про повернення позовної заяви
25 серпня 2025 року м. Київ № 320/54509/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування окремих положень нормативно-правового акта,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України та просить суд:
визнати протиправними та скасувати п. 1, 2 Розділу V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024, головуючим визначено суддю Скрипку І.М.
Ухвалою суду від 20.11.2024 позовну заяву залишена без руху та запропоновано позивачу усунути недоілки позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату 1 211,20 грн. судового збору за вимоги немайнового характеру або доказів наявності чи відсутності на банківських рахунках позивача коштів, шляхом подання відповідних виписок по картковим рахункам за 1-4 квартали 2023 року; доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог та порушеного права позивача оскаржуваними пунктами спірного Порядку, зокрема, пунктом 2 розділу V; доказів виконання запиту директора Департаменту ДВС у визначений строк шляхом подання запитуваної інформації та копії документів до структурного підрозділу Міністерства або надати пояснення підстав його невиконання; доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України або ID-картки з обох боків із додатком про реєстрацію місця проживання, реєстр.
Ухвалою суду від 20.11.2024 заяву про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
15.05.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. від розгляду цієї справи, яку цього ж дня передано судді.
Ухвалою суду від 15.05.2025 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. у справі № 320/54509/24.
Матеріали адміністративної справи № 320/54509/24 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог ч. 1 ст. 31 КАС України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 для розгляду заяви про відвід судді Скрипки І.М. адміністративну справу передано на розгляд судді Кочановій П.В.
Згідно з ухвалою суду від 19.05.2025 (суддя Кочанова П.В.), у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. у адміністративній справі № 320/54509/24 - відмовлено.
20.05.2025 суддею Скрипкою І.М. подано заяву про самовідвід.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 заяву про самовідвід задоволено та справу передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог ч. 1 ст. 31 КАС України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Головенку О.Д.
Ухвалою Київського окружного адмінстративного суду від 28.05.2025 даний позов було залишено без руху у зв'язку з його невідповідністю вимогам КАС України та запропоновано позивачу усунути недоілки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
02.06.2025 від позивача надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Головенку О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 відвід було визнано необгрунтованим.
Матеріали адміністративної справи № 320/54509/24 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог ч. 1 ст. 31 КАС України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 для розгляду заяви про відвід судді Головенку О.Д. адміністративну справу передано на розгляд судді Василенко Г.Ю.
Згідно з ухвалою суду від 03.06.2025 (суддя Василенко Г.Ю.), у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Головенку О.Д. у адміністративній справі № 320/54509/24 - відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 позивачу продовжено строк для усунення недоліків.
05.08.2025 від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про звільнення від сплати судового збору, де остання посилається на ухвали у справах, які перебувають у провадженні Київського окружного адміністративного суду та Верховного Суду та зазначає, що її було звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши позовну заяву та заяву про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим таттею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Одночасно, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
Водночас згідно з позицією, сформованою в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Тож, з наведеного вбачається, що саме суду надана прерогатива, на основі поданих стороною доказів, вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Застосування вказаної пільги щодо сплати судового збору є правом суду, яке застосовується у разі, якщо майновий стан сторони не дозволяє їй сплатити судовий збір своєчасно і в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення у справі «Kniat v. Poland», рішення у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, відсутність нерухомого майна та транспортних засобів тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду висловленій в ухвалі від 18.03.2021 у справі № 824/1571/19-а, у постанові від 08.11.2023 у справі № 120/969/23.
Позивачем не надано жодного належного документального підтвердження скрутного матеріального стану позивача, при цьому не розкрите питання за рахунок чого позивач здійснює свою життєдіяльність, забезпечує витрати, які має доходи та з яких джерел, у якому розмірі тощо, з урахуванням того, що позивач являється приватним виконавцем та здійснює діяльність у сфері виконання примусове виконання судових рішень та рішень інших органів, що мають виконавчий характер.
Тому, судом вбачається, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, оскільки встановити скрутний майновий стан сторони з наданих до суду документів неможливо.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №826/14300/17.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно із ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування окремих положень нормативно-правового акта, - повернути позивачеві.
2.Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3.Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Головенко О.Д.