Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
25 серпня 2025 р. № 520/22068/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Пісочинської селищної ради про визнання незаконною реєстрацію та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер: 6325157900:00:008:0184, що знаходиться поряд з домоволодінням за адресом: АДРЕСА_1 .
2. Зобов?язати Державний земельний кадастр внести відомості до Реєстру про земельну ділянку розташовану поряд з домоволодінням по АДРЕСА_1 з урахуванням меж земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель житлової та громадської забудови комунальної власності
3. Визнати незаконною відмову Пісочинської селищної ради від 09.04.2025 року № 02-31/1203/1 наданні дозволу та затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки за домоволодінням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.1158 га
4. Зобов?язати Пісочинську селищну раду надати дозвіл та затвердити
ОСОБА_1 проект землеустрою земельної ділянку за домоволодінням, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.1158 га з урахуванням меж земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель житлової та громадської забудови комунальної власності та з урахуванням можливих змін щодо родючості шару ґрунту земельної ділянки комунальної власності площею 0.1158 га.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що сертифікованим інженером-землевпорядником були сформовані пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку та даними в Державному земельному кадастрі. В результаті виконаних робіт щодо інвентаризації земель житлової та громадської забудови комунальної власності в селищі Пісочин Полтавське шосе 167 на території Пісочинської громади Харківського району Харківської області, на детальному аналізі наданих замовником документів, планово-картографічних матеріалів та іншої інформації, яка розміщена на публічній кадастровій карті України сертифікований інженером-землевпорядник засвідчив, що земельна ділянка комунальної власності загальною площею 0.1158 має перетин з земельною ділянкою 6325157900:00:008:0184, що відображено на схемі наданої їм технічної документації. При проведенні робіт з інвентаризації земель житлової та громадської забудови комунальної власності, розробленні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель інженер-землевпорядник виявив розбіжності між інформацією, яка міститься в документах, що посвідчують право на земельну ділянку та матеріалах Державного земельного кадастру - виявлено перетни земель житлової та громадської забудови комунальної власності з земельною ділянкою 6325157900:00:008:0184.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, суд виходить із таких міркувань.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом приписів п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За змістом приписів п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Так, відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Як слідує з позовної заяви, заявлені позивачем позовні вимоги витікають із незгоди позивача щодо реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 6325157900:00:008:0184, що знаходиться поряд з домоволодінням за адресом: АДРЕСА_1 , яка насамперед не належить позивачу на праві приватної власності.
Суд зазначає, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер: 6325157900:00:008:0184, що знаходиться поряд з домоволодінням за адресом: АДРЕСА_1 на праві власності не належала саме ОСОБА_1 .
Також згідно листа Пісочинської селищної ради № 02-31/1203/1 від 09.04.2025 року вбачається, що співвласниками будинку № 167 не досягнуто порозуміння щодо розмежування території землекористування та неможливості вирішення спірного питання з сусіднім землевласником, було рекомендовано керуватись п. 5 ст. 158 Земельного Кодексу України і вирішити дане питання в судовому порядку.
Тобто, з вказаного вище судом встановлено, що у даному випадку наявний саме спір про право.
На думку суду, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із відносин права власності, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення такого спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Таким чином, цивільні права позивача підлягають судовому захисту в порядку цивільного судочинства. У цьому випадку виник спір про право, а не спір між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, тому цей спір не є публічно-правовим і належить до цивільної юрисдикції, оскільки саме суть правовідносин (зміст та характер спору) є вирішальною під час віднесення справи до цивільної чи адміністративної юрисдикції, а не суб'єктний склад та участь суб'єкта владних повноважень, який сам по собі не визначає спір як публічно-правовий і не відносить до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за його участю. До того ж, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового права та інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений загрозою порушення приватного права та інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Саме такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року в справі №14-109цс18.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ».
З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим, суд доходить висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, тому у відкритті провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 4, 19, 170, 248, 256 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Пісочинської селищної ради про визнання незаконною реєстрацію та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити заявнику, що повторне звернення до адміністративного суду з такою саме заявою, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити заявнику, що розгляд даної заяви належить до юрисдикції місцевого загального суду та має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Пасечнік О.В.