Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/11400/2025
м. Київ Справа № 761/45285/24
10 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Мальцева Д.О., у цивільній справі позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про зобов'язання вчинити дії,-
У листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м.Києві про зобов'язання вчинити дії, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві щодо належного розгляду адвокатського запиту адвоката Клюци Сергія Олександровича вих №5-02-11-24 від 05.11.2024 року та зобов'язати Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві надати адвокату Клюці Сергію Олександровичу копію рапорту ЄО 35179 від 27.06.2023 року, що слугував підставою для відкриття кримінального провадження №12023100100002515 від 28 червня 2023 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року і постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою у зв'язку з неправильністю встановлення обставин, які мають значення для справи та неправильним визначенням судомхарактеру правовідносини сторін у справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що запитувана скаржником інформація містить таємницю досудового розслідування, отримати яку можна виключно в порядку, визначеному КПК України.
Зазначає, що він надав докази суду першої інстанції стосовно того, чому запитувана ним інформація не віднесена до таємниці досудового розслідування. У витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12023100100002515 від 28 червня 2023 року вбачається, що до реєстрації цього провадження відповідач отримав запитуваний скаржником рапорт ЄО 35179 від 27.06.2023 року. Надходження рапорту ЄО 35179 до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві відбулося 27 червня 2023 року, а відомості пре вчинення кримінального правопорушення були внесені о 16 годині 41 хвилині 34 секунді наступного дня - 28 червня 2023 року.
Вважає, що відповідно до актуальної судової практики, зокрема, правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові по справі №826/7244/18 від 08.04.2020 року - «інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
На переконання сторони позивача, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду,інформація, викладена у рапорті, не вважається таємницею досудового розслідування - отже не може бути відмовлено у наданні вказаного доказу.
Судом першої інстанції також не було взято до уваги наведені позивачем постанови Верховного Суду щодо визначення предметної юрисдикції за позовами про надання відповідей на адвокатські запити стосовно отримання інформації, в яких зазначено, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Позивач вважає, що справа за його позовом до Головного управління Національної поліції у м.Києві про зобов'язання вчинити дії підлягає розгляду за правилами цивільного, а не кримінального судочинства.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.
Відповідач Головне управління Національної поліції у м.Києві про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлявся у встановленому законом порядку. Участь представника в судовому засіданні апеляційного суду не забезпечив.
Відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представника відповідача Головного управління Національної поліції у м.Києві.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення позивача ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 за правилами Цивільного процесуального кодексу України звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м.Києві про зобов'язання вчинити дії.
Матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити рішення, зводиться до визнання протиправною бездіяльності Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві щодо належного розгляду адвокатського запиту адвоката Клюци Сергія Олександровича вих .№5-02-11-24 від 05.11.2024 року та зобов'язання Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві надати адвокатові Клюці Сергію Олександровичу копію рапорту ЄО 35179 від 27.06.2023 року, що слугував підставою для відкриття кримінального провадження №12023100100002515 від 28 червня 2023 року.
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що Територіальним підрозділом Головного управління Національної поліції у місті Києві Шевченківським управління поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100100002515 від 28 червня 2023 року.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12023100100002515 від 28 червня 2023 року вбачається, що до реєстрації цього провадження відповідач отримав рапорт ЄО 35179 від 27.06.2023 року про те, що посадові особи ТОВ «Піксагон Геймс», в обхід зазначених обмежувальних заходів, під час дії воєнного стану здійснили несанкціоноване втручання в систему електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до порушення встановленого порядку маршрутизації.
В рамках цього провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Бугіля В.В. від 23 вересня 2024 року у справі №761/32324/24 ТОВ «Піксагон Геймс» визнано потерпілим.
З метою захисту законних прав та інтересів ТОВ «Піксагон Геймс», що користується правами потерпілого у вказаній справі, на реалізацію власних професійних прав, позивач як адвокат звернувся до відповідача з адвокатським запитом вих. №5-02-11-24 від 05.11.2024 року щодо надання копії рапорту ЄО 35179 від 27.06.2023 року, який слугував підставою для відкриття кримінального провадження №12023100100002515 від 28 червня 2023 року.
Рішенням №2456652024 від 16.11.2024 відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації та копії запитуваного документу з тих підстав що, на його думку, кримінальним процесуальним законодавством передбачено тільки один випадок, коли потерпілим у кримінальному провадженні може бути визнана юридична особа. Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК потерпілим може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а відповідач не вбачає обставин, які б свідчили про завдання кримінальним правопорушення шкоди ТОВ «Піксагон Геймс».
Незгода позивача із результатами розгляду його звернень обумовила звернення до суду із вказаним позовом.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про зобов'язання вчинити дії, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки запитувана інформація, яку просив надати позивач, є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні та містить таємницю досудового розслідування, отримати яку позивач, як адвокат, може виключно в порядку, визначеному КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Спір у цій справі виник у зв'язку з ненаданням відповідачем ОСОБА_1 , як адвокату, інформації на адвокатський запит, питання у якому стосувалось надання копії рапорту ЄО 35179 від 27.06.2023 року, який слугував підставою для відкриття кримінального провадження №12023100100002515 від 28 червня 2023 року.
Правові засади здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовано Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Як передбачено підпунктом першимчастини першої статті 20 зазначеного Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Згідно із частиною другою статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
Згідно із частиною восьмою цієї статті обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Частиною першою статті 8 Закону № 2939-VI визначено, що таємною інформацією є інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України встановлено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
У частині другій статті 214 КПК України, зокрема, передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що інформація, яка створена або одержана у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, міститься у матеріалах кримінального провадження і є таємницею досудового розслідування. Доступ до такої інформації можуть мати учасники кримінального провадження та інші особи, який забезпечується їм шляхом ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у порядку КПК України.
Отже, КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. А тому доступ учасників кримінального провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.
Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України.
Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судом першої інстанції обставин, що запитувана інформація, яку просив надати позивач, є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні та містить таємницю досудового розслідування, отримати яку позивач, як адвокат, може виключно в порядку, визначеному КПК України, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про зобов'язання вчинити дії, оскільки цю справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18, якою суд визнав протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неналежного розгляду адвокатських запитів та зобов'язав Генеральну прокуратуру України надати вичерпні відомості, є необґрунтованим з огляду на те, що у зазначеній справі запитувана інформація стосувалася лише переліку кримінальних проваджень, за якими до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення особою кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації відомостей, внесених до цього Реєстру. В той же час, у справі № 761/45285/24 запитувана адвокатом Клюцою Сергієм Олександровичем інформація стосується питання щодо надання копії рапорту ЄО 35179 від 27.06.2023 року, який слугував підставою для відкриття кримінального провадження №12023100100002515 від 28 червня 2023 року.
Отже, доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді: