про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2025 року м. Київ № 320/41411/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
10 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві форми Р № 28651240104 від 26.10.2022 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Положеннями пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Щодо сплати судового збору.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду:
- адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поряд з цим, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позовну заяву подано через систему «Електронний су», позивачем заявлено вимогу майнового характеру (щодо визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення), отже відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір", сума судового збору повинна розраховуватись наступним чином: 1% від ціни позову але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із застосування до отриманої суми коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору)
В той же час, в матеріалах позовної заяви відсутній документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Варто зазначити, що суд позбавлений можливості зазначити точну суму судового збору, яку необхідну сплатити позивачу, з огляду на те, що останнім спірного податкового повідомлення-рішення до позовної заяви не додано.
Щодо строків звернення до адміністративного суду.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
З її змісту встановлено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №818/309/18 та №2540/2576/18, сформувавши правовий висновок, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України.
Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов'язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому, надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов'язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов'язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов'язання стають неузгодженими. У зв'язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання об'єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.
З огляду на вказане, вбачається, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.
З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:
- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;
- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;
- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.
Як вбачається, зі змісту заявлених позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2022 року, однак до суду останні звернувся лише 10.08.2025, тобто із значним пропуском процесуальних строків, встановлених КАС України та ПК України.
При цьому вмотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку позивачем до позовної заяви не додано.
Щодо надання оригіналу або копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення або клопотання про його витребування.
Положеннями частини 7 статті 161 КАС України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Із заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №28651240104 від 26.10.2022, яке в силу положень пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, є індивідуальним актом.
В свою чергу, в порушення вимог ч. 7 ст. 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви оригіналу або копії податкового повідомлення-рішення №28651240104 від 26.10.2022 та не заявлено клопотання про його витребування.
Щодо обов'язку надсилання позовної заяви та доданої до неї документів учасникам справи.
Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Водночас, позивачем не дотримано вимог частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не надав докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Поряд з цим, суд звертає увагу позивачу на те, що відповідно до приписів частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- документа про сплату судового збору (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.
- оригіналу або копії податкового повідомлення-рішення №28651240104 від 26.10.2022 або клопотання про його витребування.
- докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жукова Є.О.