Справа № 420/10065/25
25 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
07 квітня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 04.03.2025 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Позивач вважає, що має право на розмір пенсії не нижчому за 8 мінімальних пенсій за віком після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частина третя статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР. На думку позивача, відповідач протиправно не виконує дане рішення та відмовляє у проведенні перерахунку пенсії.
Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України. У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 констатує, що Верховна Рада України Законом №1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону № 796-XII мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР.
Позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.04.2024 у справі № 460/20412/23 та у постанові від 15.05.2024 у справі № 400/12171/21, згідно яких розміри пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Суд ухвалою від 11.04.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи та витребував в порядку ст. 80 КАС України Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - належним чином засвідчену копію або копію електронної пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач надав відзив на позов, у якому вказав, що в межах спірних правовідносин діяв правомірно.
29.06.2021 Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» № 1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021. За вказаних обставин, відсутні підстави для застосування норми ч. 4 ст. 54 Закону № 796, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Щодо посилання на рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4- р(ІІ)/2024, у відзиві відповідач зауважив, що, відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення, частина третя статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Оскільки станом на дату звернення Позивача до Головного управління та станом на сьогоднішню дату в Україні не було припинено воєнний стан, застосуванню підлягає чинна редакція частини 3 статті 54 Закону № 796.
Представник відповідача зауважив, що з 01.07.2021 пенсії, призначені, зокрема, за нормами Закону, особам, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не можуть бути менше: для осіб з інвалідністю І групи - 10340,35 грн, для осіб з інвалідністю ІІ групи - 8272,28 грн, для осіб з інвалідністю ІІІ групи - 6204,21 грн.
На зазначеній підставі за заявою від 28.08.2024 ОСОБА_1 з 20.07.2024 переведено на пенсію по інвалідності 2 групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та її розмір становив 12396,00 грн, де: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 10744,00 грн; цільова допомога інвалідам війни - 50,00 грн; додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС згідно Постанови №112 - 379,60 грн; державна адресна допомога інваліду війни ІІ групи згідно Постанови №1381 - 1222,40 грн. Розмір пенсії відповідає нормам чинного законодавства, для перерахунку пенсії з 01.07.2021 підстав не має.
Суд зауважує, що відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 11.04.2025 в частині надання до суду витребуваних матеріалів пенсійної справи позивача, пояснень та заяв щодо неможливості надання до суду витребуваних документів - не надав.
Суд розцінює ненадання витребуваних документів відповідачем як нехтування процесуальними обов'язками та свідоме невиконання судового рішення.
З урахуванням наведеного, суд розглянув справу за наявними у справі документами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є інвалідом ІІ групи за захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_2 , а також довідкою до акта МСЕК серії 12 ААД №073772 від 02.08.2024.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримує пенсію відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія призначена як особі - інваліду внаслідок аварії на ЧАЕС, категорія 1 - ліквідатори..
Позивач 04.03.2025 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком.
Водночас, відповідач листом повідомив позивача, що для розрахунку пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком немає підстав.
У відповіді зазначено, що з 20.07.2024 позивача переведено на пенсію по інвалідності 2 групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. в розмірі фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та її розмір становив 12396.00 грн, де: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 10744,00 грн; цільова допомога інвалідам війни - 50,00 грн; додаткова пенсія інвалідам II групи з числа ліквідаторів ЧАЕС згідно Постанови №112 - 379.60 грн; державна адресна допомога інваліду війни II групи згідно Постанови №1381 - 1222.40 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Закон №796-ХІІ визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Частиною четвертою статті 54 Закон №796-ХІІ, у редакції Закону №230/96-ВР від 06.06.1996, було закріплено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014, яка набрала чинності з 01.01.2015, внесено зміни до статті 54 Закону №796-XII та у частині 3 статті закріплено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частини3 статті 54 Закону №796-XII, у редакції Закону №76-VIII від 28.12.2014, щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
29.06.2021 Верховною Радою України прийнято Закон №1584-IX «Про внесення змін до Закону №796-ХІІ щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», який набрав чинності 01.07.2021, частину 3 статті 54 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: «В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для II групи інвалідності - 4800 гривень».
Згідно з рішенням Конституційного Суду №4-р(І)/2024 від 03.04.2024 частина третя статті 54 Закону №796-ХІІ визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною). Визначено, що частина третя статті 54 втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 №4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону №796-ХІІ вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє і станом на час розгляду справи.
Таким чином, частина третя статті 54 Закону №796-ХІІ, якою передбачено мінімальний розмір пенсії для осіб з інвалідністю ІІ групи на рівні 4800 гривень, є діючою.
Позивач вважає, що має право на пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (за первинною редакцією закону 1996 року), у зв'язку з не приведенням Верховною Радою України нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин чинною редакцією статті 54 Закону №796-ХІІ мінімальний розмір пенсії для осіб з інвалідністю ІІ групи визначений на рівні 4800 гривень.
Разом з тим, Верховний Суд в постановах від 17.04.2024 у справі №460/20412/23 та від 15.05.2024 у справі №400/12171/21 дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР від 06.06.1996 року, згідно якої в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по відповідній групі інвалідності відповідна кількість мінімальних пенсій за віком.
Вказаний правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постанові від 03.07.2024 у справі №460/13832/23.
Також Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 підтвердив правильність вказаної вище правової позиції, на яку обґрунтовано покликається позивач у позовній заяві.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Керуючись частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03.07.2024 у справі №460/13832/23, та вважає, що позов підлягає задоволенню повністю шляхом визначеним Верховним Судом у цій постанові, а саме:
визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі нижче 8 мінімальних пенсій за віком;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 04.03.2025 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу основну пенсію, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, виходячи з такого.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Доказів того, що при здійсненні нарахування та виплати пенсії позивачу не буде враховано передбачених законодавством підвищень та доплат, до суду не надано.
Відтак, наразі у суду відсутні підстави вважати, що перерахунок пенсії позивача за рішенням суду відбудеться без врахування передбачених законодавством підвищень та доплат.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу основну пенсію, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, слід відмовити, як передчасних.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому, доводи відповідача по суті спірних правовідносин суд вважає спростованими вищенаведеними висновками.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п.9 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», то розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі нижче 8 мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 04.03.2025 та з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро БАБЕНКО