25 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5309/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Науменка В.В.
секретаря судового засідання Гловацької М.О.
за участі представника позивача Люненка І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 45215157) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Театральна, буд. 6/7, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову, прийняту головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.07.2025 по ВП №78523844 про накладення штрафу.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що оспорювана постанова державного виконавця є протиправною, незаконною та має бути скасована, оскільки позивачем виконано рішення суду у справі 340/106/25, а саме - повторно розглянуто заяву про видачу будівельного паспорту та надано відповідь заявнику.
Ухвалою суду від 06 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 25 серпня 2025 року з особливостями, передбаченими статтею 287 КАС України (а.с.28).
18.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що при винесені оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноважена особа відповідача діяла відповідно до норм чинного законодавства, а тому дана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню (а.с. 34-38).
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, наполягав на його задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Так, постановою від 04.07.2025 року уповноваженою особою відповідача відкрито виконавче провадження №78523844 (а.с. 45-зворот).
Вказане виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа (а.с. 42-зворот), виданого на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року у справі 340/106/25, яким визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 року № 2456 "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда", в частині затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда" в частині віднесення земельної ділянки, кадастровий номер 3510100000:04:046:0039 до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2); визнано протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки за заявою ОСОБА_1 від 19 липня 2024 року; та зобов'язано Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0039.
Листом від 11.07.2025 року позивачем повідомлено відповідача про виконання рішення суду у ВП 78523844, а саме - 16.06.2025 було повторно розглянуто звернення ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0039 (а.с. 18-19). Надано докази надання відповіді заявнику.
Постановою державного виконавця від 21.07.2025 за невиконання рішення суду накладено штраф на боржника (позивач у даній справі) у розмірі 5100 грн (а.с. 20-24).
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачем ініційовано розгляд даної справи.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до приписів ст. 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Згідно вимог ст. 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту статей 63, 75 Закону №1404-VIII вбачається, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Державний виконавець зобов'язаний перед застосуванням штрафних санкцій встановити, зокрема, наявність або відсутність поважності причин невиконання рішення і обов'язку виконати певні дії лише боржником.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У зв'язку з цим варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 08.07.2021, справа №640/11833/19.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 11.07.2025 повідомив відповідача про повне виконання ним рішення суду у справі №340/106/25, про що свідчить лист №1159/15 (а.с. 18-19). Будь-який інших доказів виконання рішення суду, у тому числі у строк, визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження, матеріали справи не містять.
Надаючи оцінку повноті виконання боржником (позивачем у даній справі) рішення суду у справі №340/106/25, суд зазначає наступне.
Зміст рішення суду у справі №340/106/25 зводиться до висновків про неможливість порушення права власності особи щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою на власний розсуд, зокрема здійснювати капітальне будівництво, тобто використовувати таку земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. При цьому суд у вказаній справі дійшов висновку про те, що віднесення земельної ділянки, належної позивачу, до рекреаційної зони активного відпочинку, що виключає можливість проведення капітального будівництва, порушує право власності позивача.
У вказаному рішення суд, серед іншого, надав оцінку Генеральному плану м. Кіровограда (в редакції 2000 року) та зазначив, що таким документом не було віднесено спірну земельну ділянку до рекреаційної зони активного відпочинку.
Разом з тим, Департамент містобудування та земельних ресурсів КМР, надаючи заявнику 16.06.2025 повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорту, своє рішення обґрунтував невідповідністю намірів забудови містобудівній документації, з посиланням на Генеральний план м. Кіровограда від 17.09.2000 року, незважаючи на наявність правової оцінки такого документу (у розрізі спірних правовідносин), наданих судом у справі №340/106/25. При цьому будь-яких посилань на наведені правові висновки суду у справі №340/106/25, їх врахування у будь-якій частині прийнятого рішення така відповідь не містить.
Вказане свідчить про неврахування заявником висновків суду у справі №340/106/25 під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 та надання останньому відповіді від 16.06.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.
З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність спірного рішення підтверджено належними та допустимими доказами.
Отже, судом не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача під час винесення спірного рішення (постанови), а тому позовні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування є такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають. Доказів понесення відповідачем судових витрат до суду не надано.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Судові витрати вважати фактично понесеними.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його оголошення за правилами, встановленими ст.ст. 287, 293, 296, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО