25 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3450/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» до Кропивницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та картки відмови, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» (далі - позивач) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA901030/2024/000040/2 від 03.12.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901030/2024/000155 від 03.12.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного з OFZ a.s. (Словаччина) контракту №24EX730100000059 від 29.10.2024 (далі - Контракт), придбав продукцію - високовуглецевий феромарганець. Для митного оформлення вказаного товару до відповідача подано митну декларацію, у якій визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Під час митного оформлення товару до відповідача подано всі необхідні документи.
Однак, у процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою митниці було спрямовано позивачу вимогу про надання додаткових документів у зв'язку з наявними сумнівами щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару. Зокрема вказано, що відомості про транспортні витрати надані без зазначення у числовому вираженні відстані та тарифу за км, інших витрат, які могли б фактично мати місце (у тому числі штрафні санкції), і, як наслідок, витрати на перевезення не можуть бути перевірені для обчислення митної вартості товару. Крім цього, відповідно до положень пункту 4.1.2. Контракту щодо основних елементів феросплавів встановлено ліміт допустимих відхилень на Феромарганець: Мп 0.5%, що від базового вмісту 75% повинно становити не більш ніж 75,38%, при цьому, фактичне відхилення марганцю (Mn) по факту -77.53%, що значно більше базового ліміту. Також, при порівнянні рівня заявленої Товариством митної вартості товару з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 7202118000 виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару найнижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни.
З урахуванням наведеного митним органом запропоновано надати за наявності: платіжні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення (акти виконаних робіт за наявності); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
Вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для витребування у нього будь-яких додаткових документів на підтвердження митної вартості імпортованого товару. Про відсутність інших документів позивач повідомив відповідача листом, однак той прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість скориговано за резервним методом на підставі статті 64 Митного кодексу України (далі - МК України) на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей. Також, відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яку позивач вважає також протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
З вказаним рішенням та карткою відмови не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного митного законодавства.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що за митною декларацією від 03.12.2024 №24UA901030002337U4 визначено форму митного контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
Вказує, що умовами зовнішньоекономічного контракту №24EX730100000059 від 29.10.2024 передбачено умови поставки FCA Оравски Подзамок. До митного оформлення позивач надав відомості про транспортні витрати без визначення у числовому вираженні відстані та тарифу за один кілометр, на вказав інших витрат, тому витрати на перевезення не могли бути перевірені для обчислення митної вартості товару.
Звертає увагу, що з технічних причин перевізником було двічі здійснено заміну тягача, про що повідомлено митний орган в листі 29/11 від 29.11.2024, при цьому на суму витрат по перевезенню товару вказані дії не вплинули і вона залишилась на рівні перевезення попередньої партії товару за вказаним контрактом, що також ставить під сумнів достовірність фактичного розміру транспортних витрат.
Зауважує, що відповідно до положень пункту 4.1.2. контракту щодо основних елементів феросплавів встановлено ліміт допустимих відхилень на Феромарганець: Мп 0.5%, що від базового вмісту 75% повинно становити не більш ніж 75,38%. Поряд з цим, фактичне відхилення марганцю (Mn) становить - 77.53%, тобто перевищує базовий ліміт, що в свою чергу можливо впливає на рівень ціни товару.
Крім цього, при порівнянні рівня заявленої митної вартості товару «Високовуглецевий феромарганець кусковий, фракція 10 - 50 мм, 22,0 тони. Розфасований у поліпропіленові біг-беги. Хімічний склад: марганець (Mn) 77.53%, вуглець (С) 6.75%, фосфор (Р) 0.198%, сірка (S) 0.005%, кремній (Si) 0.505%» з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 7202118000, виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару найнижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни.
Відтак, виявлені обставини у сукупності унеможливили здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. У зв'язку з чим, було запропоновано позивачу надати додаткові документи, наприклад: платіжні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення (акти виконаних робіт за наявності); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/ та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
Оскільки необхідних документів позивачем до митного оформлення надано не було, у відповідності до положень статей 54, 55 МК України, підставі інформації, яка міститься в ПІК “Інспектор» та враховуючи встановлену статтею 57 цього Кодексу послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МК України за резервним методом визначення митної вартості на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей - 1,295 EUR/кг, для чого були використані відомості з МД від 07.05.2024 № UA112070/2024/002374.
Вважає відмову у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості законними та обґрунтованими.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Вказує, що відповідач ані в спірному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву не довів, що подані Товариством документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому резервний метод визначення митної вартості товарів застосовано без достатніх на те підстав. На момент винесення оскаржуваного рішення відповідачу було відомо, що жодних штрафних санкцій чи додаткових витрат, пов'язаних з транспортуванням товару, не виникало. Митний орган був повідомлений про загальну відстань в кілометрах за відрізками перевезень та про вартість перевезення як в цілому, так і за відрізками від місця завантаження до пункту перетину кордону та від пункту перетину кордону до м. Кропивницький з належним документальним підтвердженням зазначених вище фактів. Зауважує, що відповідач помилково посилається розділ 4.1. «Претензія щодо хімічного складу» Контракту, який регламентує порядок заявлення покупцем претензій щодо невідповідності фактичного вмісту хімічних елементів за результатами вхідного контролю порівняно з заявленим вмістом в сертифікаті якості виробника, та жодним чином не впливає на вартість товару, погоджену сторонами на рівні 1100,00 євро за тону. В порушення вимог статті 64 Митного кодексу України митний орган довільно визначив митну вартість в оскаржуваному рішенні, застосувавши інформацію з митної декларації від 07.05.2024 із неактуальною ціною станом на 03.12.2024. Вважає рішення відповідача та картку відмову протиправними, просить позов задовольнити.
04.06.2025 представником позивача подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
21.07.2025 від Кропивницької митниці Державної митної служби до суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
30.05.2025 ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
09.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
22.07.2025 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Кропивницької митниці Державної митної служби України про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера СД» з 14.03.2024 зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності « 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами» (а.с. 7).
29.10.2024 між ТОВ «Сфера СД» та Компанією OFZ a.s. (Словаччина) укладено договір купівлі-продажу (контракт) №24EX730100000059 умовами якого передбачено поставку товару - FeMn НС, фракції 10-50 мм, у кількості 44,00 тони за ціною 1100,00 Євро/мт загальною вартістю 48400,00 Євро. Сторонами узгоджено пакування товару у біг-беги та умови поставки FСА Оравський Подзамок (Словачинна) (а.с. 18-19).
03.12.2024 позивач подав до Кропивницької митниці митну декларацію №24UA901030002337U4 з метою митного оформлення придбаного згідно Контракту товару, визначивши митну вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту) (графа 43), щодо товарів які імпортуються. Для підтвердження митної вартості товару було подано: договір купівлі-продажу №24EX730100000059 від 29.10.2024; рахунок на попередню оплату №24490113 від 29.10.2024; рахунок-фактуру №24460058 від 28.11.2024; товарно-транспортну накладну CMR №0157386 від 28.11.2024; сертифікат якості б/н від 28.11.2024; пакувальний лист №24VEHV0100002671 від 28.11.2024; банківський платіжний документ №8 від 25.11.2024 разом з повідомленням SWIFT від 25.11.2024 про повну попередню оплату вартості товару; договір про перевезення №22/10/2024 від 22.10.2024; заявку до договору про перевезення б/н від 27.11.2024; довідку про транспортні витрати б/н від 02.12.2024; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №24VF02026 від 02.12.2024; експортну декларацію країни відправлення №24SK607704400861B9 від 28.11.2024; лист перевізника Real Transport s.r.o. про заміну тягача №29/11 від 29.11.2024 (а.с. 15, 14).
Водночас, 03.12.2024 відповідач надіслав повідомлення із зазначенням необхідності надання позивачем додаткових документів, наприклад: за наявності - платіжні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення (акти виконаних робіт за наявності); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/ та/або інформація біржових організацій про вартість товару (а.с. 27-28).
У відповідь на вказане електронне повідомлення митного органу позивач направив лист №55 від 03.12.2024 із поясненнями, до якого додав аналітичну інформацію видання Metal Monitor щодо цін на світовому ринку на високовуглецевий феромарганець (від 970 до 1000 євро за тону на європейський високовуглецевий феромарганець). Зазначив, що консультації проведено (а.с. 29-30).
За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації №24UA901030002337U4 від 03.12.2024 та доданих до неї документів, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості №UA901030/2024/000040/2 від 03.12.2024, яким згідно статті 64 МК України було скориговано митну вартість високовуглецевого феромарганцю до рівня 28490,00 Євро (1,295 Євро за одиницю), із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей (а.с. 11-13).
Також, було оформлено картку № UA901030/2024/000155 від 03.12.2024, якою відмолено у митному оформленні (випуску) товарів за МД від 03.12.2024 №24UA901030002337U4 (а.с. 14).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Згідно із частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).
Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 1-2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації від 03.12.2024 №24UA901030002337U4, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність у митного органу обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (частини 5, 6 статті 55 МК України).
При цьому, частиною 1 статті 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини 2-3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. (частина 4 статті 57).
Натомість, відповідач фактично використав резервний метод визначення митної вартості без належного обґрунтування.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно із частинами 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що митним органом з використанням автоматизованої системи митного оформлення - ПІК «Інспектор» проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товарів та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Цінова інформація (ціни договорів) щодо вартості ідентичних та подібних товарів у розумінні статей 59 - 61 МК України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено, а декларантом не надано. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно статей 62 та 63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень статей 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МК України за резервним методом на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей - 1,295 EUR/кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 07.05.2024 № UA112070/2024/002374, згідно з якою здійснено митне оформлення товару «Феромарганець з масовою часткою вуглецю понад 2%. Упаковано в 22 бігбега. Хімічний склад Mn-76,840%, C-6.920%, Si 0.152%, P 0.171%, S 0.004%, Fe 15.913%», країна походження - Словаччина, країна відправлення Словаччина, вага нетто 22000 кг. Торгівельна марка: нема даних. МВМВ 1 (а.с. 68).
Коригування митної вартості було здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру відповідної митної декларації, яка міститься у ПІК "Інспектор", при цьому відповідач визначив митну вартість товару, але не зазначив, у чому саме полягає сумнів у заниженні вартості товару, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено розбіжності, в яких із них наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Судом встановлено, що разом з МД від 03.12.2024 №24UA901030002337U4 позивачем були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: договір купівлі-продажу №24EX730100000059 від 29.10.2024; рахунок на попередню оплату №24490113 від 29.10.2024; рахунок-фактуру №24460058 від 28.11.2024; товарно-транспортну накладну CMR №0157386 від 28.11.2024; сертифікат якості б/н від 28.11.2024; пакувальний лист №24VEHV0100002671 від 28.11.2024; банківський платіжний документ №8 від 25.11.2024 разом з повідомленням SWIFT від 25.11.2024 про повну попередню оплату вартості товару; договір про перевезення №22/10/2024 від 22.10.2024; заявку до договору про перевезення б/н від 27.11.2024; довідку про транспортні витрати б/н від 02.12.2024; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №24VF02026 від 02.12.2024; експортну декларацію країни відправлення №24SK607704400861B9 від 28.11.2024; лист перевізника Real Transport s.r.o. про заміну тягача №29/11 від 29.11.2024.
В рахунку на попередню оплату №24490113 від 29.10.2024 та рахунку-фактурі №24460058 від 28.11.2024 митна вартість зазначена із розрахунку 1100,00 Євро за тонну, що відповідає ціні вказаній у договорі купівлі-продажу №24EX730100000059 від 29.10.2024 (а.с. 45-46, 20).
Суд звертає увагу, що поставка товару по МД №UA112070/2024/002374 відбулась ще 07.05.2024, тобто за сім місяців до дати поставки товару згідно Контракту та МД №24UA901030002337U4 позивача, а тому актуальність заявленої ціни товару на даний час є сумнівною. Також, згідно відомостей з МД № UA112070/2024/002374 від 07.05.2024 дані про виробника відсутні, умови поставки DAP Запоріжжя, що не відповідає умовам поставки товару позивача (FCO), а хімічний склад товару згідно вказаної митної декларації не відповідає хімічному складу товару позивача.
Водночас, навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.
Підставою для витребування додаткових документів, яку відповідач зазначає в оскаржуваному рішенні також є те, що відповідно до положень пункту 4.1.2. Контракту щодо основних елементів феросплавів встановлено ліміт допустимих відхилень на Феромарганець: Мп 0.5%, що від базового вмісту 75% повинно становити не більш ніж 75,38%, при цьому, фактичне відхилення марганцю (Mn) згідно МД від 03.12.2024 №24UA901030002337U4 становить 77.53%, що значно більше базового ліміту.
З цього приводу суд зазначає, що ціна Товару згідно умов Контракту є сталою - 1100 Євро за 1 тону. Умови зміни ціни поставленого товару залежно від його якості та хімічного складу не передбачені. Водночас пункт 4.1.2 Контракту відноситься до розділу 4.1. «Претензія щодо хімічного складу» та стосується випадків заявлення покупцем претензій щодо невідповідності фактичного - вмісту хімічних елементів за результатами вхідного контролю порівняно з заявленим вмістом в сертифікаті якості виробника. Відтак, перевищення допустимого ліміту відхилення жодним чином не впливає на вартість заявленого до розмитнення товару та не призводить до авмтоматичного перехунку його вартості.
Однією з підстав для витребування у позивача митним органом додаткових документів також є те, що умовами зовнішньоекономічного контракту №24EX730100000059 від 29.10.2024 передбачено умови поставки FCA Оравски Подзамок. Відстань перевезення вантажу по території Словаччини з даного населеного пункту до кордону України втричі менша відстані перевезення вантажу по території України до м. Кропивницький, а перевізником надані відомості щодо транспортних витрат без визначення у числовому вираженні відстані та тарифу за 1 кілометр. Також, з технічних причин перевізником було двічі здійснено заміну тягача, однак на суму витрат по перевезенню товару вказані дії не вплинули, що, на думку відповідача, ставить під сумнів достовірність фактичного розміру витрат.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Суд зауважує, що Митний кодекс України не містить положень, які зобов'язують для підтвердження витрат на транспортування подавати виключно первинні документи в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таких вимог не містять і Правила заповнення декларації митної вартості.
Декларантом, на підтвердження вартості перевезення товару з міста Оравски Подзамок (Словаччина) до м. Кропивницький було надано: Договір на організацію перевезення вантажу №22/10/2024 від 22.10.2024, укладений із Real Transport s.r.o.; заявку від 27.11.2024 до договору на організацію перевезення вантажу № 22/10/2024 від 22.10.2024; довідку про транспортні витрати від 02.12.2024 із зазначенням номерів транспортних засобів на суму 890,00 Євро; рахунок-фактуру №24VF02026 від 02.12.2024 на загальну суму фрахту 1900,00 Євро; лист від 29.11.2024 №29/11 про заміну тягача (а.с. 22-26, 45-46), а також товарно-транспортну накладну CMR №0157386 від 28.11.2024.
Крім цього, позивач у листі на адресу митного органу №55 від 03.12.2025 надав детальні пояснення щодо вартості транспортних послуг з посиланням на додані до митної декларації документи.
Стосовно твердження митного органу про незмінність ціни перевезення товару у зв'язку із замінами тягача, то як вбачається із листа перевізника №29/11 від 29.11.2024 така заміна була вимушеною з технічних причин, а тому не вплинула на загальну вартість перевезення.
Отже, суд дійшов висновку, що доданими до митної декларації документами в повній мірі підтверджено митну вартість товару.
Усі твердження відповідача про наявність у нього сумнівів є не логічними, при цьому, відповідач не надав до суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки.
Достовірність документів, поданих позивачем до митного оформлення товару за відповідною митною декларацією митним органом не спростована. Відомостей про те, що імпорт товару, фактично проведено за іншою митною вартістю відповідачем не здобуто і суду не надано.
У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
З огляду на наведене, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими.
Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 13.01.2021 по справі 805/2942/16-а, оскільки зазначена постанова не стосується спірних правовідносин і прийнята за інших обставин справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» до Кропивницької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA901030/2024/000040/2 від 03.12.2024;
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901030/2024/000155 від 03.12.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» (код ЄДРПОУ 45620122, вул. Гузара Любомира, буд. 68, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009) судовий збір у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 серпня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Сфера СД» (код ЄДРПОУ 45620122, вул. Гузара Любомира, буд. 68, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009).
Відповідач - Кропивницька митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005668, вул. Лавандова, буд. 27 Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК