25 серпня 2025 року
м. Київ
справа №480/11035/24
адміністративне провадження №К/990/34596/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 про забезпечення позову та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №480/11035/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду 15.08.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 про забезпечення позову та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №480/11035/24.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Сумській області №8394/18-28-24-07-02 від 14.11.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду по цій справі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишено без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №480/11035/24 залишено без змін.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Касаційну скаргу подано вдруге, первісну касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, зазначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного подання касаційної скарги.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що воно є необґрунтованим.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 329 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.
Ухвалу про повернення первісної касаційної скарги від 17.07.2025 податковим органом одержано через електронний кабінет системи «Електронний суд» того ж дня 17.07.2025, а повторно касаційну скаргу подано 15.08.2025. Скаржником не обґрунтовано надмірне зволікання з повторним поданням касаційної скарги, не наведено поважних причин пропуску строку касаційного оскарження судових рішень.
Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску.
Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Натомість контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, яким передбачено підставу касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Тобто скаржником невірно визначено підставу касаційного оскарження.
Податковим органом зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 150, 151 КАС України, неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду по справі №800/521/17 від 28.03.2018. На переконання скаржника, суди не врахували, що позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про очевидні ознаки протиправності рішення та небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, застосування штрафних санкцій що призведе до його зупинення діяльності й матиме наслідком утруднення або неможливість, відновлення господарської діяльності, без вжиття заходів забезпечення позову. Натомість сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке ймовірно стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, однак факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку. На думку скаржника, висновки суду попередніх інстанцій зроблені без наявності конкретних доказів, які б надали можливість встановити хоча б одну з наявних обставин наведених позивачем, що є порушенням принципів справедливого, повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи. Також податковим органом вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 09.01.2025 по справі №600/1928/24-а, від 14.01.2025 по справі №280/9045/24.
Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №480/11035/24, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при анулюванні Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків позивачу буде змінено систему оподаткування, що може мати наслідком застосування штрафних санкцій, розірвання договірних відносин, й матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та, у зв'язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду. Обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, вжиття таких заходів спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 25.10.2023 по справі №160/11784/23, від 29.05.2025 у справі №520/33137/24.
Стосовно посилань скаржника на необхідність врахування правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17, апеляційним судом зазначено, що у справі що переглядається слід врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.10.2023 по справі №160/11784/23.
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судом такої правової позиції Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває раніше встановлених недоліків.
Отже, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 про забезпечення позову та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 по справі №480/11035/24 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
В.В. Хохуляк
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду