25 серпня 2025 року
м. Київ
справа №826/9693/13-а
адміністративне провадження №К/990/15907/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року (колегія у складі суддів Головенка О.Д., Колеснікової І.С., Перепелиці А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року (колегія у складі суддів Мєзєнцева Є.І., Епель О.В., Файдюка В.В.)
у справі № 826/9693/13-а
за позовом ОСОБА_2
до Національного банку України
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди,
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до суду з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.09.2023) просив:
- встановити факт видання Правлінням Національного банку України актів індивідуальної дії - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» «Банк «Таврика» такими, що не були доведені до вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» у встановленому порядку;
- визнати неправомірним застосування актів індивідуальної дії: рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та протиправне обмеження і позбавлення позивача в позасудовий спосіб права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика»;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України, що призвели до дискримінації позивача на володіння депозитними заощадженнями та відсотками за ними у Публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика», внаслідок видання та застосування індивідуальних актів - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 та від 20.03.2013 № 97, визнати їх нечинними;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України внаслідок неналежного банківського нагляду за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та захисту прав його вкладників, що призвели до незаконного списання коштів 27.11.2012 з кореспондентського рахунку Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» під час роботи комісії Національного банку України в Публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика» у розмірі 211837947 гривень 47 копійок за нелегітимним електронним підписом колишнього виконуючого обов'язки голови правління Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Дробязка А.О., який на дату списання коштів офіційно був звільнений і, крім того, виконував раніше службові обов'язки без погодження з НБУ;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України щодо неналежного банківського нагляду за Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» та захисту прав його вкладників під час роботи комісії Національного банку України в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», що призвели до виведення ліквідаційних матеріальних застав за кредитними договорами, а саме: іпотеки нерухомого майна (на загальну суму 98559 гривень 90 копійок), майнових прав на грошові кошти (депозити) (на загальну суму 107928 гривень 50 копійок) та незаконної заміни об'єктів іпотеки (на загальну суму 406037 гривень 80 копійок) на твори образотворчого мистецтва;
- відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Національного банку України, що призвели до обмеження та позбавлення (дискримінації) позивача права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями та відсотками за ними, що були розміщені за договорами банківських страхових вкладів у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», терміни яких закінчились, у розмірах, що на 09.04.2013 становили 26 487 доларів 75 центів, 36 935 євро 40 євроцентів, 695 894 гривні 18 копійок, що визначено у листі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.04.2013 вих. № 11-02/1496/1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верхового Суду від 24.01.2023 касаційну скаргу ОСОБА_2 та інших скаржників було задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Шостий апеляційний адміністративний суд, встановивши, що суд першої інстанції розглянув по суті позовні вимоги у первісній редакції (тобто без урахування заяви позивача про уточнення позовних вимог), скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоду, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Національного банку України, що призвели до обмеження та позбавлення (дискримінації) позивача права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями та відсотками за ними, що були розміщені за договорами банківських страхових вкладів у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», терміни яких закінчилися, у розмірах, що на 09.04.2013 становили 26487 доларів 75 центів, 36935 євро 40 євроцентів, 695894 гривні 18 копійок, що визначено у листі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.04.2013 вих. №11-02/1496/1, оформлене постановою від 03.02.2025. В іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційний суд залишив без змін.
15.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в якій він просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2025 касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 826/9693/13-а прийнято до розгляду, відкрито по ній касаційне провадження.
Згодом на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) надійшла заява про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025. У цій заяві ОСОБА_1 просить приєднати його до касаційної скарги ОСОБА_2 та одночасно підтримує всі позовні вимоги.
Перевіряючи наявність підстав для приєднання до касаційного скарги, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до норм ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частинами першою, другою ст. 336 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, у будь-який час до початку касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.
До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи.
Заява ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги оформлена без дотримання вимог, встановлених ч. 2 ст. 336 КАС України.
У контексті зазначеного Суд звертає увагу заявника, що згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 гривень.
Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією заявою у паперовій формі, складає 3 028 грн.
Проте ОСОБА_1 до матеріалів заяви про приєднання до касаційної скарги не долучено доказів сплати судового збору за подання такої заяви або нормативно та документального обгрунтуваного клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, Суд вважає, що заява про приєднання до касаційної скарги підлягає залишенню без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору в розмірі 3 028 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст. 166, 336 КАС України, Верховний Суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 826/9693/13-а залишити без руху.
2. Надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко