Ухвала від 19.08.2025 по справі 140/619/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

з питання забезпечення позову

19 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/619/25 пров. № А/857/24253/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Глушка І. В.

суддів -Обрізка І. М.

Хобор Р. Б.

за участю секретаря судового засідання: Єршової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сорочан Алли Василівни про забезпечення позову у справі № 140/619/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа №140/619/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сорочан Алли Василівни на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року.

13 серпня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №140/619/25.

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 покликається на те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить поновлення порушених та оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Станом на момент звернення з позовом та з цією заявою існують підстави стверджувати, що відповідачем здійснюються заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, відтак йдеться про зміну статусу із «не військовозобов'язаного» на «військовозобов'язаного», що вже вчинено відповідачем у незаконний статус, а в подальшому - на «військовослужбовця».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши обґрунтованість заяви про забезпечення позову, в межах доводів та вимог цієї заяви, суд апеляційної інстанції вважає, що така не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003 від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

У зв'язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України)

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Апеляційним судом встановлено, що предметом спору у цій справі є перевірка законності дій відповідача щодо виклику позивача до ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії з метою проведення мобілізаційних дій.

Як слідує із заяви про забезпечення позову, представник заявника вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову та ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане згодом не можливим без вжиття таких заходів забезпечення позову.

Разом з тим, суд зазначає, що протиправність оскаржених дій відповідача може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Колегія суддів наголошує, що достовірно встановити наведені обставини без розгляду спору по суті є неможливим.

Факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку, тобто підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цих обставин може бути з'ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що забезпеченням позову заявленим позивачем шляхом до набрання законної сили рішенням суду у цій справі судом фактично буде знівельовано прийняття відповідачем рішень та вчинення дій, які належать до його виключних (дискреційних) повноважень, а також невиправдано чинитимуться перешкоди відповідачам для здійснення відповідних заходів в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відмова у задоволенні такої заяви не є обмеженням доступу до правосуддя, так як не перешкоджає подальшому судовому розгляду вимог позову у спосіб, що наведений позивачем у відповідному позові.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 308, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сорочан Алли Василівни про забезпечення позову у справі № 140/619/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. В. Глушко

судді І. М. Обрізко

Р. Б. Хобор

Ухвала складена в повному обсязі 25.08.2025

Попередній документ
129731114
Наступний документ
129731116
Інформація про рішення:
№ рішення: 129731115
№ справи: 140/619/25
Дата рішення: 19.08.2025
Дата публікації: 27.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (11.09.2025)
Дата надходження: 04.09.2025
Розклад засідань:
19.08.2025 14:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд