про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2025 рокусправа № 380/16890/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник Трофімов Р.В., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, виходячи з середньоденного заробітку (грошового забезпечення), нарахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, у розмірі 110779,18 грн.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Разом із позовною заявою представник позивача подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом. Зазначає, що пропустив місячний строк звернення до суду, визначений у частині 5 статті 122 КАС України, оскільки 19.06.2025 на рахунок позивача надійшли кошти у сумі 25500,96 грн., проте йому не було відомо походження цих коштів. Тому для з'ясування на виконання якого рішення суду була здійснена виплата коштів, представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача, відповідь на який отримав листом 13.08.2025 року. Вважає, що з моменту отримання відповіді на запит слід обчислювати строк звернення до суду.
Вирішуючи питання про обґрунтованість клопотання про поновлення строку, суд звертає увагу на таке:
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною З статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обгрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
11.02.2021 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України. Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із заявленими позивачем позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є місячний строк.
Остаточний розрахунок з позивачем на виконання рішення суду у справі № 380/12521/23 був здійснений 19.06.2025 року, а з цією позовною заявою до суду звернувся 15.08.2025 року. Отже, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з цим позовом.
Позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом та поновити його з тих мотивів, що про факт надходження коштів позивач дізнався, коли побачив відомості про зарахування коштів через банкомат, а про їх походження лише з відповіді на адвокатський запит. Проте на підтвердження наведених обставин позивач не долучив ні адвокатського запиту, з яким звертався до військової частини, ні виписки зі власного карткового рахунку/скріншоту з мобільного додатку про зарахування коштів в сумі 25500,96 грн. Більше того, позивач ще в 2020 році звільнився з військової служби, а 05.09.2024 набрало законної сили рішення суду у справі №380/12521/23 про перерахунок його грошового забезпечення за період проходження військової служби. Тому позивачу в ситуації надходження коштів від колишнього роботодавця через пять років після звільнення на стадії виконання судового рішення у справі №380/12521/23 про перерахунок грошового забезпечення мало бути очевидно, що кошти надійшли на виконання рішення суду. В платіжній інструкції№ 809 від 18.06.2025 у призначенні платежу вказано «оплата доплати до грошового забезпечення по справі № 380/12521/23 від 07.11.2023 року», отже - така ж інформація повинна бути вказана в повідомленні про зарахування позивачу коштів в сумі 25550,96 грн. як клієнту АТ КБ "Приватбанк".
Отже, позивач не надав жодних доказів, що реально б підтверджували існування об'єктивних перешкод для звернення до суду протягом місячного строку, встановленого у частині 5 статті 122 КАС України. З огляду на це суд дійшов висновку, що немає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення місячного строку звернення до суду з підстав, наведених його представником у заяві від 15.08.2025. Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивач відповідно до частини шостої статті 161 КАС України може подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом - якщо такі є.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб - скерувати суду шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему, підсистема «Електронний суд») або зареєструвати в канцелярії суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, а також докази на підтвердження викладених обставин.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович