Справа № 420/17569/25
25 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить:
- зобов'язати ОСОБА_1 привести об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 до первинного стану відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 923 від 30.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Несвітайло І.І. та технічного паспорту, виготовленому КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 20.05.2010 року шляхом знесення самочинної прибудови.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з реконструкції квартири першого поверху АДРЕСА_2 шляхом прибудови до вказаної квартири на землях територіальної громади міста Одеси залізобетонної плити на стовпчастих фундаментах площею забудови 19,04 кв.м. із втручанням в несучі та огороджувальні стіни житлового будинку без отримання права на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 1 п. 1 ст. 34, ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466. За результатом перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 000012 від 08.11.2024, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ч. 5 ст. 96 КУпАП від 08.11.2024 та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2024 № 015/24. За результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення від 08.11.2024 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст 96 КУпАП та накладено штрафні санкції. Зазначений штраф було сплачено ОСОБА_1 у визначений законом термін. Відповідачем не були виконані умови припису. Через ігнорування відповідачем вказаного припису та розпорядження позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Заяви чи клопотання від сторін.
02.07.2025 року від представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи.
На підставі звернення фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (від 02.08.2024 № 01-17/45-гл); висновку комісії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.08.2024 № 854; наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.10.2024 № 1131 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю»; наказу Управління від 17.10.2024 № 01-13/34ДАБК та направлення для проведення планового (позапланового) заходу Управління від 18.10.2024 № 000012, відповідно до п. п. 7 та 71 Порядку № 553, Управлінням з 28.10.2024 до 08.11.2024 проводилась позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .
18.10.2024 видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 000012 від 18.10.2024 зі строком дії з 28.10.2024 до 08.11.2024, за адресою: АДРЕСА_1 (замовник будівництва ОСОБА_1 .).
В результаті перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з реконструкції квартири першого поверху АДРЕСА_2 шляхом прибудови до вказаної квартири на землях територіальної громади міста Одеси залізобетонної плити на стовпчастих фундаментах площею забудови 19,04 кв.м. із втручанням в несучі та огороджувальні стіни житлового будинку без отримання права на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 1 п. 1 ст. 34, ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.
За результатом перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 000012 від 08.11.2024, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ч. 5 ст. 96 КУпАП від 08.11.2024 та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2024 № 015/24.
За результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення від 08.11.2024 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст 96 КУпАП та накладено штрафні санкції. Зазначений штраф було сплачено ОСОБА_1 у визначений законом термін.
На підставі наказу Управління від 04.03.2025 № 01-13/26ДАБК, у зв'язку з необхідністю перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2024 № 015/24, наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 27.02.2025 № 356 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» та направлення для проведення планового (позапланового) заходу Управління від 04.02.2025 № 000019 посадовою особою Управління здійснено 12.03.2025 виїзд на місце за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 не виконала вимоги припису Управління про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.11.2024 № 015/24, а саме не привела самочинно реконструйований об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 до первісного стану відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер від 30.11.2021, серія та номер: 923 та технічного паспорту на кв. АДРЕСА_2 , виконаного КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 20.05.2010, а також не отримала в установленому законом порядку права на виконання будівельних робіт, чим порушила пп. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 553 від 23.05.2011.
За результатом перевірки складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 000019 від 25.03.2025, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ч. 1 ст. 188-42 КУПАП від 25.03.2025.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення від 08.04.2025 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено штрафні санкції.
Оскільки відповідачем не було виконано припис та розпорядження, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI.
Відповідно ч.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно ч.1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно ч.3 ст. 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1)структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2)виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №3043-VII від 21 березня 2018 року (далі Положення №3043-VII) Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", «Про регулювання містобудівної діяльності", «Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м. Одеси.
Згідно п.2.1 Положення №3043-VII основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства України.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно ч.5 ст. 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1)отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2)розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3)затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4)виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5)прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6)державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V). Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1)подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2)необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3)виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4)перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5)вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6)звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7)вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановления судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулює Порядок №553.
Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Висновки суду.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 43,4 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2021 року, № 923, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Несвітайло І.І.
Згідно з інформації з реєстру будівельної діяльності відсутні відомості щодо одержання ОСОБА_1 права на виконання будівельних робіт за зазначеною адресою. У технічному паспорті на кв. АДРЕСА_2 , виконаному КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 20.05.2010 року, зазначено, що квартира складається з двох житлових кімнат та має загальну площу 43,4 кв.м. Прибудована залізобетонна плита до зазначеної квартири розмірами 3,5 м х 5,44 м у вказаному технічному паспорті відсутня.
Згідно ч.1 ст. 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, ст. 376 ЦК України не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Отже, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1)виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
2)визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3)внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4)встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02 листопада 2022 року у справі №420/4209/19 та від 23 лютого 2023 року у справі №420/6488/18.
Так, Верховний Суд у постановах від 13 квітня 2022 року справа №814/750/17, від 27 квітня 2021 року справа №640/5473/20, від 15 червня 2022 року справа №826/15946/17, від 27 червня 2023 року №320/9108/21 зазначив, що при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Верховний Суд у своїх постановах від 17 липня 2018 року у справі № 820/3183/16, від 31 липня 2018 року у справі № 813/6426/14, від 07 вересня 2018 року у справі № 813/6284/14, від 06 березня 2019 року у справі № 814/2645/15 та від 15 травня 2019 року у справі № 813/6423/14 неодноразово наголошував, що:
- відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об'єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови;
- у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову;
- знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах від 31 травня 2021 року у справі № 320/1889/17-ц, від 12 квітня 2021 року у справі № 653/104/19, від 06 березня 2019 року у справі № 810/56980/15 та від 30 січня 2018 року у справі № 804/6104/14.
Якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту, можливість знесення об'єкта самочинного будівництва відповідно до статті 376 ЦК України не залежить від можливостей його перебудови. У такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову (постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18).
Судом встановлено, що відповідачем здійснено самовільне виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання дозвільних документів.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_1 привести об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 до первинного стану відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 923 від 30.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Несвітайло І.І. та технічного паспорту, виготовленому КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 20.05.2010 року шляхом знесення самочинної прибудови.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.ч.1,3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених представником відповідачів відсутні.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо проведення розгляду справу з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6 м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ: 40199728) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 привести об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 до первинного стану відповідно до договору купівлі - продажу серія та номер 923 від 30.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Несвітайло І.І. та технічного паспорту, виготовленому КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 20.05.2010 року шляхом знесення самочинної прибудови.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко