25 серпня 2025 рокусправа № 380/12863/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я. розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камянка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Камянка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77705445 від 03.04.2025 винесену на підставі постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.03.2025 у справі №299/502/25.
В обґрунтування позову зазначає, що в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП 77705445 від 03.04.2025 складеної державним виконавцем Камянка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Галиною Ярославівною зазначено, що підставою відкриття виконавчого провадження є постанова Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/502/25 від 18.03.2025, хоча насправді постанова винесена 13.02.2025. В порушення вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не направив йому в установленому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2025, та не перевірив її отримання ним. Стверджує, що незважаючи на те, що 03.04.2025 о 13:54 він оплатив штраф зазначений в постанові суду, того ж дня 03.04.2025 через декілька годин було відкрите виконавче провадження, але вже на суму 17000,00 грн. в користь держави. Відкриття виконавчого провадження та подальше стягнення виконавчого збору є необґрунтованим, оскільки вимоги постанови суду ним були добровільно виконані відразу після того, як стало про неї відомо, без жодного затягування чи ухилення.
Відповідач у відзиві зазначив, що дійсно, боржник здійснив оплату штрафу 03.04.2025 р. о 13:54, відповідно до копії платіжного доручення, яку боржник скерував на адресу Кам'янка-Бузького відділу ДВС вх. №2041/26.8-31 від 23.05.2025, однак постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена того ж дня. Оскільки державний виконавець не володів інформацією про добровільну сплату на момент винесення постанови, відкриття провадження було правомірним та здійснено в рамках чинного законодавства. До моменту отримання інформації про сплату, виконавець не міг припинити виконання рішення суду. Жодного офіційного підтвердження про сплату боргу до моменту відкриття провадження боржником надано не було. Вимоги скаржника про скасування постанови про відкриття провадження та зняття арештів не мають правового підґрунтя, оскільки відсутні докази порушення виконавцем норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 03.07.2025 року відкрито провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Постановою старшого державного виконавця Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Галиною Ярославівною від 03.04.2025 року було відкрито виконавче провадження ВП №77705445 з виконання постанови №299/502/25 виданої 18.03.2025 року Виноградівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 17000 грн. 00 коп. штрафу в користь держави.
Не погодившись із вказаною постановою позивач звернувся до суду із даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є постанова від 03.04.2025 року ВП №77705445 про відкриття виконавчого провадження.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII).
Пунктом третім ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону № 1404-VIII).
У відповідності до п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У спірних правовідносинах позивач не погоджується із винесеною державним виконавцем постановою про відкриття виконавчого провадження оскільки відповідач, не пересвідчившись про сплату ним штрафу 03.04.2025 року та не встановивши день вручення йому постанови суду, прийняв оскаржений акт індивідуальної дії.
Суд звертає увагу, що Законом № 1404-VIII, зокрема, статтею 26, не передбачено обов'язку виконавця після надходження до нього виконавчого документа - постанови суду - перевіряти виконання боржником вказаного документа після такого надходження та встановлювати день вручення постанови суду особі визнаній винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
У даному випадку ч.5 ст.26 Закону № 1404-VIII чітко передбачає його обов'язок не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Вказаний обов'язок відповідачем було виконано, що сторонами не заперечується.
Крім того, на переконання суду, позивач, у спірних правовідносинах, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду у суді справи про адміністративне правопорушення №299/502/25 (довідка про доставку SMS аркуш 10 справи №299/502/25), не поцікавився про наслідки її розгляду, не вжив заходів для отримання постанови у цій справі, маючи можливість зареєструватись у підститемі "Електронний суд" зробив це лише після закінчення розгляду справи №299/502/25, що вказує на недобросовісну поведінку позивача у спірних правовідносинах з метою уникнення відповідальності.
При цьому, якщо б позивач добросовісно користувався своїми процесуальними права з належною відповідальністю та повагою до вимог чинного законодавуства України він мав би можливість виконати постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області раніше, до моменту подання виконавчого документа на виконання державному виконавцю.
Наведені мотиви вказують на те, що у спірних правовідносинах відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв чітко в межах визначених чинним законодавством та жодним чином не порушив прав позивача.
Щодо посилань позивача на те, що виконавець не направив йому в установленому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2025, то такі аргументи не вказують на її протиправність, а стосуються порядку надіслання такої. Дані обставини не є предметом доказування з огляду на позовні вимоги.
Як наслідок, на переконання суду, ці посилання позивача не можуть бути покладені в основу даного рішення, а тому до уваги судом не беруться.
Судом не беруться до уваги також інші твердження позивача, з огляду на встановлені обставини.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень оскаржуваною постановою критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, вказані витрати поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мартинюк Віталій Ярославович