25 серпня 2025 року
м. Київ
справа №440/11384/24
адміністративне провадження № К/990/12554/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2025 (колегія суддів у складі головуючого судді Чалого І.С., суддів Катунова В.В., Ральченка І.М.) у справі №440/11384/24 за позовом Лубенської окружної прокуратури до Пирятинської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У вересні 2024 року Лубенська окружна прокуратура (далі - позивач, Прокуратура) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Пирятинської міської ради (далі - відповідач, міська рада), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Пирятинської міської ради щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно - греблю довжиною 180 метрів, шириною 5 метрів, обладнану фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об'єкті - ставку, загальною площею 35,7 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Крячківка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району Полтавської області;
зобов'язати Пирятинську міську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме: греблю довжиною 180 метрів, шириною 5 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об'єкті - ставку, загальною площею 35,7 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Крячківка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району Полтавської області.
2. На обґрунтування позову позивач послався на протиправну бездіяльність відповідача та зазначив, що на території Пирятинської територіальної громади на ставку у басейні річки Перевід (Перевод) розташована гідроспоруда, а саме гребля, обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 35,7 га у межах села Крячківка. З 2021 року Пирятинська міська рада не вчиняла жодних юридичних дій стосовно оформлення права власності на ці гідроспоруди, що свідчить про її тривалу бездіяльність.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на території Пирятинської територіальної громади на ставку у басейні річки Перевід (Перевод) розташована гідроспоруда, а саме гребля, обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 35,7 га у межах села Крячківка.
4. Лубенська окружна прокуратура Полтавської області листом від 24.04.2024 №53/2-2784ВИХ-24 повідомила Пирятинську міську раду про те, що на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 "Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади", введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 №180/2021, за результатами проведення у 2021 році інвентаризації водних об'єктів, лісових ресурсів, об'єктів державної та комунальної власності, що знаходяться на території територіальних громад, при виявленні безхазяйних гідротехнічних споруд на водних об'єктах, орган місцевого самоврядування, на території якого знаходяться вказані об'єкти, з метою впорядкування обліку комунального майна територіальної громади, мав прийняти рішення про взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд на водних об'єктах. Лубенською окружною прокуратурою встановлено, що на території Пирятинської об'єднаної територіальної громади на ставках у басейні річки Перевід розташовані гідроспоруди, зокрема, гребля, обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку площею 35,7 га у межах села Крячківка. У цьому листі Прокуратура просила міську раду надати інформацію: чи перебувають вказані гідротехнічні споруди на балансі Пирятинської міської ради; чи приймалось Пирятинською міською радою рішення про взяття на облік вказаних гідротехнічних споруд; хто є власником вказаних гідротехнічних споруд, а також об'єктів водного фонду (земельних ділянок), на яких вони розташовані; чи укладала Пирятинська міська рада, або Березоворудська сільська рада чи Крячківська сільська рада договори оренди стосовно вказаних об'єктів водного фонду (земельних ділянок); надати належним чином завірені копії договорів оренди, додаткових угод до них та актів приймання-передачі; надати характеристики про вказані гідротехнічні споруди (висоту, довжину, сторону, балансову вартість, стан) щодо кожної гідротехнічної споруди; чи використовуються вказані гідроспоруди за цільовим призначенням на даний час; чи проводилось представниками міської ради обстеження даних гідроспоруд протягом останніх років.
5. Прокуратура листом від 22.05.2024 № 53/2-3358ВИХ-24 повідомила Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області про встановлення нею, що на території Пирятинської об'єднаної територіальної громади на ставках у басейні річки Перевід розташовані гідроспоруди, зокрема гребля, обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 35,7 га у межах села Крячківка. У цьому листі Прокуратура просила повідомити: чи приймалось Полтавською обласною державною (військовою) адміністрацією у 2018 - 2024 роках рішення (доручення) для органів місцевого самоврядування про необхідність інформувати Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області про вжиті заходи щодо набуття права власності на безхазяйні гідроспоруди; чи надавалась міською радою у Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області інформація про взяття облік та/або оформлення права власності на вказані гідроспоруди; чи направляв Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області листи про необхідність взяття на облік вказаних гідроспоруд у Пирятинську міську раду протягом останніх років; чи звертався Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області із позовною заявою до Пирятинської міської ради про взяття на облік вказаних гідроспоруд або оформлення на них права власності та чи володіє він відповідними повноваженнями; характеристики про вказані гідротехнічні споруди (висоту, довжину, сторону, балансову вартість, стан) щодо кожної гідротехнічної споруди; чи використовуються вказані гідроспоруди за цільовим призначенням на даний час; чи наявна у Регіонального офісу водних ресурсів інформація про обстеження даних гідроспоруд протягом останніх років, зокрема відповідні акти.
6. Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області листом від 30.05.2024 №838/10-06 повідомив Прокуратуру, що з метою упорядкування, утримання і безпечної експлуатації безгосподарських гідротехнічних споруд на штучно створених водних об'єктах (водосховищах і ставках) області головою обласної державної адміністрації було прийнято розпорядження від 25.02.2019 №127 "Про стан гідротехнічних споруд водних об'єктів (водосховищ і ставків) на території Полтавської області". Пунктом 6 цього розпорядження було доручено органам місцевого самоврядування вжити необхідних заходів щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у комунальну власність територіальних громад, відповідно до їх розташування та інформувати Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області для узагальнення та інформування облдержадміністрації. Комісією, створеною розпорядженням голови Пирятинської районної державної адміністрації від 02.04.2019 №75, було проведено обстеження та інвентаризацію штучно створених водних об'єктів (ставків) та гідротехнічних споруд вищезгаданих водних об'єктів на території колишнього Пирятинського району та складено акти інвентаризації. В актах та анкетах стану гідротехнічних споруд зазначено, що власники (балансоутримувачі) гідротехнічних споруд відсутні та не виконано рекомендації голови облдержадміністрації, зазначені в пункті 6 розпорядження від 25.02.2019 №127 щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд ставків у державну чи комунальну власність територіальних громад, відповідно до їх розташування. Станом на 30.05.2024 Офісу невідомо хто є власником та балансоутримувачем споруд, ставків площею водного дзеркала 1,99 га, 3,99 га, 2,36 га, 3,22 га, 1,14 га, 1,97 га, 3,22 га, 35,7 га, розташованих у басейні річки Перевід на території Пирятиської міської територіальної громади. Ставок площею водного дзеркала 117,9 га - це Березоворудське водосховище, гідротехнічні споруди якого перебувають на балансі Офісу. Про необхідність взяття на баланс гідротехнічних споруд Офіс повідомляв об'єднані територіальні громади і районні державні адміністрації, в тому числі Пирятинську міську раду, листами №287/01-05 від 12.03.2019, №951/01-05 від 08.08.2019, №1290/01-05 від 09.06.2021, №1457/01-05 від 10.06.2020. Офіс не звертався із позовною заявою до Пирятинської міської ради щодо взяття на облік вищезазначених гідроспоруд. Водні об'єкти, про які йде мова у запиті Лубенської окружної прокуратури - ставки площею водного дзеркала 1,99 га, 3,99 га, 2,36 га, 3,22 га, 1,14 га, 1,97 га, 3,22 га, 35,7 га не паспортизовані відповідно до Порядку. Офіс не володіє інформацією про стан, параметри, балансову вартість гідротехнічних споруд вищезгаданих водних об'єктів. За інформацією про цільове призначення і використання гідроспоруд ставків площею водного дзеркала 1,99 га, 3,99 га, 2,36 га, 3,22 га, 1,14 га, 1,97 га, 3,22 га, 35,7 га рекомендували звернутися до Пирятинської міської ради. Інформація про обстеження гідротехнічних споруд ставків площею водного дзеркала 1,99 га, 3,99 га, 2,36 га, 3,22 га, 1.14 га, 1,97 га, 3,22 га, 35,7 га, розташованих у басейні річки Перевід на території Пирятинської міської територіальної громади, відсутня.
7. Відповідно до висновку, що є додатком до акту обстеження та інвентаризації штучно створених водних об'єктів (водосховищ, ставків) та гідротехнічних споруд №19 від 12.07.2019, затвердженого головою Пирятинської районної державної адміністрації 01.08.2019, встановлено, що водний об'єкт - ставок Крячківський знаходиться в межах села Крячківка, Березоворудської сільської ради. Загальна площа 35,74 га. Гідроспоруда - ґрунтова гребля довжиною 180 метрів, шириною 5 метрів. Гребля відноситься до насипних, однорідних гребель із замком. Гребля обладнана фронтальним водоспуском трубного типу. По верху греблі проходить ґрунтова дорога. Комісія вважає стан гідроспоруди задовільним і таким, що не несе загрози людям. Комісія не має інформації, щодо виготовлення паспорта водного об'єкта на цей ставок.
8. Прокуратура листом від 20.06.2024 №53/2-4095ВИХ-24 повідомила Полтавську обласну військову адміністрацію про те, що нею встановлено, що на території Пирятинської об'єднаної територіальної громади на ставках у басейні річки Перевід розташовані наступні гідроспоруди, зокрема гребля обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 35,7 га у межах села Крячківка. Відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 30.05.2024 №838/10-06 встановлено, що розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації від 25.02.2019 №127 "Про стан гідротехнічних споруд водних об'єктів (водосховищ і ставків) на території Полтавської області" було доручено органам місцевого самоврядування вжити необхідних заходів стосовно передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у комунальну власність територіальних громад. У цьому листі Прокуратура просить надати належним чином завірену копію вказаного розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації і надати інформацію, чи направлялось дане розпорядження у Пирятинську міську раду, а також чи надсилала Пирятинська міська рада у Полтавську обласну військову адміністрацію інформацію про його виконання.
9. Полтавська обласна військова адміністрація листом від 26.06.2024 №9668/1/01-52 повідомила Прокуратуру, що розпорядженням рекомендовано головам районних рад, міським головам міст обласного значення, головам об'єднаних територіальних громад вжити необхідних заходів щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у державну чи комунальну власність територіальних громад відповідно до їх розташування та проінформувати Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області для узагальнення та інформування облдержадміністрації до 01.12.2021. Пунктом 9 Розпорядження визначено Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області відповідальним за узагальнення і інформування облдержадміністрації щодо виконання пунктів 6,7 розпорядження. Також надано інформацію, яка надійшла до Департаменту екології та природних ресурсів обласної військової адміністрації від Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області.
10. Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 25.02.2019 №127 "Про стан гідротехнічних споруд водних об'єктів (водосховищ і ставків) на території Полтавської області" визначено:
1) Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації головам райдержадміністрацій рекомендувати міським головам міст обласного значення, головам об'єднаних територіальних громад: створити спільні комісії із залученням спеціалістів Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області та міжрайонних управлінь водного господарства, Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, юридичного відділу апарату облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування та провести інвентаризацію гідротехнічних споруд на штучно створених водних об'єктах (водосховищах, ставках) в районах області з визначенням їх технічного стану та власника (балансоутримувача) або складання переліку безгосподарських гідротехнічних споруд до 01.08.2019;
2) Рекомендувати Регіональному офісу водних ресурсів у Полтавській області розробити та направити районним державним адміністраціям зразок акту інвентаризації водних об'єктів та гідротехнічних споруд та типову Інвентаризаційну відомість обстеження гідротехнічних споруд водних об'єктів (водосховищ, ставків) району до 15.03.2019;
3) Головам райдержадміністрацій акти інвентаризації водних об'єктів та гідротехнічних споруд, складені окремо по кожному водосховищу і ставку та їх гідротехнічних спорудах районними комісіями, надати разом з інвентаризаційною відомістю Регіональному офісу водних ресурсів у Полтавській області до 01.08.2019;
4) Рекомендувати Регіональному офісу водних ресурсів у Полтавській області за результатами інвентаризації скласти перелік таких водних об'єктів і гідротехнічних споруд у межах адміністративних територій та надати до облдержадміністрації до 15.08.2019;
5) Юридичному відділу апарату облдержадміністрації спільно з ГТУЮ у Полтавській області розробити поетапний алгоритм дій щодо порядку взяття на баланс безгосподарських гідротехнічних споруд органами місцевого самоврядування або юридичними особами відповідно до їх розташування та направити його райдержадміністраціям, органам місцевого самоврядування до 25.03.2019;
6) Головам райдержадміністрацій та рекомендувати головам районних рад, міським головам міст обласного значення, головам об'єднаних територіальних громад вжити необхідних заходів щодо передачі безгосподарських гідротехнічних споруд у державну чи комунальну власність територіальних громад відповідно до їх розташування та проінформувати Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області для узагальнення та інформування облдержадміністрації до 01.12.2021;
7) Рекомендувати Регіональному офісу водних ресурсів у Полтавській області на замовлення органів місцевого самоврядування забезпечити розроблення "Паспортів гідротехнічних споруд", по безгосподарських гідротехнічних спорудах. Про проведену роботу поінформувати облдержадміністрацію до 01.12.2021;
8) Рекомендувати районним радам, міським радам міст обласного значення, об'єднаним територіальним громадам визначити підприємства, установи, заклади комунальної власності територіальних громад району/міста, яким доручити здійснення заходів з експлуатації, утримання та проведення ремонтів гідротехнічних споруд, що будуть передані на баланси міських, селищних і сільських рад як безгосподарське майно до 01.12.2019;
9) Відповідальним виконавцям пунктів 6, 7 розпорядження інформацію щодо його виконання надавати Регіональному офісу водних ресурсів у Полтавській області (Еренбург І.Ю.) щоквартально до 10 числа наступного місяця впродовж 2019-2021 років для подальшого узагальнення та інформування облдержадміністрацію що місяця впродовж 2019-2021 років.
11. Згідно з листом Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 06.12.2023 №1969/10-04, який було направлено до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації, на виконання пункту 3 Розпорядження, районними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування області було проведено інвентаризацію штучно створених водних об'єктів (водосховищ і ставків) та гідротехнічних споруд. Офіс не проводив інвентаризацію водних об'єктів, а лише надавав допомогу органам місцевого самоврядування в її проведенні. Офіс неодноразово листами звертався до районних державних адміністрацій та територіальних громад з проханням завершити розпочаті роботи по обстеженню водних об'єктів та їх гідроспоруд та надати відповідні документи для узагальнення. Відповідно до пункту 9 Розпорядження щоквартальні звіти про хід виконання інвентаризації Офісом надавались відділу контролю Полтавської обласної державної адміністрації. На виконання пункту 4 цього Розпорядження Офіс узагальнив та опрацював результати частково проведеної інвентаризації на території Полтавської області, сформував перелік водних об'єктів і гідротехнічних споруд, відповідно до наданої районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування інформації (акти, анкети та інвентаризаційні відомості). Районні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування області частково виконали пункт 3 Розпорядження, провівши інвентаризацію не всіх наявних на території області гідротехнічних споруд водних об'єктів. На виконання пункту 6 Розпорядження, Офіс неодноразово надсилав для використання в роботі "Алгоритм дій щодо взяття на баланс безгосподарських гідротехнічних споруд органами місцевого самоврядування відповідно до їх розташування", розробленого Юридичним відділом апарату облдержадміністрації. Заходи зазначені в пунктах 6, 7 Розпорядження, зокрема, виготовлення паспортів гідротехнічних споруд та взяття на баланс органами місцевого самоврядування гідротехнічних споруд водних об'єктів, не виконані у зв'язку з відсутністю фінансування цих заходів з місцевих бюджетів. З моменту прийняття Розпорядження органами місцевого самоврядування Полтавської області не взято на баланс жодної гідротехнічної споруди, які так і залишаються безхазяйним майном. До Офісу не надходили замовлення від органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій на виконання робіт з виготовлення паспортів гідротехнічних споруд водних об'єктів.
12. Прокуратура листом від 28.06.2024 №53/2-4327ВИХ-24 повідомила Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області про встановлення нею, що на території Пирятинської об'єднаної територіальної громади на ставках у басейні річки Перевід розташовані наступні гідроспоруди, зокрема гребля обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 35,7 га у межах села Крячківка. Відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 30.05.2024 №838/10-05 встановлено, що Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області повідомляв об'єднані територіальні громади про необхідність взяття на баланс гідротехнічних споруд, зокрема і Пирятинську міську раду листами від 12.03.2019 №287/01-05, від 09.06.2021 №1290/01-05, від 10.06.2020 №1457/01-05. У цьому листі Прокуратура просить надати інформацію: чи отримував Регіональний офіс водних ресурсів відповіді на вказані листи; чи надавалась Пирятинською міською радою у Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області інформація про взяття облік та/або оформлення права власності на вказані гідроспоруди протягом 2024 року.
13. У відповідь на цей лист Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області листом від 05.07.2024 №138/12/10 повідомив Прокуратуру, що про необхідність взяття на баланс гідротехнічних споруд Офіс повідомляв міські, селищні, сільські об'єднані територіальні громади і районні державні адміністрації листами №287/01-05 від 12.03.2019, №951/01-05 від 08.08.2019, №1290/01-05 від 09.06.2021, №1457/01-05 від 10.06.2020. Інформація про взяття на облік та/або оформлення права власності на вищезазначені гідротехнічні споруди протягом 2024 року Пирятинською міською радою Офісу не надавались. Станом на 03.07.2024 Офісу невідомо, хто є власником та балансоутримувачем споруд, ставків площами водного дзеркала 1,99 га, 3,99 га, 2,36 га, 3,22 га, 1,14 га, 1,97 га, 3,22 га, 35,7 га, розташованих у басейні річки Перевід на території Пирятинської міської територіальної громади. Гідротехнічні споруди ставка площею водного дзеркала 117,9 га (Березоворудського водосховища) перебувають на балансі Офісу. Офіс не звертався із позовною заявою до Пирятинської міської ради про взяття на облік вказаних гідроспоруд або оформлення на них права власності, оскільки дане питання не відноситься до повноважень Офісу. Також Офіс зазначив, що відповідно до Положення про Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області, Офіс як організація, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державодагенства, чи його посадові особи, не наділені повноваженнями щодо втручання у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
14. Прокуратура листом від 13.08.2024 №53/2-5275ВИХ-24 повідомила Пирятинську міську раду про встановлення нею, що на території Пирятинської об'єднаної територіальної громади на ставках у басейні річки Перевід розташовані наступні гідроспоруди, зокрема гребля обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 35,7 га у межах селища Крячківка. Відповідно до інформації Пирятинської міської ради від 04.07.2024 №5881/02-33 у власності чи на балансі міської ради вказані гідроспоруди не перебувають. У цьому листі Прокуратура просила надати інформацію: чи перебувають вказані гідроспоруди на балансі міської ради на даний час; чи приймалось Пирятинською міською радою рішення про взяття на облік вказаних гідротехнічних споруд, або чи здійснювались будь-які дії стосовно оформлення на них права власності; чи приймались Пирятинською міською радою будь-які рішення стосовно вказаних гідроспоруд.
15. Виконавчий комітет Пирятинської міської ради листом від 03.09.2024 №7198/02-33 повідомив Прокуратуру, що гідроспоруди греблі знаходяться в межах населеного пункту селища Березова Рудка обладнані водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, які розташовані на ставках, площею 1,9900 га, 2,3600 га, 3,2200 га, 1,1400 га, 1,9700 га, 3,2200 га на цей час перебувають у постійному користуванні Державного сільськогосподарського підприємства "Березівське", договори оренди відсутні. Інформація стосовно характеристик вказаних гідроспоруд відсутня. На даний час Державне сільськогосподарське підприємство "Березівське" знаходиться у стані ліквідації. Гребля обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку площею 35,700 га, знаходиться у межах населеного пункту села Крячківка і на балансі Пирятинської міської ради не перебуває. Договір оренди відсутній. Інформація стосовно характеристик даної гідроспоруди також відсутня. Зазначені гідротехнічні споруди на баланс Пирятинської міської ради не передавалися за актом прийому-передачі.
16. Вважаючи протиправною бездіяльність міської ради щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно - греблю довжиною 180 метрів, шириною 5 м, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об'єкту - ставку, загальною площею 35,700 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Крячківка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області, прокурор звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 02.12.2024 позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Пирятинської міської ради щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно - греблю довжиною 180 метрів, шириною 5 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об'єкту - ставку, загальною площею 35,7 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Крячківка Пирятинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області. Зобов'язав Пирятинську міську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації, а саме: греблю довжиною 180 метрів, шириною 5 м, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об'єкту - ставку, загальною площею 35,7 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Крячківка Пирятинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області.
18. Суд першої інстанції виходив з того, що на порушення вимог законодавства міська рада не здійснювала заходів з метою набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: греблі довжиною 180 метрів, шириною 5 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об'єкту - ставку, загальною площею 35,7 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Крячківка Пирятинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області.
19. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.02.2025 апеляційну скаргу Пирятинської міської ради задовольнив. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
20. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Прокурор не довів належними доказами, що вказана вище гребля є безхазяйним майном і в межах цих правовідносин міська рада допустила бездіяльність щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: греблі, а тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача вчиняти дії щодо взяття на облік наведеного майна.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВІВ НА НИХ
21. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Полтавська обласна прокуратура звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
22. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
23. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та Верховного Суду, викладені у постановах від 29.11.2022 у справі №240/401/19, від 01.12.2022 у справі №340/5914/21 та від 05.03.2024 у справі №300/3657/22 щодо застосування положень частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частин четвертої та п'ятої статті 53 КАС України.
24. Також скаржник покликається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 21.06.2024 у справі №420/19870/21, від 23.09.2024 у справі №460/3537/21 щодо застосування положень статті 335 Цивільного кодексу України, яка визначає процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
25. У касаційній скарзі прокурор зауважує про неврахування судами, що гідротехнічна споруда є безхазяйною та імперативна норма частини другої статті 335 Цивільного кодексу України зобов'язує орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік. Оформлення права власності за територіальною громадою на безхазяйну гідротехнічну споруду надасть можливість вирішувати питання збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, надання в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди.
Скаржник доводить протиправну бездіяльність міської ради щодо реєстрації безхазяйного майна відповідно до вимог закону.
26. У касаційній скарзі прокурор також зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статей 181, 183, 187, 188 та 335 Цивільного кодексу України, з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 9, 53, 242, 246, 332 КАС України.
27. Прокурор стверджує, що вирішення цієї справи судом касаційної інстанції стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес, оскільки фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності суспільно значимого питання щодо набуття територіальної громадою права власності на майно - ґрунтової греблі, що в свою чергу дасть можливість більш ефективно забезпечити безпеку на території водного об'єкта.
28. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу прокурора просить залишити без задоволення.
29. Відповідач зазначає, що ним не було допущено бездіяльності щодо реєстрації гідротехнічної споруди з тих підстав, що ця споруда не є безхазяйною і тому відсутні підстави для звернення із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття гідротехнічної споруди на облік відповідно до частини другої статті 335 Цивільного кодексу України.
30. Відповідач доводить, що гідротехнічна споруда (гребля), на реєстрації якої наполягає прокурор, є складовою автомобільної дороги загального користування місцевого значення (ця дорога проходить по верху гідротехнічної споруди) і перебуває в державній власності, право на яку не може бути набуте міською радою.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, виходить з такого.
32. Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання вимог закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
33. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
34. Частинами першою та п'ятою статті 16 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною першою статті 10 Закону №280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
35. За правилами статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади (пункт 30 частини 1 статті 25 Закону №280/97-ВР).
36. Відповідно статті 60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування. Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
37. Аналіз наведених положень свідчить про те, що питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном належить до повноважень органу місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями щодо вирішення питань у сфері управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад.
38. Згідно з положеннями статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
39. Статтею 16 Основного Закону України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
40. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
41. Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1952-ІV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
42. За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельномонтажних робіт.
43. Відповідно до додатку «А» до ДБН В.2.4-3:2010 гідротехнічні споруди - гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки, споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
44. Схожий термін використано у пункті 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 №661 (далі - Правила №661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
45. Як зазначено у Класифікаторі, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та інші.
46. За визначенням статті 1 Закону України «Про аквакультуру» від 18.09.2012 №5293-VI гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
47. Згідно з пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 №252, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
48. Наведені норми визначають, що такий об'єкт, як гребля, обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 35,7 га у межах села Крячківка, належить до гідротехнічних споруд.
49. Таким чином, незалежно від того, чи є ґрунтова гребля гідротехнічною чи інженерною спорудою, вона є нерухомим майном, спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, для боротьби з шкідливим впливом вод, захистом земель від водної та вітрової ерозії, інших негативних процесів, яка нерозривно пов'язана з землею та водним об'єктом. Гребля не може існувати без ґрунту та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Переміщення зазначеного об'єкта є неможливим без його знецінення та зміни призначення.
50. Частиною першою статті 5 Закону №1952-ІV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
51. Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у частині четвертій статті 5 Закону №1952-ІV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
52. У справі, що розглядається, на відміну від справи №300/3657/22, на яку покликається скаржник у доводах касаційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що гідротехнічна споруда є частиною чи приналежністю головної речі - автомобільної дороги загального користування місцевого значення, яка включена як виняток до переліку споруд, передбачених частиною четвертою статті 5 Закону №1952-ІV.
53. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Пунктами 3, 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
У державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;
- які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
- які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.
Наведені правові норми чітко розмежовують, яке саме майно залишається у комунальній власності, а яке у державній власності.
54. Як установлено судами, на території Пирятинської територіальної громади на ставку у басейні річки Перевід (Перевод) розташована гідроспоруда, а саме гребля обладнана водоскидною спорудою фронтального (трубного) типу, яка розташована на ставку, площею 35,7 га у межах села Крячківка.
По верху цієї греблі проходить асфальтована дорога, яка є автомобільною дорогою загального користування місцевого значення О1718261, М-03/-Березова Рудка - Мартиновичі, кадастровий номер земельної ділянки 5323880701:01:003:0342, землі державної власності. Гідротехнічна споруда, яка знаходиться на цій дільниці дороги є невід'ємною частиною цієї дороги.
55. Власники земельної ділянки чи водного об'єкта автоматично не є власниками спірних у справі гідротехнічних споруд, оскільки оформлення права власності передбачає вчинення ряду процедурних дій. Вчиняти дії з оформлення права власності може відповідний уповноважений орган, у розпорядженні якого перебуває відповідна земельна ділянка чи на праві власності.
56. Відповідно до статей 7, 8, 9 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації. Автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.
Складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв'язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.
57. У преамбулі до Водного кодексу України зазначено, що водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.
58. Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водний об'єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим (стаття 6 Водного кодексу України).
59. Згідно з положеннями статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.
60. Пунктами 2 та 4 частини першої статті 81 Водного кодексу України визначено, що до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить, зокрема: створення спеціалізованих служб по догляду за річками, прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані; здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів, а також створення для організованого відводу поверхневого стоку відповідних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо) під час будівництва і експлуатації шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій.
61. Відповідно до частини другої статті 107 Водного кодексу України під час проектування водогосподарських та інших об'єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об'єктів - вживатися заходи щодо її запобігання, зокрема, будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів.
62. Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 №21 затверджено Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу (далі - Положення № 21), відповідно до пункту 1.3 якого гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
63. Пунктом 1.4 цього Положення визначено, що метою здійснення технічного нагляду за гідротехнічною спорудою є контроль за зміною їх технічного стану під час експлуатації споруд, у тому числі визначення і забезпечення придатності до безаварійної експлуатації протягом строку служби.
64. Таким чином, водні об'єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об'єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об'єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.
65. Невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об'єктах.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 01.12.2022 у справі №340/5914/21.
66. Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
67. Згідно з абзацом 1 частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
68. Статтею 183 Цивільного кодексу України передбачено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, а неподільною, відповідно, яку не можна поділити без втрати такого призначення.
69. За правилами статті 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (частина 1 статті 187 Цивільного кодексу України).
Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) (частина 1 статті 188 Цивільного кодексу України).
70. Згідно з частинами 3-5 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
71. Судом апеляційної інстанції установлено, що по верху гідротехнічної споруди (греблі) проходить асфальтна дорога і ця споруда є складовою частиною основної речі - автомобільної дороги загального користування місцевого значення, яка перебуває у державній власності, і не може бути від неї відділена. Земельна ділянка, на якій розташована ґрунтова гребля, є власністю держави.
72. Процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Цивільним кодексом України.
Частиною другою статті 335 Цивільного кодексу України передбачено, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
73. Положення цієї норми свідчить, що законодавець визначив особливі правила щодо набуття права власності на безхазяйні нерухомі речі. Перш за все такі речі мають бути взяті на облік як безхазяйні за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони знаходяться, з обов'язковим оголошенням про це у друкованих засобах масової інформації. Законодавець визначив саме такий порядок задля того щоб встановити власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення такої речі, або ж заявити про свої права на вказану річ. Необхідність постановки на облік речі як безхазяйної обумовлена також тим, що лише по закінченню чітко визначеного періоду - 1 року, що обчислюється з моменту взяття такої речі на облік, виникнуть правові підстави для визнання власником речі іншої особи. При цьому, саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйну нерухому річ.
74. Розглядаючи питання щодо набуття права власності на об'єкти безхазяйного нерухомого майна, в тому числі щодо взяття безхазяйної нерухомої речі на облік, потрібно враховувати наявність (чи відсутність) самого факту існування безхазяйного майна.
75. За правилами частини першої статті 335 Цивільного кодексу України лише те майно, яке не має власника або власник якого невідомий може вважатися безхазяйним.
В такому контексті поняття «не має власника» та «власник невідомий» об'єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно (як-то право володіння, користування чи розпорядження таким майном).
76. Однак, ураховуючи, що у цій справі суд апеляційної інстанції установив, що земельна ділянка, на якій знаходиться гідротехнічна споруда (гребля), є власністю держави, і така земляна гребля нерозривно пов'язана із землею, на якій вона розташована, і є невід'ємною її частиною, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав вважати, що ця гребля є безхазяйним майном.
77. Технічні параметри водного об'єкта, гідрологічні характеристики річки (водотоку), регламентація експлуатаційної діяльності на водосховищах, ставках та озерах для забезпечення сталого використання усіх водних ресурсів, пов'язаних з існуванням водойми, надійність функціонування споруд і підвищення ефективності їх використання встановлені Порядком розроблення паспорта водного об'єкта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99.
Відповідно до цього Порядку замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.
78. Ураховуючи наведені встановлені судами обставини у цій справі, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у міської ради правових підстав для звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік вказаного безхазяйного нерухомого майна. Оформлення відповідачем права комунальної власності на вказані гідротехнічні споруди можливе лише у разі передачі земельної ділянки, на якій вони розташовані, у комунальну власність територіальної громади Пирятинської міської ради.
79. Колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для спонукання (зобов'язання) відповідача вчиняти дії щодо взяття на облік як безхазяйного майна гідротехнічної споруди (греблі) довжиною 180 метрів, шириною 5 метрів, обладнаної фронтальним водоспуском трубного типу, яка розташована на водному об'єкту - ставку, загальною площею 35,7 га, що знаходиться на річці Перевід (Перевод) у межах села Крячківка Пирятинської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області, оскільки гідротехнічна споруда (гребля) не відноситься до безхазяйного майна, розташована на земельній ділянці, яка є власністю держави, і є невід'ємною частиною державного майна.
80. Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в межах цих правовідносин відповідач не допустив бездіяльності щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік як безхазяйного нерухомого майна, зазначеної вище гідротехнічної споруди (греблі).
81. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та Верховного Суду, викладені у постановах від 29.11.2022 у справі №240/401/19, від 01.12.2022 у справі №340/5914/21, від 05.03.2024 у справі №300/3657/22 щодо застосування положень частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частин четвертої та п'ятої статті 53 КАС України та висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 21.06.2024 у справі №420/19870/21, від 23.09.2024 у справі №460/3537/21 щодо застосування положень статті 335 Цивільного кодексу України, яка визначає процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
82. При цьому у частині четвертій статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
83. Отже, відповідно до положень цих норм процесуального права касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
84. Визначаючи зміст поняття «подібність правовідносин», Велика Палата Верховного Суду в пункті 32 постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, пункті 40 постанови від 25.04.2018 у справі №910/24257/16 виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм, зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин. При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
85. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, на яку покликається скаржник у касаційній скарзі, на відміну від цієї справи, сформулювала висновки щодо правомірності наказу Держземагенства про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 спір виник з приводу визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу та стягнення на користь бюджету надмірно сплачених грошових коштів.
86. Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19, на відміну від цієї справи, сформулював висновки щодо правомірності державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, здійсненої Державною службою геології та надр України.
87. Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі №340/5914/21 висловився стосовно наявності у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави з позовом про визнання протиправною бездіяльності міської ради щодо не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, гідротехнічної споруди, та зобов'язання вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно. Однак у цій справі в межах касаційного оскарження не порушується питання наявності у прокурора права на звернення до суду з цим позовом.
88. Верховний Суд у постановах від 05.03.2024 у справі №300/3657/22, від 21.06.2024 у справі №420/19870/21 сформулював висновок щодо державної реєстрації права власності на дамбу, вирішуючи питання належності такої гідротехнічної споруди до об'єктів, на які поширюється режим нерухомої речі, у розумінні статті 181 Цивільного кодексу України, речові права на які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV. Однак у справі №300/3657/22, на відміну від цієї справи, судами встановлено, що дамба перебуває на балансі Комунального підприємства «Благоустрій» Івано-Франківської міської ради, обслуговується цим підприємством, однак реєстрація права власності територіальної громади на такий об'єкт не здійснювалась. У справі №420/19870/21 дамба належить міській раді. Проте у цій справі, гідротехнічна споруда розташована на земельній ділянці, яка є власністю держави, і є невід'ємною частиною державного майна.
89. У постанові від 23.09.2024 у справі №460/3537/21 Верховний Суд скасував судові рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд з підстав не встановлення судами правового статусу гідротехнічних споруд.
90. Тому висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які покликається скаржник, до обставин цієї справи є незастосовними.
91. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про правомірність постанови суду апеляційної інстанції та відсутність підстав для її скасування.
92. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції і погоджується з його висновком.
93. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
94. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб