірвання договору оренди за рішенням суду.
Разом з цим позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за прострочення виконання зобов'язання з оплати орендної плати за 2022-2024 роки період з 01.03.2023 до 05.06.2025 у розмірі 1 996,07 грн, три проценти річних за вказаний період у розмірі 541,99 грн, а також пеню за прострочення виплати згідно з п. 14 договору - 6 418,28 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача становить 26 820,87 грн.
01.07.2025 через систему "Електронний суд" представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити позивачу у розірванні договору оренди земельної ділянки та зменшити суму заборгованості зі сплати орендної плати, яка підлягає стягненню, та розмір штрафних санкцій за порушення строків внесення орендних платежів.
На обґрунтування відзиву зазначив, що розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим, відповідати тяжкості правопорушення та застосовується у випадку систематичного порушення його умов. Так, не можна застосовувати розірвання договору як наслідок порушення зобов'язання з огляду на неможливість використання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням у зв'язку з тимчасовою окупацією с. Яковенкове (місце розташування земельної ділянки), наслідками такої окупації та сезонним характером господарювання, а також у зв'язку відсутністю вини відповідача у порушенні зобов'язання через наявність загальновідомих обставин непереборної сили.
Під час окупації с. Яковенкове, на території якого розташована спірна земельна ділянка, наслідки такої окупації у вигляді відсутності у орендаря вільного безпечного доступу до об'єкта оренди та віднесення території його місцерозташування до можливих бойових дій, а також сезонний характер їх використання у сукупності свідчать про відсутність у відповідача можливості використовувати орендовану земельну ділянку для отримання доходів, які є джерелом сплати орендної плати, та за цільовим призначенням через неможливість проведення сівби у чітко визначений період посівної кампанії та/або підготовки до неї, що звільняє його від обов'язку сплачувати орендну плату та виключає систематичність порушення умов договору.
Крім того, представник відповідача вказує на те, що не мав вільного безпечного доступу до об'єкту оренди, у зв'язку із його можливим забрудненням вибухонебезпечними предметами . На адвокатський запит від ГУ ДСНС надійшла відповідь про надання інформації (04-08/191), зі змісту якої убачається, що об'єкт оренди знаходиться на території сільськогосподарських угідь, яка є ймовірно забрудненою вибухонебезпечними предметами, а планом виконання робіт з очищення Харківської області від вибухонебезпечних предметів та гуманітарного розмінування від 29.04.2023 такі землі віднесені до ІІІ пріоритетного напрямку проведення розмінування території та будуть обстеженні лише після розмінування об'єктів критичної інфраструктури (копію відповіді представник відповідача долучив до відзиву (а.с. 59-61).
Таким чином, жодних обстежень на спірній земельній ділянці, а отже й розмінування/очищення деокупованої території не проводились.
Аналогічні твердження також містяться у звіті старости Яковенківського старостинського округу від 15.04.2024 (розміщеного за посиланням https://balakleyamer.gov.ua/?p=20017), в якому було зазначено, що після деокупації території старостату розмінування сільськогосподарських земель не проводилось. Зазначене також підтверджується відповіддю на адвокатський запит (вих. № 04-08/191) Балаклійської міської військової адміністрації (а.с. 68).
Також представник відповідача зазначив, що з 11.09.2022 місцерозташування земельної ділянки визнане територією можливих бойових дій. Водночас, наразі відповідачем вживаються заходи щодо проведення обстежень земельних ділянок, які ним орендуються, а саме: 10.12.2024 було подано відповідна заява до Балаклійської міської ради Харківської області щодо обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на наявність вибухонебезпечних предметів, яка у подальшому була надіслана до Харківської обласної військової адміністрації для вирішення питання по суті.
Наприкінці 2024 року відповідач був змушений самостійно здійснювати обстеження та розмінування земельних ділянок, розташованих у Яковенківській сільській раді, залучати для цього на договірній основі операторів протимінної діяльності, представників гуманітарних розмінувань.
Попри викладене, враховуючи сезонний характер господарювання та використання об'єктів оренди, відповідач не мав можливість провести посівну кампанію ані у 2022 році, ані у 2023 чи 2024 році внаслідок необхідності проведення попереднього обстеження земельної ділянки.
У своєму відзиві відповідач посилається на ч. 4 ст. 762 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає. Отже, неможливість використовувати земельну ділянку через обставини, за які він не відповідає, звільняє його від обов'язку сплачувати орендну плату починаючи з тимчасової окупації місцерозташування об'єкту оренди та виключає систематичність її несплати, підстави стягнення з нього 3% річних та інфляційних витрат.
Крім того, оскільки прострочення сплати орендної плати не можна вважати порушенням зобов'язання, що мало місце з вини орендаря, а тому до такого орендаря не можна застосовувати заходи відповідальності, передбачені ст. 611 ЦК України, серед яких і припинення зобов'язання внаслідок його розірвання та сплата неустойки.
На думку відповідача, нарахована позивачем сума пені є співмірною із сумою заборгованості відповідача зі сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди протягом року. Вказане має наслідком покладання відповідача надмірного тягаря, порушення балансу інтересів орендодавця та орендаря, адже не враховує дійсні обставини допущеного порушення (причиною якого є об'єктивні обставини які знаходяться поза сферою впливу відповідача) та розмір збитків позивача, які полягають у неотриманні ним орендної плати за спірний період. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив зменшити розмір пені, вимога щодо стягнення якої заявлена позивачем.
Крім того, представник відповідача просив зменшити суму відшкодування судових витрат, оскільки вважає зазначений розмір витрат на правничу допомогу необґрунтованим, таким, що не відповідає обсягам фактично виконаної ним роботи та покладає надмірний тягар на відповідача.
З огляду на незначну складність справи зумовлену як характером спірних правовідносин, так й фактом участі представника у низці інших, аналогічних судових справ за позовами власників земельних ділянок до відповідача, представник відповідача вважає за обґрунтоване зменшення розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу за наслідком розгляду справи по суті (а.с. 43-62).
07.07.2025 представник позивача через систему "Електронний суд" подав відповідь на відзив, де зазначив, що відповідачем у порушення умов договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 орендна плата не сплачувалася за частину 2022 року та повністю за 2023 та 2024 роки, тому в його діях убачається систематичне порушення вказаного договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, що є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору. Позивач вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неможливості використання земельних ділянок у період з 28.02.2022 до 11.09.2022, оскільки сільськогосподарське виробництво (вирощування зернових, зернобобових та олійних культур) є сезонним видом господарювання і використання спірної ділянки відбувається не постійно, з певною періодичністю, тобто навіть тоді, коли фактично відповідач нею не користувався. Відповідачем не надано доказів, що спірна ділянка в 2021 році не була засіяна або у 2022 році та після 11.09.2022 не відбувалося збирання врожаю внаслідок цієї сівби. Також нічим не підтверджено, що відповідач фактично залишився без доходу на весь період до збору врожаю після наступної посівної кампанії. Надані відповідачем лист ГУ ДСНС України у Харківській області від 14.05.2025 та лист Балаклійської військової адміністрації Ізюмського району Харківській області від 13.01.2025 не підтверджують забруднення орендованої земельної ділянки вибухонебезпечними предметами. Документи, які б могли це підтверджувати, відповідачем не надавалися. Крім того, позивачем не заявлено позовні вимоги щодо стягнення орендної плати з відповідача за період з 28.02.2022 до 11.09.2022.
З рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.08.2024, яке набрало законної сили, встановлено, що 01.05.2023 між ТОВ ДП "Степове" та ТОВ "ІАК "БАЛІНВЕСТ" укладено договір суборенди землі № 01/05-СЗ-23 від 01.05.2023, за умовами якого орендар ТОВ "ІАК "БАЛІНВЕСТ" передає, а суборендар ТОВ ДП "Степове" приймає земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, розташовані на території Харківської області, загальною площею 3 354,2665 га у строкове платне користування без змін цільового призначення. Строк дії договору до 01.02.2024, суборендна плата виплачується шляхом перерахування коштів на банківський рахунок орендаря у такому порядку: 100% суборендної плати у строк до 16.02.2024 включно. Розмір суборендної плати складав 2 347 986,55 грн. Таким чином, відповідачу було достеменно відомо, що після деокупації території Яковенківської сільської ради тобто з 11.09.2024 орендовані ним земельні ділянки загальною площею в 3 354,2665 га, не були забруднені вибухонебезпечними предметами. Вищезазначеними судовими рішеннями також спростовуються твердження відповідача, що він залишився без доходу. Також представник позивача зауважив, що відповідачем не спростовано наведені позивачем розрахунки заборгованості орендної плати за користування земельною ділянкою. Крім того, представник позивача виловив заперечення щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що у цій справі фіксований розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, оскільки їх розмір зафіксовано договором, а отже і визначено розмір гонорару адвоката (а.с. 64-68).
19.08.2025 представник відповідача подав додаткові пояснення у справі, які за змістом є аналогічними, наведеним у відзиві на позовну заяву. Крім іншого, додав, що позивачем 08.08.2025 була направлена відповідачу засобами поштового (трекінг Укрпошти 6420700113583) та електронного зв'язку лист-вимога про сплату заборгованості. На зазначену заяву відповідач не відреагував. До додаткових пояснень представник позивача долучив копію листа-вимоги з додатками про підтвердження надсилання її відповідачу (а.с. 78-86).
Разом з цим, відповідно до вимог частин 2, 4, 5 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).
За таких обставин, враховуючи, що подані представником позивача додаткові пояснення по своїй суті є клопотанням про долучення додаткових доказів, які відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України мали бути подані разом із позовною заявою, при цьому представником позивача не наведено поважних причин неподання вказаних доказів у встановлений законом строк та не обґрунтовано неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього, тому зазначені докази судом не приймаються.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Голубов С.Г. у судове засідання не прибули, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Позивач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача - адвокат Шкабара А.В. у судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку 10.07.2025 о 22:06:28 год електронного документу - судової повістки про виклик до суду на 20.08.2025 до електронного кабінету відповідача в системі "Електронний суд". Враховуючи, що представник відповідач був обізнаний про дату, час та місце судового засідання, подав відзив на позовну заяву з викладом своїх заперечень проти позову, суд доходить висновку про можливість проведення судового розгляду справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 13.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "ІАК «БАЛІНВЕСТ“" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 39).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Земельна ділянка площею 5,7924 га ріллі, кадастровий номер 6320288000:03:000:0054, яка розташована на території Яковенківської сільської ради Балаклійського району Харківської області належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акта серії Р1 № 716336, виданого 03.04.2002 (а.с. 14-15).
26.09.2007 між ОСОБА_2 та ТОВ "ІАК «БАЛІНВЕСТ“" було укладено договір оренди земельної ділянки. За умовами договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 5,7924 га ріллі, яка знаходиться на території Яковенківської сільської ради Балаклійського району Харківської області, кадастровий номер 6320288000:03:000:0054. Нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 71 862,53 грн, договір укладено на 15 років, орендна плата вноситься в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2 155,88 грн на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься щороку у відповідному розмірі у термін 01 березня наступного року, за який здійснюється орендна плата. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (а.с. 17-20).
16.10.2014 між ОСОБА_2 і ТОВ "ІАК "БАЛІНВЕСТ" було укладено додаткову угоду до договору оренди, якою збільшено строк договору оренди земельної ділянки на двадцять років до 2034 року включно, встановлено орендну плату в розмірі 5 % від проіндексованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку вирішено нараховувати у зазначеному розмірі з 01 січня 2014 року (а.с. 23).
Позивач набув право власності на вказану земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.05.2023 (а.с. 26).
Право власності на земельну ділянка площею 5,7924 га ріллі, кадастровий номер 6320288000:03:000:0054, яка розташована на території Яковенківської сільської ради Балаклійського району Харківської області, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 05.05.2023 (а.с. 13).
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 04.06.2025 убачається, що ОСОБА_1 з 01.01.2021 до 01.04.2025 орендної плати чи будь-яких виплат від ТОВ "ІАК "БАЛІНВЕСТ" не отримував (а.с. 16).
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення (п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до положень статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого свобода договору ; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 373 ЦК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Як передбачено ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою (далі - землекористувач).
Статтею 409 ЦК України визначені права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб. Отже власник земельної ділянки має право, зокрема, вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі , має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Землекористувач має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до умов договору. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом (ст. 410 ЦК України).
Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 412 ЦК України).
Положеннями ст. 141 Земельного кодексу України передбачено припинення права користування землею у разі систематичної несплати земельного податку або орендної плати.
Крім того, за змістом статей 525 та 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання, згідно зі ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Частиною 3 ст. 762 ЦК України визначено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
У відповідності до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" визначено право орендодавця, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати.
За змістом положень ст. 32 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Таким чином, закон пов'язує можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду у зв'язку з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених укладеним між сторонами договором.
Мотиви суду.
Як було встановлено судом, ОСОБА_2 , спадкоємцем якої на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є позивач ОСОБА_1 , передала в оренду ТОВ "ІАК "БАЛІНВЕСТ" земельну ділянку площею 5,7924 га, у тому числі ріллі 5,7924 га, кадастровий номер 6320288000:03:000:0054, розташовану на території Яковенківської сільської ради Ізюмського (кол. Балаклійського) району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Сторони не заперечують договірних відносин між ними. До того ж представник відповідача у своєму відзиві не заперечує факт несплати позивачу орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки. Мотивує це неможливістю використовувати земельну ділянку під час окупації с. Яковенкове, на території якого розташована земельна ділянка, з 28.02.2022 до 11.09.2022, а також неотриманням прибутку від користування земельною ділянкою після деокупації, оскільки село, на території якого знаходиться спірна земельна ділянка, і дотепер відноситься до територій можливих бойових дій, та ймовірно забруднено небезпечними вибуховими предметами, що істотно зменшує можливість відповідача використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням: проводити посівну кампанію, збирати врожай тощо.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 № 309 (актуальним на момент виникнення правовідносин), с. Яковенкове Ізюмського району Харківської області у період з 28.02.2022 по 11.09.2023 було включено до територій України тимчасово окупованих РФ.
Тому суд погоджується з доводами представника відповідача щодо неможливості використання ним земельної ділянки з 28.02.2022 до 11.09.2022 через окупацію с. Яковенкове Ізюмського району Харківської області, що у відповідності до ч. 6 ст. 762 ЦК України звільняє відповідача від сплати орендної плати за весь час, протягом якого земельна ділянка не могла бути використана через обставини, за які він не відповідає.
Крім того, вказані обставини не заперечує позивач, та у своїй позовній заяві просить стягнути заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 рік без урахування періоду окупації с. Яковенкове з 28.02.2022 до 11.09.2022.
Суд погоджується з наданим представником позивача детальним розрахунком заборгованості по орендній платі, яка за 2022 рік (169 днів) становить 3 041,99 грн, за 2023 рік - 7 226,98 грн, за 2024 рік - 7 595,56 грн, а всього 17 864,53 грн.
Щодо стягнення 3% річних.
Розрахунок 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати проводився представником позивача за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100,
де С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
За результатами проведеного представником позивача та перевіреного судом розрахунку 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди землі за становлять:
- 207,02 грн за 2022 рік (період з 01.03.2023 до 05.06.2025) із розрахунку: 3 041,99 x 3 x 828 : 365 : 100 = 207,02 (грн),
- 274,22 грн за 2023 рік (період з 01.03.2024 до 05.06.2025) із розрахунку: 7 226,98 x 3 x 462 : 365 : 100 = 274,22 (грн),
- 60,55 грн за 2024 рік (період з 01.03.2025 до 05.06.2025) із розрахунку: 7 595,56 x 3 x 97 : 365 : 100 = 60,55 (грн).
Загальний розмір 3% річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки становить 541,99 грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат.
Згідно з проведеним представником позивача розрахунком розмір інфляційних втрат становить:
- 650,98 грн за 2022 рік (період з 01.03.2023 до 05.06.2025) із розрахунку: 3 041,99 х 121,4 : 100 - 3 041,99 = 650,98 (грн),
- 1 177,99 грн за 2023 рік (період з 01.03.2024 до 05.06.2025) із розрахунку: 7 226,98 х 116,3 : 100 - 7 226,98 = 1 177,99 (грн),
- 167,10 грн за 2024 (період з 01.03.2025 до 05.06.2025) з розрахунку: 7 595,56 х 102,2 : 100 - 7 595,56).
Разом інфляційні втрати за період з 01.03.2023 до 05.06.2025 за прострочення виконання зобов'язання відповідачем з оплати орендної плати за 2022-2024 роки складають 1 996,07 грн.
Щодо стягнення пені.
Пунктом 14 договору б/н оренди земельної ділянки від 26.09.2007 передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, передбачені договором, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення.
За результатами розрахунку пені, проведеного представником позивача за формулою: [Пеня] = (сума заборгованості) / (розрахункова ставка) / 100% / (кількість днів) / (кількість днів у році), загальний розмір пені становить: за 2022 рік (період 01.03.2023 - 09.06.2025) - 3 102,72 грн, за 2023 рік (період 01.03.2024 - 09.06.2025) - 2 660,07 грн, за 2024 рік (період 01.03.2025 - 09.06.2025) - 655,49 грн, а всього - 6 418,28 грн.
Щодо клопотання представника відповідача про зменшення розміру пені суд зазначає таке.
Обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер, а тому й розмір неустойки, до якого суд її зменшує і який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами в конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень.
На це вказала об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч. 3 ст. 551 ЦК України) суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню й оцінюванню на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України), так і ті, які хоча й не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що представником відповідача не наведено обґрунтованих підстав для зменшення розміру неустойки за несвоєчасну сплату орендної плати, який, на думку суду, є співмірним з розміром заявлених позовних вимог та таким, що відповідає принципам верховенства права.
Вказані розрахунки відповідачем не спростовано, своїх альтернативних розрахунків не надано. Доказів, сплати орендної плати позивачу матеріали справи також не містять.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору". Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України "Про оренду землі").
У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
До відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).
Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що "несплата орендної плати" охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
В зв'язку із запровадженням на території України Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань.
Отже, орендар повинен довести факт, що він опинився в ситуації неможливості виконання договірних зобов'язань, або ж виконання договірних зобов'язань внаслідок військової агресії було практично неможливим (через активні воєнні дії, тимчасову окупацію засміченням вибухонебезпечними предметами земельної ділянки, що є предметом договору), це допоможе уникнути відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до системного аналізу глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України "Про оренду землі" не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених в статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).
Згідно з положеннями частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Актуальний перелік таких територій затверджений наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309, який діяв на момент виникнення правовідносин, згідно з якою с. Яковенкове Балаклійської міської територіальної громади Харківської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка, з 28 лютого 2022 року до 11 вересня 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією, а наразі належить до територій можливих бойових дій.
З огляду на викладене суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про доведення ним неможливості використання об'єкту оренди з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території с. Яковенкове Балаклійської міської територіальної громади, в період з 28 лютого 2022 року до 11 вересня 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією та в цей період орендар був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів, в 2022 році орендар не провів посівну компанію.
Проте, враховуючи, що відповідачем у порушення умов договору оренди земельної ділянки, орендна плата не сплачувалася частково за 2022 рік та повністю за 2023 та 2024 роки, в його діях убачається систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, що є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору.
Виходячи із визначення основної мети підприємницької діяльності - отримання прибутку та визначення суті договору оренди, слідує, що смислом оренди є отримання орендарем у користування певного, відсутнього в його власності майна для використання цього майна в своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, а для орендодавця - отримання плати за надання такого майна в користування.
Неотримання орендодавцем орендної плати протягом більше ніж двох років, безумовно, свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.
Несплата відповідачем 2022 (частково), 2023 та 2024 роках орендної плати позивачу за договором б/н земельної ділянки від 26.09.2007 є істотним порушенням умов договору, отже наявні юридичні підстави для розірвання спірного договору оренди.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що діями відповідача, які полягали у несплаті позивачу орендної плати частково за 2022 та повністю за 2023 та 2024 роки у передбачені договором оренди строки, було порушено цивільні права позивача, що свідчить про наявність, передбаченого ст. 651 ЦК України, істотного порушення відповідачем договору оренди і як наслідок підстав для його розірвання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судові витрати.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено за дві позовні вимоги 1 937,92 грн судового збору (а.с. 82).
У зв'язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати зі сплати судового збору.
Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн, суд зазначає таке.
За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
02.06.2025 між адвокатом Голубовим С.Г. і ОСОБА_1 укладено договір № 02/06/2025 про надання правничої допомоги, яким обумовлено розмір оплати праці (гонорару) адвоката у фіксованому розмірі 8 000 грн (а.с. 21-22).
Пунктом 5.2 Договору визначено, що оплата правової допомоги адвоката в обумовленому розмірі здійснюється клієнтом на підставі виставлених адвокатом рахунків у визначені в таких рахунках строки. Складання актів прийому-передачі правової допомоги (виконаних робіт) сторонами не здійснюється.
Представником позивача надано детальний опис виконаних робіт адвокатом та здійснених ним витрат часу для надання правничої допомоги від 05.07.2025, загальна вартість яких становить 8 000 грн за 8 годин витраченого часу (а.с. 72).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.
Частиною 5 статті 137 ЦПК передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає співмірним наданий адвокатом обсяг послуг з їх вартістю 8 000 грн, враховуючи фактичний вид правової допомоги, складність справи, затрачений час на надання таких послуг. Тоді як заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, не містить доказів неспівмірності понесених позивачем витрат, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Внаслідок задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають витрати на правову допомогу в сумі 8 000 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 19 Конституції України, статтями 3, 11, 15, 16, 373, 407, 409, 410, 412, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 651, 653, 762 ЦК України, статтями 93, 141 ЗК України, 1, 2, 13, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статтями 12, 13, 77, 81, 82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ“" про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ“" на користь ОСОБА_1 :
- заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 26 вересня 2007 року (з урахуванням додаткової угоди від 16 жовтня 2014 року) за 2022, 2023 та 2024 роки в загальній сумі 17 864 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 53 копійки;
- 3% річних за 2022, 2023 та 2024 роки у сумі 541 (п'ятсот сорок одна) гривня 99 копійок,
- інфляційні втрати за 2022, 2023 та 2024 роки у сумі 1 996 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 07 копійок,
- пеню за невиплату орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки у сумі 6 418 (шість тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 28 копійки,
а всього - 26 820 (двадцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень 87 копійок.
Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,7924 га, кадастровий номер 6320288000:03:000:0054, укладений між ОСОБА_2 і ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ“" 26 вересня 2007 року з урахуванням додаткової угоди від 16 жовтня 2014 року.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ“" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 937,92 гривень.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ“" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНІЯ «БАЛІНВЕСТ“", місцезнаходження: 64225, Харківська область, Ізюмський район, с. Яковенкове, вул. Миру, буд. 27, код ЄДРПОУ 32934058.
Повний текст рішення складено 25 серпня 2025 року.
СуддяЮ.А. Феленко