22 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5435/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту на майно ОСОБА_1 , накладеного постановою відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно від 12 квітня 2010 року;
- зняти арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з постановою відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно від 12 квітня 2010 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження за реєстраційним № 9717135.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що накладений арешт перешкоджає позивачу реалізувати передбачене Конституцією України право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Враховуючи, що виконавчі провадження знищені у зв'язку із закінченням строків зберігання, позивач вважає, що воно було закінчено, проте арешт державним виконавцем не знято, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 22 серпня 2025 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату час і місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснювалося, та керуючись приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 та ч. 9 ст. 205 КАС України судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (інформаційна довідка від 05 серпня 2025 року № 438147969) вбачається, що на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно від 12 квітня 2010 року накладено арешт на все належне йому майно (невизначене майно, все нерухоме майно), про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого внесено запис про обтяження за реєстраційним номером №9717135 (а.с.12-13).
04 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Кропивницький ВДВС у Кропивницькому районі) Павловського О.С. із заявою про зняття арешту із земельних ділянок з кадастровими номерами 3522584200:02:000:0274, 3522584200:02:000:2590, 3522584200:02:000:2095 та іншого нерухомого і рухомого майна, накладеного постановою відділу ДВС Кіровоградського РУЮ від 12 квітня 2010 року (а.с.14).
Начальником Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Павловським О.С. не знято арешту на майно; натомість, листом від 12 червня 2025 року № 17647/30,7-26/3 повідомлено, що за наслідками перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено відсутність виконавчих проваджень за період 2010 року стосовно стягнення із ОСОБА_1 коштів, а тому не можливо встановити на підставі якого саме виконавчого провадження накладено арешт на все майно за постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно від 12 квітня 2010 року; рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо зняття арешту з майна боржника (а.с.15-16).
24 червня 2025 року адвокат Загородній І.В. звернувся до Кропивницького районного суду Кіровоградської області із адвокатським запитом, в якому просив повідомити про судові справи, які розглядалися судом у період з 01 січня 2007 року по 12 квітня 2010 року, учасником яких був ОСОБА_1 (а.с.17).
Листом Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2025 року № ЕП-40/25-Вих повідомлено, що у період з 01 січня 2007 року по 12 квітня 2010 року в матеріалах архіву суду обліковується одна справа за № 3-207/2008, відносно ОСОБА_1 , про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 122 КУпАП. Разом з тим, відповідно до акту знищення справ № 1 від 10 травня 2012 року справа № 3-207/2008 про адміністративне правопорушення у зв'язку з закінченням строку зберігання була знищена (а.с.18).
В Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься постанова Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2008 року у справі № 3-207/2008 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15 грн (а.с.19.)
25 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Павловського О.С. із заявою про зняття арешту із земельних ділянок з кадастровими номерами 3522584200:02:000:0274, 3522584200:02:000:2590, 3522584200:02:000:2095 та іншого нерухомого і рухомого майна, накладеного постановою відділу ДВС Кіровоградського РУЮ від 12 квітня 2010 року (а.с.20).
Начальником Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Павловським О.С. не знято арешту на майно; натомість, листом від 04 серпня 2025 року № 20966/30.7-26/5 повідомлено, що за наслідками перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено відсутність виконавчих проваджень за період 2010 року стосовно стягнення із ОСОБА_1 коштів, а тому не можливо встановити на підставі якого саме виконавчого провадження накладено арешт на все майно за постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно від 12 квітня 2010 року; рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо зняття арешту з майна боржника (а.с.21-22).
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частина1 ст.52 Закону України від21.04.1999 №606 «Про виконавче провадження» (чинного на момент накладення арешту) визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів існування на момент розгляду спору у суді виконавчих проваджень, у межах яких позивач виступає боржником та накладено арешт на його майно.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Відповідно до положень пунктів 9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від25.12.2008 №2274/5, передбачено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. державному виконавцеві.
Завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.
Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.
Як встановлено ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент існування виконавчого провадження відносно позивача, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із ст.37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із ст.40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із ст.40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Аналогічні норми містить й чинна редакція Закону України від 02.06.2016 №1404 «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ст.50 Закону України від21.04.1999 №606 «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
У частині 1 статті 40 Закону України від02.06.2016 №1404 «Про виконавче провадження» вказано, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
З аналізу наведених норм законодавства, чинного як на момент накладення арешту, так і на момент розгляду справи в суді, вбачається, що знищенню підлягають тільки завершені виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчились, а тому, з урахуванням повідомлення відповідача про знищення виконавчих проваджень, та відсутності виконавчих проваджень відносно позивача, суд приходить до висновку, що виконавче провадження, в якому накладено арешт, є завершеним, що в свою чергу мало стати наслідком для зняття накладеного на арешту.
Відповідно до ст.59 Закону №1404 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченомупунктами 10,15частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбаченіпунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першою
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, способом захисту права власника арештованого майна, є зняття арешту з майна та прийняття державним виконавцем відповідної постанови; при цьому право на звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна, не пов'язано з правомірністю такого арешту.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від22.04.2014 №К/800/18629/13.
Оскільки позивач є власником майна, на яке накладено арешт згідно, з метою захисту його права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про зняття арешту.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність не вжиття дій щодо зняття арешту зі спірного майна. Така бездіяльність суперечить вимогам, встановленим ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в той же час, позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про зняття арешту з майна, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, позов належить задовольнити.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
Керуючись ст. 139, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Преображенська, 2, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 34977753) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту на майно ОСОБА_1 , накладеного постановою відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно від 12 квітня 2010 року.
Зняти арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з постановою відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно від 12 квітня 2010 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження за реєстраційним № 9717135.
Стягнути з Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА