Справа № 420/14893/25
25 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Національний природний парк «Тузловські лимани» про визнання протиправною та скасування відмову,-
Стислий зміст позовних вимог.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської обласної державної адміністрації, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Національний природний парк «Тузловські лимани» в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Одеської обласної державної адміністрації в наданні дозволу Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на спеціальне використання природних ресурсів у межах Національного природного парку "Тузловські лимани" на 2025 рік оформлену листом за вих. № 7/01-39/4883/2-25 від 10.04.2025 р.;
- зобов'язати Одеську обласну державну адміністрацію надати фізичній особіпідприємцю ОСОБА_1 дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Національний природний парк "Тузловські лимани" на 2025 рік.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Одеської обласної державної адміністрації з клопотанням із клопотанням щодо використання природних ресурсів (водні біологічні ресурси/рибальство) на території НПП «Тузловські лимани» у 2025 році. Листом Одеської обласної державної адміністрації було повернуто матеріали з посиланням на лист оперативно-тактичного угруповання «Одеса». Вважаючи, що відмова у видачі дозволу щодо використання природних ресурсів (водні біологічні ресурси/рибальство) на території НПП «Тузловські лимани» у 2025 році є незаконна та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.
17.06.2025 року від Національного природного парку «Тузловські лимани» надійшли письмові пояснення на позовну заяву в яких зазначено, що за змістом ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», відмова у видачі дозволу можлива лише у разі: 1. відсутності затвердженого ліміту; 2. порушення умов природокористування; 3. порушення режиму території ПЗФ. Жодна з цих підстав не наявна у розгляді надання дозволу не наявна. Всі умови дотримано: ліміт затверджено, погодження отримано, режим не порушується. Відповідно до: · ч.1,7 ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» · Постанови КМУ № 459 від 10.08.1992 року, · Інструкції, затвердженої наказом Міндовкілля № 27 від 24.01.2008 року, спеціальне використання природних ресурсів на території Парку дозволяється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів позивачем дотриманні всі умови щодо отримання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах національного природного парку «Тузловські лимани», у зв'язку з чим підстав для відмови не існувало. Викладене вище свідчить про те, що посадові особи Одеської ОДА самовільно тлумачать норми права, перевищують повноваження та фактично блокують законну діяльність у межах господарської зони Парку.
24.06.2025 року від Одеської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану. Спільним наказом Оперативно-стратегічного угруповання військ «Одеса» та Одеської обласної державної військової адміністрації від 06.03.2023 № 3 «Про деякі питання запровадження заходів правового режиму воєнного стану» з метою створення безпеки судноплавства та недопущення загибелі чи травмування цивільного населення: тимчасово, до скасування/припинення воєнного стану або видачі окремого розпорядження, в залежності від того, яка з цих подій настане раніше, встановлено заборону виходу (перебування) маломірних суден та інших плавзасобів флоту рибної промисловості для вилову водних біоресурсів у внутрішніх водоймах Одеської області, у тому числі: оз. Шагани, оз. Алібей, оз. Бурнас.
28.06.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позові та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
04.07.2025 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із знаходженням судді Бутенка А.В. у відпустці, справу розглянуту 25.08.2025 року.
Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Обставини справи.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 08.03.2025 року звернувся до Одеської обласної державної адміністрації із заявою про видачу дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Національний природний парк "Тузловські лимани" на 2025 рік.
Листом від 10.04.2025 року за вих. № 7/01-39/4883/2-25 Одеська обласна державна адміністрація повідомила позивача, що у зв'язку з тим, що оперативно-тактичне угруповання «Одеса» не погодило вилов водних живих біоресурсів в акваторії водойм Тузловської групи лиманів, Одеська обласна державна (військова) адміністрація повертає надані матеріали.
Вважаючи відмову у наданні дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Національний природний парк "Тузловські лимани" на 2025 рік, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року № 2456-XII (далі - Закон № 2456-XII)З передбачено, що завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
Відповідно до ст.3 Закону № 2456-ХІІ, до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Згідно зі ст.9 Закону № 2456-ХІІ, території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
У відповідності до ст.9-1 Закону № 2456-ХІІ, спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також на підставі дозволів.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі.
Видача дозволів здійснюється на підставі заяви природокористувача, погодженої із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами.
Дія дозволу на спеціальне використання природних ресурсів може бути припинена органом, що його видав, у разі: різкого погіршення стану навколишнього природного середовища внаслідок природокористування, ліквідації підприємства, установи або організації, яка отримала дозвіл; порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду; втрати чи пошкодження дозволу, що не дає можливості визначити зміст дозволу.
Здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено.
Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду.
Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459, до природних ресурсів, на які видається дозвіл на спеціальне використання, належать, зокрема, природні ресурси в межах території та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Пунктом 3 Положення визначено, що дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на використання конкретних природних ресурсів у межах затверджених лімітів.
Згідно з п. 5 Положення, видача дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача з обґрунтуванням потреби в цих ресурсах та погоджується з органами, визначеними статтею 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Статтею 5 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» 6 вересня 2005 року № 2806-IV перебачено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, за умови що суб'єкту господарювання надана можливість надати документи, але суб'єкт господарювання їх не надав у встановлений строк;
виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей, за умови що суб'єкту господарювання надана можливість усунути недоліки, але суб'єкт господарювання їх не усунув у встановлений строк;
негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Висновки суду.
Так, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що підставами для відмови у наданні дозволу на спеціальне використання природних ресурсів є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача із відповідною заявою про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Національний природний парк «Тузловські лимани» на 2025 рік.
Відмовляючи у наданні дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та повертаючи матеріали, Одеська обласна державна адміністрація посилалася на лист Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.03.2025 року № 1/ОТУ/331, яким ОТУ «Одеса», нібито, не погодило вилов водних живих біоресурсів в акваторії водойм Тузловської групи лиманів.
Однак, суд звертає увагу, що відповідно до листа Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.03.2025 року № 1/ОТУ/331 Командування оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » не заперечує щодо здійснення вилову водних біоресурсів ФОП ОСОБА_1 з берега у межах господарської зони НПП «Тузловські лимани» у 2025 році відповідно до наданої листом Одеської обласної державної адміністрації карто-схеми місць вилову водних живих біоресурсів. У випадку зміни безпекової ситуації, командування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », залишає за собою право на зміну можливості та порядку роботи ФОП ОСОБА_1 у межах НПП «Тузловські лимани».
Таким чином, листом від 28.03.2025 року № 1/ОТУ/331 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надало згоду на здійснення вилову водних біоресурсів ФОП ОСОБА_1 на підставі наданої карто-схеми місць вилову водних живих біоресурсів.
Крім того, суд звертає увагу, що ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » залишив за собою право на зміну, виконання чи припинення такої роботи ФОП ОСОБА_1 у межах НПП «Тузловські лимани».
Отже, посилання відповідача на лист Оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.03.2025 року № 1/ОТУ/331 як на підставу для відмову у наданні дозволу на спеціальне використання природних ресурсів є безпідставним.
Суд звертає увагу на той факт, що вилов водних живих біологічних ресурсів планується здійснюватися у прибережній господарській зоні НПП «Тузловські лимани», зі сторони населених пунктів: с. Весела Балка, с. Жовтий Яр, с. Приморське, с Рибальське, с. Кочкувате, с. Базар'янка, що підтверджується картографічними матеріалами, які також були погоджені Командуванням оперативно-тактичного угруповання «Одеса» у листі від 28.03.2025 року № 1/ОТУ/331.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність відмови Одеської обласної державної адміністрації у наданні ФОП ОСОБА_1 дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Національний природний парк «Тузловські лимани» на 2025 рік.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмову Одеської обласної державної адміністрації в наданні дозволу Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на спеціальне використання природних ресурсів у межах Національного природного парку "Тузловські лимани" на 2025 рік оформлену листом за вих. № 7/01-39/4883/2-25 від 10.04.2025 року, як таку, що прийнята без дотримання вимог законодавства, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов'язання Одеську обласну державну адміністрацію надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Національний природний парк «Тузловські лимани» на 2025 рік.
Суд вважає, що такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що при прийнятті рішення про відмову у наданні дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, відповідач діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Одеської обласної державної адміністрації на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської обласної державної адміністрації (пр-т Шевченка, 4, м. Одеса, 65032, код ЄДРПОУ 00022585), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Національний природний парк «Тузловські лимани» (вул. Партизанська, буд. 2, м. Татарбунари, Одеська область, 68100, код ЄДРПОУ 37197893) про визнання протиправною та скасування відмову - задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Одеської обласної державної адміністрації в наданні дозволу Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на спеціальне використання природних ресурсів у межах Національного природного парку "Тузловські лимани" на 2025 рік оформлену листом за вих. № 7/01-39/4883/2-25 від 10.04.2025 року.
3. Зобов'язати Одеську обласну державну адміністрацію надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Національний природний парк «Тузловські лимани» на 2025 рік.
4. Стягнути з Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022585) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко