25 серпня 2025 року м. Київ № 320/6513/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жуової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства «Будпостач»
доЧеркаської митниці
провизнання протиправним та скасування рішення,
Приватне підприємство «Будпостач» (позивач/ ПП «Будпостач») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 16.01.2025 №UA902080/2025/000004/1 про коригування митної вартості товарів.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що рішення про коригування митної вартості ґрунтується на неправдивих даних, протиправних діях, прийняте з грубим порушенням митного законодавства України, наведені в ньому факти непідтверджені документально, не відповідають дійсності та фактичним обставинам.
За посиланнями позивача, відповідач протиправно зобов'язав декларанта надати додаткові документи за відсутності підстав, передбачених ч. З ст. 53 МК України, в результаті незаконно вчинив дії, спрямовані на коригування митної вартості. Відповідач у спірному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірних рішеннях пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 відкрито провадження у справі №320/6513/25, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
25 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив Черкаської митниці.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, зазначає, коригування митної вартості товарів здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що декларантом документально не підтверджено заявлені до митної декларації відомості про митну вартість та її складових, що є грубим порушенням вимог законодавства.
Відповідач вказує, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених, за МД від 16.01.2025 №25UA902080800159U0 (відмовлена), митниця діяла в порядку та відповідно до частини п'ятої статті 54 (Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю), згідно частин першої, четвертої статті 320, 337 МК України митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості та щодо фактично сплаченої ціни товару.
Правом надання відповіді на відзив позивач не скористався.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
24 лютого 2020 року для організації перевезення товарів до України Приватним підприємством «Будпостач» укладено з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
14 лютого 2022 року для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
17 червня 2024 року між Приватним підприємством «Будпостач» (покупець) та компанією TAIZHOU CITY CHUNFENG MACHINERY CO. LTD (Китай) (продавець) було укладено контракт №1834, відповідно до умов якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує обприскувачі в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту.
18 червня 2024 року продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів та виписав проформу інвойс №СР-Р08240705 на суму 1 031 130,70 доларів США.
20 вересня 2024 року позивач згідно з контрактом від 17.06.2024 №1834 відкрив на ім'я продавця в ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК акредитив №КІЕІ332820249 на суму 303 172,90 доларів США, для оплати товарів, вказаних у проформі інвойсі від 18.06.2024 № СF-Р08240705.
23 жовтня 2024 року продавець виписав комерційний інвойс №Р08240705А-1 для відвантаження товарів за ціною 300 588,90 доларів США.
25 жовтня 2024 року для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація №310120240515504206 за ціною 300 588,90 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній в комерційному інвойсі.
29 жовтня 2024 року продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №APU74867.
08 листопада 2024 року на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №24С3326А3418/50060.
10 грудня 2024 року для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг, експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653432662, а перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс №5653432663.
17 грудня 2024 року для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №45.
На підставі залізничної накладної УМВС від 23.12.2024 №00000466 товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль.
Відповідно до товарно-транспортних накладних СМR від 12.01.2025 №1070, №1448, №2234, №2256, №8216 та №9242 товари були доставлені із ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль до Черкаської митниці.
13 січня 2025 року позивач на підставі комерційного інвойсу №Р08240705А-1 від 23.10.2024 виписав Специфікацію №2 на контейнери №MRKU2528095, №MRSU6886335, №TCNU3238277, № SUDU8815349, № MRKU6358280 та № MSKU0508701 на загальну суму 143308,30 доларів США.
Відповідно до товарно-транспортних накладних СМR від 15.01.2025 №5349, №6335, №8277, №8280 та №8701 товари були доставлені із ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль до Черкаської митниці.
16 січня 2025 року позивач подав відповідачу митну декларацію №25UA902080800159U0 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 143 308,30 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №25UA902080800159U0 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме:
- Контракт від 17.06.2024 №1834 між позивачем та компанією TAIZHOU CITY CHUNFENG MACHINERY CO. LTD (Китай);
- Прайс лист від 18.06.2024 б/н;
- Комерційний інвойс від 23.10.2024 №Р08240705А-1;
- Сертифікат походження №24С3326А3418/50060 від 08.11.2024;
- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір від 14.02.2022 №UА00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і перевізником компанією Maersk A/S (Данія);
- Коносамент від 29.10.2024 №АРU074867;
- Акредитив в ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК №КІЕІ332820249 від 20.09.2024;
- Митна декларація країни відправлення №310120240515504206 від 25.10.2024;
- Інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 10.12.2024 №5653432663 для оплати послуг з перевезення товарів;
- Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 10.12.2024 №5653432662 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 17.12.2024 №45;
- Специфікація №2 від 13.01.2025;
- Товарно-транспортна накладна СМR від 15.01.2025 №5349;
- Товарно-транспортна накладна СМR від 15.01.2025 №6335;
- Товарно-транспортна накладна СМR від 15.01.2025 №8277;
- Товарно-транспортна накладна СМR від 15.01.2025 №8280;
- Товарно-транспортна накладна СМR від 15.01.2025 №8701;
- Залізнична накладна УМВС №00000466 від 23.12.2024;
- Презентація від 13.01.2025;
- Декларація митної вартості.
16 січня 2025 року відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1087254, у якому зазначив, що «Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов^язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;
8) копію митної декларації країни відправлення.
16 січня 2025 року у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу листа, у якому заявив, що немає можливості надати інші додаткові документи.
16 січня 2025 року Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА902080/2025/000004/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів обприскувачі, за резервним методом.
16 січня 2025 року Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UА902080/2025/000007/
16 січня 2025 року з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №25UА902080800162111, по якій були надмірно сплачені митні платежі: ПДВ 125 478,68 гри.
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся даним з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із частиною 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини 6 статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до частини 1 статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 4 статті 52 Митного Кодексу України встановлено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до положень частини 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев'ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).
Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а. встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б. обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в. не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 5 статті 57 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з визначеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено що, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного Кодексу України).
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 № 689.
Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.
Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведених норм вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК.
Варто зауважити, що право витребувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.
З матеріалів справи вбачається, що в електронному повідомленні декларанту відповідач, не визнаючи надані декларантом документи достатніми для підтвердження митної вартості товару, вимагав надати додаткові документи.
Так, обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган зазначає:
- Відповідно п. 2.1. зовнішньоекономічного договору від 17.06.2024 №1834, якість товару, що поставляється за цим контрактом, має підтверджуватись сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, однак декларантом не надано сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, які передбачені п.2.1. зовнішньоекономічного договору від 17.06.2024 №1834, щодо партії оцінюваного товару, у зв'язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження виробника товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару;
- Відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 17.06.2024 №1834, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням та маркування, а також декларантом не заявлено митниці про включення та/або додавання до ціни товару зазначених витрат, які є обов'язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.
- Відповідно до зовнішньоекономічного договору від 17.06.2024 №1834 та інвойсу від 23.10.2024 № P08240705A-1 зазначено, що товар постачається на умовах FOB - NINGBO (Китай). Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс 2020 термін FOB означає, що продавець виконує своє зобов'язання щодо поставки товару, розміщуючи його на борту судна, номінованого покупцем, у названому порту відвантаження протягом погодженого часу та за умови належного повідомлення покупця. Покупець несе всі витрати пов'язані з товаром із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження для партії оцінюваного товару таким портом є NINGBO (Китай). Поставка має бути здійснена «у спосіб, прийнятий у порту». Сторони мають дотримуватись звичаїв порту щодо фактичних заходів, яких необхідно вжити під час розміщення товарів на борту. Завдання із завантаженням товарів виконують стивідорні компанії. У контейнерних перевезеннях перевізник незмінно отримує товар на контейнерному терміналі та завантажує товар на борт судна. Для партії оцінюваного товару даною компанією є Мерск Україна ЛТД. Відповідно до наданих документів митного оформлення, а саме рахунку від 10.12.2024 № 5653432662 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 10.12.2024 № 5653432663 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції завантаження товару на борт судна в порту NINGBO (Китай) та митниці не заявлені. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до ч.10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.
- Для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: рахунок від 10.12.2024 №5653432662 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 10.12.2024 № 5653432663 від імені MAERSK A/S. За результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено: Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 7095,87 дол. США. В рахунку від 10.12.2024 № 5653432663 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 2571,21 дол. США та «Documentation fee - Destination in Gdansk» 58,92 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 10.12.2024 № 5653432663 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню. Відповідно відомостей коносамента від 29.10.2024 № APU074867, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнері, за маршрутом порт NINGBO (Китай) - Гданськ (Польща). Відповідно відомостей залізничної накладної від 23.12.2024 № 00000466 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Gdansk порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна). Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт NINGBO (Китай) - Gdansk порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), що свідчить про наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту. В наданих до митного оформлення рахунку від 10.12.2024 № 5653432662 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 10.12.2024 № 5653432663 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.
- В рахунку від 10.12.2024 № 5653432662 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунку від 10.12.2024 № 5653432663 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 16.01.2025 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків.
Щодо посилань відповідача на сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, які передбачені п.2.1. зовнішньоекономічного договору від 17.06.2024 №1834, суд звертає увагу на те, що ненадання сертифікату якості (відповідності) не свідчать про те, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до пункту 4.1 зовнішньоекономічного договору від 17.06.2024 №1834, вартість товару включає в себе вартість пакування, проте в наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням та маркування".
Як встановлено судом, товари поставляються на умовах поставки FOB порт Ningbo Китай правил Інкотермс 2020.
Відповідно до умов поставки FOB правил Інкотермс 2020 поставка "Франко-борт" означає, що продавець здійснює поставку товару покупцю коли товар поставлений на борт судна.
Згідно з обов'язками продавця "А2 Поставка" Продавець повинен поставити товар шляхом розміщення товару на борту судна, номінованого покупцем у пункті завантаження.
У пункті "А8 Перевірка/пакування/маркування" визначено, що Продавець зобов'язаний за власний рахунок здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки. Продавець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для йога перевезення.
Таким чином, вартість упаковки, або пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням включена у ціну товарів, оскільки згідно з правилами Інкотермс за умов поставки FOB продавець зобов'язаний за власний рахунок здійснити пакування товару.
Митним законодавством України не передбачено, що у комерційному інвойсі, окрім ціни товару, мають вказуватися відомості, з яких складається ціна, зокрема відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням та маркування. Крім того, відповідно до пункту 4.1 контракту від 17.06.2024 №1834 вартість товару включає в себе вартість пакування.
Таким чином, вказані підстави для коригування митної вартості суд вважає необґрунтованими.
Щодо посилань відповідача на відсутність відомостей про числові значення витрат на навантаження/вивантаження.
Судом встановлено, що у довідці експедитора ТОВ "Мерск Україна Лтд" про транспортні витрати від 17.12.2024 №45 вказано вартість перевезення товарів у 12 контейнерах, зокрема, у доларах США: доплата за низький вміст сірки у паливі; морський фрахт до порту Гданськ, Польща; надбавка до фрахту за зміну маршруту; Паливний збір до порту Гданськ, Польща; сезонна надбавка за фрахт; оформлення документації у Гданську, Польща, операційні послуги терміналу у Гданську, Польща; залізничні перевезення Гданськ, Польща- пункт пропуску Пшемисль -Мостиська, Польша/Україна; залізничне перевезення пункт пропуску Мостицька, Україна - Тернопіль, Україна.
При цьому, митний орган не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема, що вони є занижені чи неправдиві.
Враховуючи, що товари поставлялися на умова поставки FOB правил Інкотермс 2020, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно в Китаї здійснювалося за рахунок продавця.
Поряд з казаним, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність відомостей оплати згідно наданих рахунків, оскільки у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови плати за товари безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються. У зв'язку з цим, відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 08.07.2022 у справі №815/1718/16, спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16, «розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості».
Крім того, відповідач у графі 33 спірного рішення зазначив, що митну вартість товару визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 3,19 доларів США/кг. Джерело інформації за митною декларацією від 22.11.2024 №UA902080/2024/803942. Відповідач у спірному рішенні не вказав кількість товарів, їх вартість, вагу, країну походження, характеристики, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.
Натомість, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Проте, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16.
Отже, вказані митним органом розбіжності та недоліки не дають підстав для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару, судом не встановлено.
Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.
У зв'язку з наведеним доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не визначено, які саме показники (складові) митної вартості не підтверджено документально та викликали сумнів у контролюючого органу, та стали причиною неможливості застосування першого методу.
Такі дії відповідача є порушенням частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З урахуванням зазначеного, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, тому рішення Черкаської митниці від 16.01.2025 №UA902080/2025/000004/l не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позивачем сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн, в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Будпостач» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 16.01.2025 №UA902080/2025/000004/l про коригування митної вартості товарів.
3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Будпостач» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.