Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 серпня 2025 року № 520/14669/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича (вул. Весніна, буд.14, під.1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61023), Тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області Харіної Олени Василівни (вул. Дніпровська, буд.211, м. Мерефа, Харківський р-н, Харківська обл., 62472, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною дію начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини пересилання до ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813, такою що порушила вимоги ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції».
2. Визнати протиправною дію начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини пересилання до ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813, такою що порушила права на конфіденційність ОСОБА_1 , які гарантовані ст. 53-5 ЗУ «Про запобігання корупції».
3. Визнати протиправною дію т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіної щодо організації розгляду Повідомлення про корупцію Р-813 від 03.04.2025 року у підконтрольному підрозділі, таким що порушило права ОСОБА_1 на конфіденційність, що гарантовані ст. 53-5 ЗУ «Про запобігання корупції».
4. На підставі ч.1 ст. 249 КАС України та ч.3 ст. 53-5 ЗУ «Про запобігання корупції» постановити окрему ухвалу, яку направити голові НП України для притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до відповідальності за розкриття конфіденційної інформації про ОСОБА_1 .
5. Зобов'язати начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухину розглянути повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813 відповідно вимог ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції».
6. Зобов'язати т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіну повернути О. Сухині на розгляд повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813.
7. Зобов'язати т.в.о.начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіну знищити всю інформацію яка ідентифікує особу що подала Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813.
8. Зобов'язати т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіну відібрати від всіх осіб, яким стало відомо про подання Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813 підписку про нерозголошення інформації про особу, копію якої направити ОСОБА_1 .
9. Зобов'язати т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіну надати особисту підписку про нерозголошення інформацію про особу, про подання ОСОБА_1 повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813, копію якої направити ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що начальником 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України, на думку позивача, допущено протиправні дії щодо пересилання до ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській областіо Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813, чим порушено вимоги ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції» та його на права конфіденційність. Також вважає протиправними дії т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіної щодо організації розгляду Повідомлення про корупцію Р-813 від 03.04.2025 року у підконтрольному підрозділі, таким що порушило права ОСОБА_1 на конфіденційність, що гарантовані ст. 53-5 ЗУ «Про запобігання корупції».
Ухвалою суду від 10.06.2025 відкрито провадження в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копія ухвали про прийняття справи до розгляду надіслана на адресу відповідачів та отримані ними, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідач Тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області Харіної Олени Василівни (Заступник начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області Харіної Олени Василівни) надала відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 11.04.2025 від 7го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНІ в Харківській області надійшли матеріали перевірки за повідомлення про порушення антикорупційного законодавства голови ХРХОГО «Споживач» ОСОБА_1 . Відповідно до супровідного листа матеріали перевірки за повідомлення про порушення антикорупційного законодавства голови ХРХОГО «Споживач» ОСОБА_1 направлялись до ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області для розгляду в межах компетенції та для прийняття рішення відповідно до вимог ст. 214 КПК України. Повідомлення про корупцію ОСОБА_1 зареєстроване за № P-813 було розглянуте 7м управлінням (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та ознак діянь пов?язаних з корупцією встановлено не було.
Оскільки повідомлення про порушення антикорупційного законодавства голови ХРХОГО «Споживач» ОСОБА_1 було прийняте та зареєстроване - воно повинно було бути розглянуте відповідно до ст. 214 КПК України. Також, в матеріалах, які надійшли від 7го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України був присутній рапорт начальника 6-го відділу (протидії корупції) 7го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - відповідно до якого, за результатами розгляду фактів, викладених у повідомленні не встановлено ознак вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією.
Також вказано, що ОСОБА_4 на даний час не уповноважена здійснювати повноваження по поверненню Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813, надати підписку про нерозголошення інформації та знищення інформації, яка ідентифікує особу заявника, оскільки займає посаду заступника начальника ВП - начальник СВ відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНІ в Харківській області.
Від Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича відзивів на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.04.2025 звернувся до 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з повідомленням про корупцію старости Височанської територіальної громади Харківської області В.В. Багатого та Височанського селищного голови Мороза О.В.
Листом № 42926-2025 від 10.04.2025 року 7-м управлінням Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за підписом начальника Олександра Сухини повідомлено позивача, що за результатами розгляду вказаного повідомлення не встановлено ознак складу вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією. Відповідно до роз?яснення Національного агентства з питань запобігання корупції п. 115 розділу VIII «Транспортні засоби» декларувати службові автомобілі не потрібно, адже службові автомобілі надаються у користування не конкретній особі (суб?єкту декларування), а будь-кому, хто обіймає конкретну посаду або виконує обов?язки за цією посадою тимчасово. Однак, у вказаному повідомленні зазначаються факти, які можуть свідчити про наявність ознак правопорушень у сфері професійної чи службової діяльності.
Враховуючи вищевикладене, співробітниками Управління внесено відомості до інформаційно-комунікаційної системи ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про адміністративні правопорушення та інші події Управління, а також направлено повідомлення від 03.04.2025 вх. № P- 813 до відділу поліції № 3 ХРУП №1 (Харківський ВП) Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду в межах компетенції, проведення перевірки та прийняття рішення.
Листом №7397/119-90/02/20-2025 від 30.04.2025 відділ поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за підписом т.в.о. начальника відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області полковника поліції Олени Харіною повідомлено позивача, що повідомлення про порушення антикорупційного законодавства було зареєстровано в матеріал ІКС «ІП НПУ» № 7620 від 11.04.2025 року та було проведено перевірку.
Під час проведення перевірки складу адміністративного чи кримінального правопорушення встановлено не було, у зв?язку з чим було прийнято рішення про припинення подальшого розгляду звернення та списання матеріалів ІКС «І НПТУ» № 7620 від 11.04.2025 року до справи згідно із Законом України «Про звернення громадян».
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо розгляду його повідомлення про корупцію в порядку Закону України "Про звернення громадян" чим, на його думку, порушено право на конфіденційність, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року від № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 53-1 Закону № 1700-VII державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені в частині другій статті 62 цього Закону, зобов'язані забезпечити функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Органи прокуратури, Національна поліція, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань та Національне агентство зобов'язані забезпечити функціонування внутрішніх і регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Подання повідомлень (у тому числі анонімних) через внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону здійснюється через відкритий для цілодобового доступу Єдиний портал повідомлень викривачів та спеціальні телефонні лінії.
Інформація про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, отримана через регулярні канали повідомлення такої інформації, вноситься до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб'єктів.
При використанні особами будь-яких інших способів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (направлення повідомлення, у тому числі анонімного, у паперовій або електронній формі чи здійснення повідомлення на особистому прийомі, через спеціальну телефонну лінію тощо) їм гарантуються дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб'єктів не пізніше наступного робочого дня з моменту її отримання.
При використанні особою зовнішніх каналів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону внесення інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів здійснюється не пізніше наступного робочого дня з моменту її виявлення уповноваженою особою суб'єкта, до повноважень якого належить здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.
Єдиний портал повідомлень викривачів - це інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує обмін даними з викривачем за допомогою мережі Інтернет, збирання, зберігання, використання, захист, облік, пошук, узагальнення повідомлень викривачів, а також іншої інформації, в тому числі про статус викривачів, стан та результати розгляду повідомлень викривачів.
Функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів передбачає обробку персональних даних, якщо вони повідомлені викривачем, а також персональних даних осіб, які мають доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів, у цілях забезпечення захисту викривачів, проведення належної перевірки за повідомленнями викривачів та виконання функції адміністратора. Обробка зазначених даних здійснюється на підставі цього Закону та не потребує згоди суб'єктів персональних даних.
Єдиний портал повідомлень викривачів гарантує викривачам дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також забезпечує доступ викривачів до інформації про стан та результати розгляду їх повідомлень і є офіційним внутрішнім джерелом інформації про осіб, які мають статус викривачів.
Доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів мають викривачі в частині здійснення ними повідомлень та отримання інформації про стан і результати їх розгляду, Голова та службовці Національного агентства відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, керівники та уповноважені особи відповідних суб'єктів у частині повідомлень викривачів, розгляд яких віднесено до їх повноважень відповідно до цього Закону, інші уповноважені особи в частині інформації про статус викривачів у разі звернення викривача для отримання безоплатної правничої чи психологічної допомоги, визначеної цим Законом.
Держателем та відповідальним за адміністрування Єдиного порталу повідомлень викривачів є Національне агентство, яке встановлює порядок його ведення.
У порядку ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів визначаються його складові та функціональні можливості, права та обов'язки осіб, які мають доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а також інші питання його функціонування.
Захист інформації, що міститься в Єдиному порталі повідомлень викривачів, відповідно до вимог законодавства про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та про захист персональних даних і доступ до інформації з обмеженим доступом здійснює Національне агентство.
За порушення захисту, несанкціонований доступ або зловживання доступом чи порушення цілісності Єдиного порталу повідомлень викривачів, а також за спотворення, незаконне знищення, копіювання, використання, поширення інформації Єдиного порталу повідомлень викривачів настає юридична відповідальність в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 53-2 Закону № 1700-VІІ вимоги до повідомлень (у тому числі анонімних) про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.
Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.
У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.
У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, подальший розгляд такого повідомлення припиняється, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення, з одночасним роз'ясненням щодо компетенції органу або юридичної особи, уповноважених на здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.
У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується уповноваженої особи органу або юридичної особи, до якого (якої) надійшло таке повідомлення, порядок розгляду такого повідомлення визначається керівником відповідного органу або юридичної особи.
У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується керівника органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, таке повідомлення у триденний строк надсилається суб'єкту, уповноваженому здійснювати розгляд чи розслідування фактів, викладених у повідомленні, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.
У разі якщо за результатами попереднього розгляду повідомлення викладена у ньому інформація підтверджується, винні особи притягаються до дисциплінарної відповідальності уповноваженим на це суб'єктом відповідного органу або юридичної особи.
У разі якщо в ході проведення попереднього розгляду виявляються ознаки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією, матеріали передаються відповідному спеціально уповноваженому суб'єкту у сфері протидії корупції або Державному бюро розслідувань.
Дисциплінарне провадження за повідомленням проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попереднього розгляду. Якщо в зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, строк дисциплінарного провадження може бути продовжено до 45 днів. Повторне продовження строку внутрішньої перевірки не допускається.
Особі, яка здійснила повідомлення, надається детальна інформація про результати попереднього розгляду, а також дисциплінарного провадження (якщо воно проводилося) у триденний строк з дня завершення відповідного розгляду чи провадження.
Інформація про можливі факти кримінальних правопорушень, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Інформація про можливі факти адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення, розглядається в порядку, визначеному законом.
Згідно приписів ч. 3 ст. 53-2 Закону № 1700-VII у разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.
Судом встановлено, що позивач, вважаючи себе викривачем, 03.04.2025 звернувся до 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України із заявою від 03.04.2025, в якій повідомив про корупцію старости Височанської територіальної громади Харківської області В.В. Багатого та Височанського селищного голови Мороза О.В.
За результатами розгляду вказаного повідомлення про корупцію 7-м управлінням Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України не встановлено ознак складу вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією та співробітниками Управління було внесенно відомості до інформаційно-комунікаційної системи ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про адміністративні правопорушення та інші події Управління, а також направлено повідомлення позивача від 03.04.2025 вх. № P- 813 до відділу поліції № 3 ХРУП №1 (Харківський ВП) Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду в межах компетенції, проведення перевірки та прийняття рішення, про що повідомлено позивача листом № 42926-2025 від 10.04.2025.
Отже повідомлення позивача про корупцію не було розглянуто 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в порядку Закону України "Про запобігання корупції" та направлено до Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду в межах компетенції, проведення перевірки та прийняття рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відмова відповідача не містить підстав, з яких відповідач дійшов висновку щодо відсутності ознак складу вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, отже не відповідає критеріям до рішень суб'єктів владних повноважень, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема щодо повного дослідження обставин, що мають значення для вирішення справи та обґрунтованості.
Тобто, фактично вказана відповідь 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України не містила, як жодної оцінки доводам позивача, викладеним у заяві від 03.04.2025, так і належної відповіді на його прохання.
Так, відповідач не вчинив належних дій з метою перевірки обставин, викладених у зверненні позивача, а обмежився наданням листа, в якому вказав про перенаправлення повідомлення позивача від 03.04.2025 вх. № P- 813 до відділу поліції № 3 ХРУП №1 (Харківський ВП) Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду в межах компетенції, проведення перевірки та прийняття рішення.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Отже, повідомлення позивача про корупцію від 03.04.2025 №Р-813 розглянуто відповідачем не в повному обсязі, без надання оцінки всім доводам заявника, без зазначення наявності чи відсутності підстав для притягнення осіб, вказаної у заяві до адміністративної відповідальності, а отже прийняв передчасне рішення про неможливість його розгляду в порядку Закону України "Про запобігання корупції" та як наслідок пересилання його до Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду в межах компетенції, проведення перевірки та прийняття рішення.
Таким чином вимоги позивача в частині визнання протиправною дію начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини пересилання до ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813, такою що порушила вимоги ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції» є правомірними та підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про зобов'язання начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухину розглянути повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813 відповідно вимог ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції», суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на висновки суду про протиправність дій відповідача про передчасність пересилання повідомлення про корупцію до Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду в межах компетенції, проведення перевірки та прийняття рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухину розглянути повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813 відповідно вимог ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції», з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною дію начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини пересилання до ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813, такою що порушила права на конфіденційність ОСОБА_1 , які гарантовані ст. 53-5 ЗУ «Про запобігання корупції», визнання протиправною дію т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіної щодо організації розгляду Повідомлення про корупцію Р-813 від 03.04.2025 року у підконтрольному підрозділі, таким що порушило права ОСОБА_1 на конфіденційність, що гарантовані ст. 53-5 ЗУ «Про запобігання корупції», зобов'язання т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіну повернути О. Сухині на розгляд повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813, знищити всю інформацію яка ідентифікує особу що подала Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813, відібрати від всіх осіб, яким стало відомо про подання Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813 підписку про нерозголошення інформації про особу, копію якої направити ОСОБА_1 , надати особисту підписку про нерозголошення інформацію про особу, про подання ОСОБА_1 повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813, копію якої направити ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Так, в обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на те, що відповідачами порушено порядок розгляду його повідомлення, внаслідок чого порушено його права на конфіденційність та анонімність.
Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 53-3 Закону № 1700-VII права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Викривач має право: 1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Законом; 2) подавати докази на підтвердження своєї заяви; 3) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації; 4) давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати; 5) на безоплатну правничу допомогу у зв'язку із захистом прав викривача; 6) на конфіденційність; 7) повідомляти про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону без зазначення відомостей про себе (анонімно); 8) у разі загрози життю і здоров'ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів; 9) на відшкодування витрат у зв'язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв'язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір; 10) на винагороду у визначених законом випадках; 11) на отримання психологічної допомоги; 12) на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках; 13) отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.
Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» № 1502-IX від 1 червня 2021 року до початку роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів відповідно до цього Закону: повідомлення приймаються через канали та розглядаються в порядку, які діяли до прийняття цього Закону; підтвердження або непідтвердження статусу викривача здійснюється суб'єктом розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" протягом не більше десяти робочих днів з дня надходження обґрунтованої письмової вимоги особи, яка подала таке повідомлення.
Розділом VIII Закону № 1700-VII визначено вимоги щодо віднесення особи до викривача корупції, гарантії захисту викривачів, забезпечення умов для здійснення повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належать, зокрема, надання рекомендаційних роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Відповідні роз'яснення НАЗК розміщені за адресою в мережі Інтернет (https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/), в яких, зокрема, визначено відмінності між викривачем і заявником, вимоги та порядок надання інформації пов'язаної з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, які розділяються на такі ознаки:
- Закон № 1700-VII встановлює вимоги до джерела, з якого викривачу стала відома інформація про корупцію.
Джерелом інформації може бути: трудова і професійна діяльність - тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи, господарська діяльність, громадська діяльність, наукова діяльність, проходженням служби чи навчання, участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
- викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: місце вчинення правопорушення, час його вчинення, особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину.
- викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені Законом № 1700-VII способи, а саме: внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону - способи захищеного (у тому числі анонімного) повідомлення інформації викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу, юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу, а так само до органу вищого рівня, уповноважена особа якого здійснює контроль за дотриманням антикорупційного законодавства на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях; зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону - шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об'єднання, професійні спілки тощо; регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень - способи захищеного (у тому числі анонімного) повідомлення інформації викривачем органам прокуратури. Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань. Національному агентству з питань запобігання корупції.
Таким чином, якщо особа, що повідомила про корупційне порушення, дотрималася трьох умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію - особа є заявником.
При цьому, повинно бути повідомлено про порушення саме Закону України «Про запобігання корупції», а не іншого закону і саме тих вимог, які ним визначені, у тому числі встановлені ним заборони і обмеження.
Також в роз'ясненнях НАЗК зазначається, що наявність статусу викривача може підтверджуватись документами про здійснення ним повідомлення.
Такими документами можуть бути копія:
1) відповіді органу, юридичної особи публічного права, юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача;
2) листа органу, юридичної особи публічного права, (юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону) про результати попередньої перевірки повідомлення;
3) повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача (відповідно до вимог ч. 9 ст. 214 КПК України);
4) повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією (відповідно до вимог ч. 5 ст. 257 КУпАП).
Наведений перелік не є вичерпним, наявність статусу викривача в особи у зв'язку із здійсненим нею повідомленням можуть підтверджуватися й іншими документами, виданими уповноваженими органами.
В межах спірних правовідносин, заявник за власним розсудом за відсутності відповідного письмового документа НАЗК наділив себе статусом викривача корупції.
Враховуючи ненадання позивачем документа про наявність статусу викривача в особи, у зв'язку із здійсненим ним повідомленням, виданого уповноваженими органами, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено ним набуття такого статусу та на момент перенаправлення повідомлення для розгляду до іншого органу відсутність підстав для нерозголошення інформації про особу позивача, а тому вимоги в частині изнання протиправною дію начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини пересилання до ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813, такою що порушила права на конфіденційність ОСОБА_1 , які гарантовані ст. 53-5 ЗУ «Про запобігання корупції», визнання протиправною дію т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіної щодо організації розгляду Повідомлення про корупцію Р-813 від 03.04.2025 року у підконтрольному підрозділі, таким що порушило права ОСОБА_1 на конфіденційність, що гарантовані ст. 53-5 ЗУ «Про запобігання корупції», зобов'язання т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіну повернути О. Сухині на розгляд повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813, знищити всю інформацію яка ідентифікує особу що подала Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813, відібрати від всіх осіб, яким стало відомо про подання Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813 підписку про нерозголошення інформації про особу, копію якої направити ОСОБА_1 , надати особисту підписку про нерозголошення інформацію про особу, про подання ОСОБА_1 повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-813, копію якої направити ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Крім того судом враховано, що відповідно до ст. 53-2 Закону № 1700-VІІ у разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (частина 1 статті 7 Закону № 393/96-ВР). Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (частина 3 цієї статті).
Отже, звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/268/19.
Отже, оскільки повідомлення позивача про корупцію надіслано до відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області та зареєстровано в порядку Закону України «Про звернення громадян», яке належним чином прийнято, розглянуто та у встановлені законом строки надано відповідь відсутні підстави для зобов'язання начальника ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області О. Харіної повернути ОСОБА_5 на розгляд Повідомлення про корупцію від 17.03.2025 року, знищити всю інформацію яка ідентифікує особу ОСОБА_1 , відібрати від всіх осіб, яким стало відомо про подання Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 підписку про нерозголошення інформації про особу, та надати особисту підписку про нерозголошення інформацію про особу, про подання Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, оскільки такі дії не передбачені ні Законом України "Про звернення громадян", а ні навіть Законом України "Про запобігання корупції".
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також, в позовних вимогах позивач просить суд на підставі ч.1 ст. 249 КАС України та ч.3 ст. 53-5 ЗУ «Про запобігання корупції» постановити окрему ухвалу, яку направити голові НП України для притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до відповідальності за розкриття конфіденційної інформації про ОСОБА_1 .
Розглядаючи подане позивачем клопотання судом враховується наступне.
Відповідно до ст.249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З наведених процесуальних приписів слідує, що окрема ухвала може бути ефективним засобом попередження та припинення порушень зі сторони суб'єкта владних повноважень, припинення зловживання процесуальними правами сторонами у справі, забезпечення виконання судового рішення тощо.
Вирішуючи означене клопотання суд зважає на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 , згідно яких аналіз положень статті 249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли його вчиненню. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо саме під час судового розгляду конкретної справи встановлено певне порушення.
Суд наголошує, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів.
Окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення справи по суті.
Під час розгляду справи 520/14669/25 судом не встановлено підстав для застосування положень ст.249 КАС України, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича (вул. Весніна, буд.14, під.1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61023), Тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області Харіної Олени Василівни (вул. Дніпровська, буд.211, м. Мерефа, Харківський р-н, Харківська обл., 62472, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини пересилання до ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області Повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813, такою що порушила вимоги ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції».
Зобов'язати начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухину розглянути повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-813 відповідно вимог ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції», з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 25.08.2025.
Суддя Бідонько А.В.