Справа № 932/13149/24
Провадження № 2-а/932/1/25
19 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря Христюк М. В.
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Соколов В. В.
відповідачі: відділ поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, ГУНП в Донецькій області
представник відповідача ГУНП в Донецькій області: Мельников С. Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу поліції № 2 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження, -
І. Стислий виклад вимог позивача та заперечень відповідача
Позивач звернувся з позовом, де вказав, що постановою ЕНА № 3630275 від 09.12.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 гривень. За змістом постанови, 09.12.2024 о 08.52 год. керуючи по автошляху Н-20, 32,2 км у м. Костянтинівка транспортним засобом ГАЗ н. з. НОМЕР_1 , будучи не пристебнути паском безпеки та не маючи при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, не маючи страхового полісу, чим порушив п.п. 2.1б), 2.1ґ), 2.3в) ПДР - порушення правил користування ременями безпеки.
Вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступних підстав. Матеріали справи містять оскаржувану постанову, яка не може бути доказом в розумінні ст. 251 КУпАП. Наданим відеозаписом не зафіксовано безпосередній факт керування ним транспортним засобом з порушенням користування ременями безпеки, що виключає можливість встановити наявність об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, відсутні.
У зв'язку із вищезазначеним просив суд постанову про адміністративне правопорушення скасувати, провадження по справі закрити.
Відповідачем, ГУНП в Донецькій області, наданий відзив на позовну заяву, де вказано, що на початку відеозапису № 1 з нагрудної портативної камери поліцейського видно, що поліцейський зупинив транспортний засіб ГАЗ н. з. НОМЕР_1 , за кермом якого був позивач, при цьому не пристебнутий пасками безпеки, отже позивач правомірно притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а тому просять у задоволенні позову відмовити.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, передбаченому КАС України.
Представник відповідача надав заяву від 19.08.2025 про розгляд справи без його участі, відзив підтримує та просить у позові відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Представником позивача було заявлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 10.01.2025 було задоволено.
Представником відповідача, ГУНП в Донецькій області подана заява про ознайомлення справи від 19.03.2025, яка судом була задоволена та поновлено строк для подання відзиву.
Представником відповідача, ГУНП в Донецькій області, було заявлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 08.08.2025 було задоволено.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 01.01.2025 року відкрите спрощене позовне провадження у даній справі та справа призначена до розгляду по суті на 10.01.2025.
Ухвалою суду від 10.02.2025 залучено 2-го відповідача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
09.12.2024 поліцейським Відділу поліції № 2 (м. Костянтинівка) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, старшим сержантом поліції Матейченком Олександром Олександровичем було прийнято постанову серії ЕНА № 3630275 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 гривень. За змістом вказаної постанови, 09.12.2024 о 08.52 год. на автошляху Н-20, 32,2 км у м. Костянтинівка водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ГАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 будучи не пристебнути паском безпеки та не маючи при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, не маючи страхового полісу, чим порушив п.п. 2.1б), 2.1ґ) ПДР, чим порушив 2.3в) ПДР - порушення правил користування ременями безпеки. До постанови додаються інші матеріали справи, відео бк 3.
Також судом досліджений відеозапис № 1, наданий відповідачем ГУНП в Донецькій області, на якому зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинка та вихід водіяз транспортного засобу, тривалість відеозапису 11 сек. Відеозапис починається з того, як поліцейський наближається із заднього боку до машини позивача, яка ще рухається. При цьому, водія взагалі не видно. На 4 сек. машина зупинилася, поліцейській продовжує до неї йти із заднього боку, на 9-й секунді відчиняються двері автомобіля і виходить позивач.
V. Оцінка суду
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі - ПДР).
Відповідно до пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом ст.ст. 8 ч. 1, 19 ч. 2 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 52 Закону України «Про дорожній рух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
ОСОБА_2 закидається вчинення адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що є порушенням п. 2.3в) ПДР України.
Згідно п. 2.3в) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем п. 2.3в) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
У постанові серії ЕНА № 3630275 від 09.12.2024 в якості доказу вчинення позивачем правопорушення позначені інші матеріали справи, відео бодікамери 3.
При дослідженні судом відеозапису бодікамери до 9-ї секунди відеозапису, тобто коли той почав виходити з машини, позивача на водійському сидінні взагалі не видно.
Таким чином вказівка в спірній постанові, що позивач рухався, не пристебнутий пасками безпеки, не підтверджується.
На іншому відеозапису зафіксовано процедуру проходження позивачем огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу.
Інший відеозапис суд не приймає до уваги оскільки, що він не відображає відомостей про вчинення інкримінованого правопорушення.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Абз. 1 ч. 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний суд у постанові по справі №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Проте, відповідачем не було спростовано тверджень позивача викладених у позовній заяві та не надано доказів вчинення адміністративного правопорушення.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.
За змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування постанови серії ЕНА № 3630275 від 09.12.2024 з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України).
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020, справа № 543/775/17, з відповідача, ГУНП в Донецькій області, на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23, 121, 245, 251, 258, 280, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до відділу поліції № 2 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, місцезнаходження за адресою: вул. Злагоди, 2, м. Костянтинівка Краматорського р-ну Донецької області, 85114; Головне управління Національної поліції в Донецькій області, місцезнаходження за адресою: вул. Мандрика, 7, м. Покровськ Донецької області, 85302, ЄДРПОУ 40109058 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження по справі - задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 3630275 від 09.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 510 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять),60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 25.08.2025.
Суддя І. В. Петунін