про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2025 рокусправа № 380/16966/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Ростислав Миколайович розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 20.11.2020 по день фактичного розрахунку 22.07.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь за час затримки розрахунку при звільненні з 20.11.2020 по день фактичного розрахунку 22.07.2025.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) не відповідає вимогам, встановленим КАС України, з огляду на таке:
відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За подання цього позову до суду ОСОБА_1 не сплатив судовий збір, до позовної заяви додав посвідчення учасника бойових серія НОМЕР_2 від 29.04.2015 та вказує, що підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір». Вимоги позивача заявлені про стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.117.2020 по 22.07.2025.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону №3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що “вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII».
Позивач як колишній військовослужбовець оскаржує дії відповідача, які виразилась у несвоєчасному проведенні з ним повного розрахунку при звільненні із військової служби. Наявність чи відсутність статусу учасника бойових дій ніяк не впливає на право будь-якого військовослужбовця отримати при звільненні з військової служби (до виключення зі списків особового складу) повний розрахунок. Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону №3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР “Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Підпунктом 1.2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 1211,20 грн.). Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання цього позову позивач сплатити судовий збір в сумі 968,96 грн.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду також можна довідатися на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір», де є можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.161,169,248 КАС України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільненні від сплати судового збору за подання цього позову.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позивач вправі усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб - скерувати суду шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему, підсистема "Електронний суд", заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити оригінал платіжного документа про сплату судового збору в сумі 968,96 грн.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович