Справа № 174/870/25
п/с 2/174/446/2025
25 серпня 2025 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участі секретаря - Троцько О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного підприємства «П'ятихатський комбікормовий завод» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди,-
Приватне підприємство «П'ятихатський комбікормовий завод» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01.07.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
21.08.2025 представник позивача звернувся до суду з заявою, відповідно до якої просить закрити провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову та вирішити питання про розподіл судових витрат.
У зв'язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового зсідання технічними засобами згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Ознайомившись із заявою представника позивача, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову та на підставі ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки позивач, відповідно до положень ст.ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за вищевказаним позовом, в зв'язку з відмовою позивача від позову.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Ураховуючи, що провадження у даній справі підлягає закриттю з підстав відмови позивача від позову і така відмова прийнята судом, тому підстави для повернення судового збору відсутні і понесені позивачем судові витрати слід віднести на його рахунок. Відповідачами заяви про стягнення понесених судових витрат з позивача не подавались, тому вказане питання судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 255, 260, 261 ЦПК України,-
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «П'ятихатський комбікормовий завод» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди.
Понесені позивачем судові витрати віднести на його рахунок.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.А. Ілюшик