Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 серпня 2025 р. Справа № 520/3319/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, Державної судової адміністрації України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, Державної судової адміністрації України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період: з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року, з 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року (за винятком днів відпустки), обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 листопада 2024 року по 31 січня 2025 року, в розмірі 2 102,00 грн.;
- стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період з 01 листопада 2024 року по 31 січня 2025 року в розмірі 170311,94 грн. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників судів;
- на підставі ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області протиправно нараховано та виплачено суддівську винагороду з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року, з 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року (за винятком днів відпустки), обчислену виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 листопада 2024 року по 31 січня 2025 року, в розмірі 2 102,00 грн.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов, а третій особі - пояснення по справі.
Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачам та третій особі до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронного листа.
Проте, представниками відповідачів відзивів на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачами не повідомлено.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також, представник третьої особи правом подачі до суду пояснень не скористався, причин їх ненадання також не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів» № 539/2020 від 04 грудня 2020 року, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Московського районного суду м. Харкова та, згідно з наказом Московського районного суду м. Харкова № 02-03/103 від 09 грудня 2020 року, зараховано до штату Московського районного суду м. Харкова на посаду судді з 10 грудня 2020 року.
Згідно з наказом Московського районного суду м. Харкова «Про обрання голови Московського районного суду м. Харкова» № 02-03/41 від 25 серпня 2022 року, суддя Московського районного суду м. Харкова Осадчий Олексій Віталійович приступив до здійснення адміністративних повноважень на посаді голови Московського районного суду м. Харкова строком на три роки з 25 серпня 2022 року по 24 серпня 2025 року включно відповідно до рішення зборів суддів Московського районного суду м. Харкова № 5 від 25 серпня 2022 року.
Розрахунковими листами за листопад 2024 - січень 2025 року (а.с. 19 - 21) підтверджено, що за період з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року позивачу нарахована суддівська винагорода.
Судом встановлено, що для визначення розміру якої використовувався посадовий оклад, виходячи з 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року в розмірі 2102 грн.
За період з 01 січня 2025 року по 31 січня 2025 року позивачу нарахована суддівська винагорода.
Так, для визначення розміру суддівської винагороди використовувався посадовий оклад, виходячи з 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2025 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2025 року в розмірі 2102 грн.
З позову вбачається, що спірним є питання щодо величини, яка є розрахунковою при визначенні розміру посадового окладу судді для обчислення суддівської винагороди за спірний період.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Абзацом п'ятим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - у розмірі 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" для обрахунку посадового окладу судді передбачений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривень.
Питання, щодо правомірності застосування для розрахунку посадового окладу судді прожиткового мінімуму, визначеного законами Про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 2021 року, такої величини як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", неодноразово був предметом розгляду Касаційним адміністративним судом України.
З цього приводу склалась стала судова практика, посилання на яку міститься в позові.
Водночас, 24.04.2025 Великою Палатою Верховного суду України прийнято рішення у справі № 240/9028/24, в якому висловлено позицію щодо прожиткового мінімуму, який підлягає застосуванню при визначення посадового окладу судді.
Відповідно до постанови в цій справі (забезпечено надання загального доступу 20.05.2025), Велика Палата Верховного суду України дійшла таких висновків: "Закон № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
93. Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
94. Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
95. Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2684 гривні.
96. Водночас згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
97. Аналогічно абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривень, а згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - у розмірі 2102 гривні.
98. Отже, окремими приписами законів України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2023 року та з 1 січня 2024 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
99. У цьому аспекті Велика Палата Верховного Суду зауважує, що наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та абзацу п'ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, відповідач-1 діяв на законних підставах.
100. Водночас викладений у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року.
101. У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді" і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
102. За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
103. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з наведеними висновками з таких міркувань.
104. Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
105. Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
106. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".
Отже, Велика Палата Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи зазначені вище приписи і враховуючи викладену вище позицію Великої палати Верховного Суду, підстави для задоволення позову відсутні.
Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні підстави вирішувати питання щодо негайного виконання рішення суду в частині стягнення недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди в межах суми стягнення за один місяць відповідно до статті 371 КАС України, про що заявлено позивачем в позові.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУт26281249), Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області (вул. Євгенія Єніна, буд. 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37874947) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.